Рішення

від 13.08.2013 по справі 902/1080/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 серпня 2013 р.

Справа № 902/1080/13

Провадження № 4/902/68/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Г.Грушецька

за участю представників :

позивача : Панас Ю.А. - згідно довіреності;

відповідача : Цимбал Т.І. - згідно довіреності.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№ 1114

за позовом : Приватного підприємства "Трансбізнес" (мкр.Гірницький, 19/87, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50057) до : Державного підприємства "Підприємство Ладижинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 39)" (вул. Гранітна, 15, селище Губник, м. Ладижин, Вінницька область, 24326) про стягнення 98470,82 грн., з яких: 85 684, 16 грн. - заборгованості за поставлену продукцію, згідно договору купівлі - продажу товарів № 068 від 01.01.2012 р., 9993, 20 грн. - пені за прострочення виконання зобов"язання за період з 13.07.2012 р. - 08.06.2013 р., 404, 16 грн. - інфляційних за період грудень 2012 р. - січень 2013 р., 2389, 30 грн. - 3 % річних від простроченої суми за кожен день прострочення за період 22.03.2012 р. - 05.07.2013 р., -

ВСТАНОВИВ :

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні зазначив, що відповідач погоджується із сумою боргу частково, покликаючись на те, що 09.07.2013 р. платіжним дорученням № 52 ПП "Трансбізнес" перераховувались кошти за круг металевий в сумі 2340, 00 грн., а 10.07.2013 р. по видатковій накладній № 1096 одержали його на суму 2293, 20 грн., тобто на 46 грн. 80 коп. менше. Таким чином, вказує, що сума боргу становитеме 85637, 36 грн., яку відповідач визнає. Пояснив, що прострочка в оплаті допущена внаслідок важкого фінансового стану підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву від 13.08.2013 р., на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі щодо стягнення 46, 80 грн. (видаткова накладна № 1096 від 10.07.2013 р. на суму 2293, 20 грн.; платіжне доручення № 52 від 09.07.2013 р. на суму 2340, 00 грн.).

Заява позивача про припинення провадження у справі щодо стягнення 46, 80 грн. підлягає задоволенню, оскільки не суперечить закону і матеріалам справи, та підтверджується копіями видаткової накладної № 1096 від 10.07.2013 р. на суму 2293, 20 грн.; платіжного доручення № 52 від 09.07.2013 р. на суму 2340, 00 грн.

Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, заява представника позивача про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу в сумі 46, 80 грн. підлягає задоволенню, а провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу в сумі 46, 80 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судом ухвалено про припинення провадження в справі в частині вимог про стягнення боргу в сумі 46, 80 грн.

В судовому засіданні представник позивача, на підставі ст. 20 ЦК України, 22, 78 ГПК України, подав до суду заяву від 13.08.2013 р. про зменшення позовних вимог щодо пені до 4996, 60 грн. Судові витрати просить повністю відшкодувати за рахунок відповідача.

Заява представника позивача від 13.08.2013 р. про зменшення позовних вимог щодо пені до 4996, 60 грн. не суперечить чинному законодавству та матеріалам справи, тому підлягає задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги щодо стягнення 93427, 42 грн., з яких: 85637, 36 грн. - боргу, 4996, 60 грн. - пені, 404,16 грн. - інфляційних, 2389, 30 грн. - 3% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Заслухавши представників позивача, відповідача, повно, всебічно, об'єктивно, в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 655, 692 ЦК України підлягають задоволенню в сумі 93427, 42 грн., з яких: 85637, 36 грн. - боргу, 4996, 60 грн. - пені, 404,16 грн. - інфляційних, 2389, 30 грн. - 3% річних від простроченої суми за кожен день прострочення, згідно поданого розрахунку.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

01.01.2012 р. між позивачем ( в договорі - "Постачальник") та відповідачем (в договорі - "Покупець")було укладено Договір купівлі-продажу товарів № 068.

Згідно з п. 1.1. цього Договору позивач зобов'язувався постачати продукцію (далі - Товар), а відповідач зобов'язувався приймати Товар та своєчасно здійснювати оплату за Товар на умовах та в строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 2.1. даного Договору кількість і розгорнутий асортимент Товару визначаються в накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно з п. 4.1. Договору ціна на Товар, що поставляється згідно цього Договору, вказується у накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору загальна сума Договору визначається як сума Товару, отриманого згідно усіх накладних.

Згідно з п. 4.3. Договору відповідач зобов'язувався оплатити вартість поставленого Товару по факту відвантаження Товару відповідачу.

Відповідно до п. 5.3. Договору відповідач отримує Товар за місцем розташування складів позивача.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що за порушення строків розрахунків, передбачених в п. 4.3. Договору, покупець, в даному випадку відповідач, сплачує на користь постачальника (позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач на виконання умов договору купівлі - продажу товарів № 068 від 01.01.2012 р. передав відповідачеві, а останній отримав товару на суму 467 286, 56 грн., відповідач провів часткову оплату за отриманий товар на суму 381649, 20 грн. Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 85637, 36 грн. Вказане стверджується копіями видаткових накладних (а.с.11-31), копіями банківських виписок (а.с.32-52), копіями видаткової накладної № 1096 від 10.07.2013 р., платіжного доручення № 52 від 09.07.2013 р., акту звірки розрахунків, довіреностей на Греника С.Є., Цимбала М.І.

У відповіді № 7/175 від 01.07.2013 р. на претензію № 1 від 13.06.2013 р. відповідач вказав, що за ним рахується заборгованість перед позивачем на суму 85 684, 16 грн.

Несплата відповідачем позивачеві суми боргу і стала причиною виникнення спору.

З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 54 "Купівля-продаж. Загальні положення", ст. 655 ЦК України (договір купівлі-продажу) . Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статті 628, 629 ЦК України передбачають, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.І ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 549, 550 ЦК України передбачено сплату боржником кредитору неустойки (штрафу, пені) за порушення зобов'язань. Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, в даному випадку відповідач, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У випадку прострочення виконання грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частиною другою вказаної статті встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 33, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач належними доказами, розрахунками довів, законність обґрунтованість вимог про стягнення 93427, 42 грн., з яких: 85637, 36 грн. - боргу, 4996, 60 грн. - пені, 404,16 грн. - інфляційних, 2389, 30 грн. - 3% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 93427, 42 грн., з яких: 85637, 36 грн. - боргу, 4996, 60 грн. - пені, 404,16 грн. - інфляційних за період грудень 2012 р. - січень 2013 р., 2389, 30 грн. - 3% річних від простроченої суми за кожен день прострочення за період 22.03.2012 р. - 05.07.2013 р., та про їх задоволення.

Судові витрати на судовий збір в сумі 1969, 42 грн., згідно ст.49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 33, 36, 43, 49, 78, 80, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу в сумі 46, 80 грн.

2. Позов задовольнити в сумі 93427, 42 грн., з яких: 85637, 36 грн. - боргу, 4996, 60 грн. - пені, 404,16 грн. - інфляційних за період грудень 2012 р. - січень 2013 р., 2389, 30 грн. - 3% річних за період 22.03.2012 р. - 05.07.2013 р. Судові витрати на судовий збір в сумі 1969, 42 грн. покласти на відповідача.

3. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Ладижинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 39)", код ЄДРПОУ 08679586 (вул. Гранітна, 15, селище Губник, м. Ладижин, Вінницька область, 24326) на користь Приватного підприємства "Трансбізнес", код ЄДРПОУ 24244008 (мкр.Гірницький, 19/87, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50057) 85637, 36 грн. - боргу, 4996, 60 грн. - пені, 404,16 грн. - інфляційних, 2389, 30 грн. - 3% річних, судових витрат на судовий збір в сумі 1969, 42 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 13.08.2013 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 19.08.2013 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи