Рішення

від 19.08.2013 по справі 262/3957/13-ц

ПРОЛЕТАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа № 2/262/1219/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2013 року м. Донецьк

Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Лебеденко С.В.

при секретарі Коструб М.Ю.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Мельникова А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» про зміну запису про звільнення, стягнення середнього заробітку, стягнення моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 01.09.2011 року відповідно до наказу № 212/-к вона була прийнята на посаду старшого викладача кафедри психології та педагогіки Донецької філії Університету сучасних знань. 16 вересня 2011 року відповідно до наказу № 240-к вона була переведена на посаду методиста учбової частини Донецької філії Університету сучасних знань. У зв'язку з тим, що впродовж тривалого часу в Донецькому філіалі Університету сучасних знань, розташованому за адресою: м. Макіївка, вул. Алексєєва, 23 грубо порушувались умови праці, температурний режим на її робочому місці (і у всьому приміщенні філії) не відповідав санітарним нормам, а також державним будівельним нормам України, вона постійно хворіла. Умови праці негативно відобразились на її здоров'ї. Вимушена була купувати дорогі ліки. Вона неодноразово зверталась до керівництва з питання відсутності системи опалення. Після неодноразових звернень та відсутності реакції, вона вимушена була звернутися до прокуратури Кіровського району м. Макіївки. На що нею була отримана відповідь з прокуратури Кіровського району м. Макіївки № 60р-12 від 10.09.2012 року. В квітні 2012 року керівництво Донецької філії демонтувало та здало на металолом опалювальну систему філії. За даним фактом проводиться кримінальне провадження. У зв'язку з відсутні опалення до керівництва відповідача зверталися зі скаргами студенти, вони також звертались до санстанції. Санстанція після проведення обстеження також підтвердила те, що температура в приміщеннях, аудиторіях не відповідає санітарним нормам. У зв'язку з тим, що вона підтримувала законні вимоги студентів, з боку керівництва філії почалися незаконні дії, які виразились в тому, що її не допускали до роботи, не сплачували заробітну плату за відпрацьований час, у зв'язку з чим вона була вимушена звернутися до суду. Після зміни керівництва Донецької філії Університету сучасних знань новий керівник філії Мельников А.Н. в категоричній формі сказав їй те, що вона повинна шукати собі нову роботу, оскільки у нього є новий претендент на цю посаду. 17.04.2013 року позивачкою була написана заява про розірвання трудових відносин з відповідачем з 30.04.2013 року у відповідності до п. 3 ст. 38 КЗпП України. 18.05.2013 року по пошті нею була отримана трудова книжка, з якої вона дізналась, що відповідач звільнив її з посади за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Вважає такі дії відповідача незаконними. Через такі дії вона не змогла одразу стати в центр зайнятості та отримувати допомогу, оскільки незаконне звільнення в односторонньому порядку з боку відповідача у відповідності з ч. 1 ст. 38 КЗпП України, робить неможливим отримання допомоги. Таким чином, їй спричинена не тільки матеріальна, але і моральна шкода, яка виразилася в тому, що вона не має змоги нормально харчуватися, оскільки залишилась без засобів існування. Просила зобов'язати відповідача змінити запис в трудовій книжці, а саме - з ч. 1 ст. 38 КЗпП України на ч. 3 ст. 38 КЗпП України, стягнути з відповідача на її корись тримісячний середній заробіток в розмірі 6000 гривень та моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовну заяву, просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надавши суду пояснення, що він працює на посаді директора Донецької філії Університету сучасних знань з лютого 2013 року. Достовірно знаючи про те, що не зможе працювати з ОСОБА_1 в одному колективі, він запропонував їй змінити місце роботи. Однак, ОСОБА_1 пішла на лікарняний та хворіла два місяці. Потім прогулювала роботу та могла бути звільнена за прогули, однак, адміністрація Університету пішла їй на зустріч та звільнила за ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Вважає, що підстави для зміни формулювання звільнення відсутні. Також надали заперечення на позовну заяву. (а.с. 44-47).

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наступне.

З 01.09.2011 року по 14.05.2013 року ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з Університетом сучасних знань, що підтверджується копією трудової книжки, тобто на умовах трудового договору, укладеного на невизначений строк

17.04.2013 року ОСОБА_1 звернулась до Президента Університету сучасних знань з заявою про розірвання трудового договору з 30.04.2013 року у відповідності з п. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв'язку з грубим порушенням трудового законодавства з боку керівництва, а саме - порушення умов праці, температурний режим приміщення не відповідав санітарним нормам, що призвело до тривалого перебування на лікарняних. (а.с. 4).

Відповідно до наказу Університету сучасних знань № 98-к від 14 травня 2013 року, ОСОБА_1 була звільнена з посади методиста заочного відділення УСЗ за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. (а.с. 5).

Суд вважає таке звільнення неправомірним з наступних підстав.

З повідомлення Макіївського міського управління Головного управління держсанепідслужби у Донецькій області за № 77/03 від 31 січня 2013 року вбачається, що фахівцями Макіївського міського Управління проведено розгляд скарги студентів Донецької філії Університету сучасних знань, розташованого за адресою: м. Макіївка -12, вул. Олексіїва, 23 щодо порушення температурного режиму. Факти, викладені у скарзі підтверджено. На момент перевірки температура у приміщеннях становила від 0 С до + 6, 5 С. У температурному класі температура + 2 С. (а.с. 6).

У вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації (університет, інститут) розрахункова температура повітря в приміщеннях аудиторій нормується відповідно до вимог Державних будівельних норм ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів» (пункт 4.14 таблиця 17) і має становити не менше 18°С.

Таким чином, вбачається, що дійсно мало місце порушення умов праці.

Для визначення правової підстави розірвання трудового договору значення має сам лише факт порушення законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причин такого порушення та істотність порушення трудових прав працівника.

За змістом ст. 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. В разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення працедавцем трудового законодавства (ч. 3 ст. 38 КЗпП України), не підтверджуються, або працедавцем не визнаються, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Дана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 р. у справі № 6-120цс12.

Ч. 1 ст. 360-7 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача змінити формулювання причин звільнення, підлягають задоволенню.

Крім того, за наявності факту порушень законодавства про працю працівник має підстави для реалізації передбаченого ч. 3 ст. 38 КЗпП України права на розірвання трудового договору у визначений ним строк з отриманням вихідної допомоги.

Відповідно до ч.3 ст.235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір зобов»язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушенного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

З довідки, наданої Університетом сучасних знань вбачається, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за останні шість місяців становить 2064 грн. 18 коп..(а.с. 87). Таким чином, середній заробіток за три місяці становить 6192 грн. 54 коп. (2064, 18 грн. х 3).

Однак, в позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути на її користь тримісячний середній заробіток в сумі 6000 гривен.

Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

За зазначених обставин з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума в розмірі 6000 гривень.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 гривен, суд зазначає наступне.

У силу ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» (з наступними змінами і доповненнями) роз'яснив, що у відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України при наявності порушення прав працівника в сфері трудових відносин (незаконне звільнення і т.д.), яке привело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Суд вважає, що, у зв'язку з незаконним звільненням з роботи, ОСОБА_1 були заподіяні моральні страждання, які виражаються в тому, що був порушений нормальний уклад її життя та майбутні життєві плани, вказані обставини вимагають від неї значних додаткових зусиль для організації та поновлення звичного для неї образу життя.

Разом з тим, керуючись принципом розумності та справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 гривень.

За зазначених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, ст. 38, 235, ст. 237-1 КЗпП України керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» про зміну запису про звільнення, стягнення середнього заробітку, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Вищий навчальний заклад «Університет сучасних знань» змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1, виклавши їх як звільнення за власним бажанням у зв'язку з невиконанням уповноваженим органом законодавства про працю, згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України, з внесенням відповідних змін до запису в трудовій книжці ОСОБА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вищий навчальний заклад «Університет сучасних знань» (код ЕДРПОУ 31839933, р/р 26043000485901 в ПАТ «Агрокомбанк» м. Київ, код Банку 322302) на користь ОСОБА_1 середній заробіток в сумі 6000 гривень та моральну шкоду в сумі 1000 гривень, а всього 7000 гривень. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вищий навчальний заклад «Університет сучасних знань» (код ЕДРПОУ 31839933, р/р 26043000485901 в ПАТ «Агрокомбанк» м. Київ, код Банку 322302) на користь держави судовий збір в сумі 229 гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.В. Лебеденко