Постанова

від 21.06.2013 по справі 814/1270/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

21 червня 2013 року Справа № 814/1270/13-а

м. Миколаїв

13:01

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представників позивача: Гурової А.А., Караченцевої А.В.,

представників відповідача: Макаренко Ю.В., Мірошниченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв», вул. Громадянський спуск, 1/1, м. Миколаїв, 54002 до відповідача:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 про:визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2012 № 0001062301, Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001062301, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 05.11.2012, в частині збільшення грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» з податку на додану вартість на 279506,25 грн. з яких: 223605 грн. за основним платежем 55901,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» судові витрати в сумі 1192,88 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2013 року Справа № 814/1270/13-а

м. Миколаїв

13:01

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представників позивача: Гурової А.А., Караченцевої А.В.,

представників відповідача: Макаренко Ю.В., Мірошниченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв», вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв, 54002 до відповідача:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 про:визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2012 № 0001062301, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0001062301, прийнятого 05.11.2012 Державною податковою інспекцією у м. Миколаєві Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ або відповідач).

В обґрунтування позову Товариство вказало, що висновки ДПІ про заниження податку на додану вартість є безпідставними, тому відповідач неправомірно збільшив суму грошового зобов'язання Товариства і застосував штрафну санкцію.

ДПІ надала письмові заперечення проти адміністративного позову (т. с. 2, ар. 225-227), в яких, з посиланням на доведеність фактів порушення Товариством вимог податкового законодавства, зазначила про обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представники Товариства позовні вимоги підтримали, представники ДПІ просили у задоволенні позову відмовити.

21.06.2013 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

З 10.09.2012 по 19.10.2012 ДПІ провела документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012, результату якої оформила актом від 26.10.2012 № 3269/22-100/32655926 (надалі - Акт, т. с. 1, ар. 24-81).

У пункті 1 розділу 4 Акта (т. с. 1, ар. 80) ДПІ вказала, що Товариство порушило підпункт 198.1.1 пункту 192.1 статті 198, пункт 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункт 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 426 985 грн.

Податковим повідомлення-рішенням від 05.11.2012 № 0001062301 (надалі - Рішення, т. с. 1, ар.82-83) ДПІ, з посиланням на підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзаци 1, 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з ПДВ на 533 731,25 грн., з яких 426 985 грн. - основний платіж, 106 746,25 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Сума 426 985 грн. складається з:

- 218 577 грн. - заниження податкових зобов'язань за липень 2011 року (контрагент - ПАТ

«Укрвторчормет»);

- 166 667 грн. - заниження податкових зобов'язань за жовтень 2011 року (контрагент - ПАТ

«Укрвторчормет»);

- 36 713 грн. - завищення податкового кредиту за липень 2011 року (11 667 грн.), серпень 2011 року (2 250 грн.), листопад 2011 року ( 5 209 грн.), лютий 2012 року (553 грн.), березень 2012 року (3 723 грн.), квітень 2012 року (13 311 грн.), контрагент - ТОВ «Чорномор-Союз»;

- 3 794 грн. - завищення податкового кредиту за листопад 2011 року (2 795 грн.) і лютий 2012 року (999 грн.), контрагент - ТОВ «Де Карга».

- 1 234 грн. - завищення податкового кредиту за вересень 2011 року (20 грн.), жовтень 2011 року (96 грн.), листопад 2011 року (117 грн.), грудень 2011 року (179 грн.), лютий 2012 року (158 грн.), березень 2012 року (462 грн.), квітень 2012 року (202 грн.), контрагент - ТОВ «Строй-Люкс».

На стор. 18-19 Акта (т. с. 1, ар. 41-42) ДПІ вказала, що Товариство у липні 2011 року здійснило коригування податкових зобов'язань в зв'язку з поверненням раніше отриманих сум попередньої оплати від ПАТ «Укрвторчормет». В декларації за липень 2011 року по рядку 8 «Коригування податкових зобов'язань» відображено суму ПДВ - 557 666,65 грн., згідно з розрахунками коригування до податкової накладної № 3 від 04.02.2011.

Сума ПДВ, що вказана у податковій накладній № 3 від 04.02.2011 (т. с. 1, ар. 120), - 833 333,33 грн. Як було встановлено в ході попередньої перевірки Товариства (акт від 04.11.2011 № 4296/23-200/32655926, період, що перевірявся, - 01.04.2010 - 30.06.2011), у червні 2011 року Товариство також коригувало податкові зобов'язання за податковою накладною № 3 від 04.02.2011 на суму 494 243,52 грн.

Таким чином, відповідно до розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 3 від 04.02.2011 (розрахунки № 2 від 06.06.2011 на суму 183 268,16 грн., № 16 від 20.06.2011 на суму 7 475,36 грн., № 29 від 29.06.2011 на суму 303 500 грн., № 1 від 05.07.2011 на суму 64 333,33 грн., № 4 від 25.07.2011 на суму 98 333,33 грн. на суму 98 333,33 грн., № 5 від 26.07.2011 на суму 98 333,33 грн., № 6 від 27.07.2011 на суму 98 333,33 грн., № 7 від 28.07.2011 на суму 99 166,67 грн., № 8 від 29.07.2011 на суму 99 166,67 грн., т. с. 1, ар. 121-129), Товариство зменшило податкові зобов'язання за податковою накладною № 3 від 04.02.2011 на суму 1 051 910,18 грн., тобто на 218 576,85 грн. більше, ніж сума податкових зобов'язань за вказаною податковою накладною.

На думку ДПІ, позивач порушив пункт 192.1 і підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, відповідно до яких, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно з документально підтвердженими поясненнями позивача (т. с. 3, ар. 10-11, 101-103), 04.02.2011 він виписав ПАТ «Укрвторчормет» 5 податкових накладних: № 2 (сума ПДВ - 637 650 грн.), № 3 (сума ПДВ - 833 333,33 грн.), № 4 (сума ПДВ - 833 333,33 грн.), № 5 (сума ПДВ - 833 333,33 грн.), № 6 (сума ПДВ - 833 333,33 грн.). Загальна сума коштів, яку отримав позивач від ПАТ «Укрвторчормет» в якості попередньої оплати, - 23 826 000 грн. Відповідно, у лютому 2011 року Товариство задекларувало податкові зобовязання в сумі 3 971 000 грн.

В зв'язку з повним поверненням на користь ПАТ «Укрвторчормет» сум попередньої оплати, відповідно до пункту 192.1 і підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, податкові зобов'язання позивача підлягали зменшенню.

Позивач зазначив, що невідповідність сумі, що вказана у розрахунках коригування до податкової накладної № 3 від 04.02.2011, сумі, що вказана у цій податковій накладній, пов'язана з технічною помилкою бухгалтера (в частині зазначення номера податкової накладної).

В той же час, Товариство не відкоригувало (не зменшило) в повному обсязі показники до податкової накладної № 2 (сума ПДВ в накладній - 637 650 грн., надіслано розрахунків на суму 533 333,33 грн., різниця складає 104 316,67 грн.) і до податкової накладної № 5 (сума ПДВ в накладній - 833 333,33 грн., надіслано розрахунків на суму 719 073,13 грн., різниця складає 114 260,20 грн.). Загальна сума різниці - 218 576,87 грн., що відповідає різниці, яка була встановлена відповідачем і визначена як заниження податкових зобов'язань позивача за липень 2011 року. Таким чином, позивач зависив (не відкоригував) податкові зобов'язання у травні 2011 року на суму 104 316,67 грн. і зависив (не відкоригував) податкові зобов'язання у вересні 2011 року на суму 114 260,19 грн., а ці періоди були перевірені відповідачем.

Відповідно до пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, обов'язками посадових осіб контролюючих органів зокрема є забезпечення сумлінного виконання покладених на контролюючі органи функцій, недопущення порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Як вказано з пункті 86.10 статті 86 Податкового кодексу України, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

В порушення цієї норми, відповідач не зазначив фактів завищення позивачем податкових зобов'язань.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Враховуючи це, суд дійшов висновку, що ДПІ безпідставно збільшила суму грошового зобов'язання Товариства на 218 577 грн. і застосувала штраф в сумі 54 644,25 грн.

На стор. 20 Акта (т. с. 1, ар. 43) ДПІ вказала, що Товариство в декларації за жовтень 2011 року по рядку «Коригування на основі попередніх звітних періодів» зменшило податкові зобов'язання з податку на додану вартість по контрагенту ПАТ «Укрвторчормет» на суму 346 666,69 грн., при цьому розрахунки коригування податкових зобов'язань за жовтень 2011 року по контрагенту ПАТ «Укрвторчормет» надано на суму ПДВ «-» 180 000,02 грн., таким чином, Товариством завищено показник по рядку 8 на суму 166 666,67 грн. (346 666,69 грн. - 180 000,02 грн.), в зв'язку з ненаданням до перевірки відповідних розрахунків коригування податкових зобов'язань.

До позовної заяви Товариство додало відповідні Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (№№ 45, 46, 51, 52, т. с. 1, ар. 91-94, загальна сума - 346 666,66 грн.) і заперечувало факт часткового надання цих документів під час перевірки.

З приводу тверджень Товариства про безпідставність висновків ДПІ щодо ненадання документів суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як зазначено у пункті 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків з висновками акта перевірки такий платник зобов'язаний підписати такий акт із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Так, відповідно до пункту 86.7 статті 86, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними , викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта. Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеною у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України платнику податків надано право протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

На стор. 58 Акта (т. с. 1, ар. 81) директор і головний бухгалтер Товариства підтвердили, що «… первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні … з обов'язками, правами, відповідальністю суб'єктів господарювання, порядком надання заперечень (зауважень) та оскарження ознайомлений …».

Товариство не надало суду доказів того, що після отримання Акта воно скористалось встановленим пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України правом надати документи, визначені в Акті як відсутні (Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної на суму 166 666,67 грн.). Враховуючи це, у суду немає підстав вважати недостовірними викладені в Акті обставини.

На думку позивача (т. с. 3, ар. 114), оскільки Актом не спростовані фактичні підстави для коригування податкових зобов'язань (повернення грошових коштів контрагенту), зауважень до податкових декларацій у ДПІ не виникло, а стаття 192 Податкового кодексу України вимагає від платника податку надати розрахунок коригування лише отримувачу повернутих грошових коштів, ДПІ безпідставно вказала на порушення позивачем підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України і неправомірно збільшила суму грошового зобов'язання Товариства на 166 666,67 грн.

Суд критично ставиться до доводів позивача про те, що статтею 192 Податкового кодексу України не встановлена обов'язковість надання платником податку під час перевірки розрахунків коригування.

Відповідно до пунктів 18, 20, 21, 22 чинного до 16.12.2011 Порядку заповнення податкової накладної (затвердженого наказом Державної податкової служби України від 21.12.2010 № 969, надалі - Порядок), у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування складається у двох примірниках. Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів/послуг. Копія залишається у продавця. Розрахунки коригування як покупцем, так і продавцем зберігаються у порядку, аналогічному порядку збереження податкових накладних .

Розрахунок коригування є додатком до податкової накладної. Відповідно, на підтвердження показників декларацій з ПДВ платник податку зобов'язаний надавати під час перевірки як податкові накладні, такі і додатки до них. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим пунктом документами (податковими накладними), платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податковий кодекс України не визначає наслідків відсутності на момент перевірки розрахунку коригування. Проте, оскільки, як вказано вище, цей розрахунок є додатком до податкової накладної, на думку суду, наслідки відсутності розрахунку коригування є аналогічними наслідкам відсутності податкової накладної.

Враховуючи це, на думку суду, ДПІ правомірно зазначила про заниження Товариством податкового зобов'язання (безпідставне його зменшення) у жовтні 2011 року на 166 666,67 грн.

На стор. 27-28 Акта (т. с. 1, ар. 50-51) ДПІ вказала, що Товариство до податкового кредиту липня, серпня, листопада 2011 року, лютого, березня, квітня 2012 року включило суму 36 713 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Чорномор-Союз» , при цьому « … до перевірки не надано податкові накладні, які б підтверджували правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по контрагенту ТОВ «Чорномор-Союз».

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Як вказано у пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Товариство стверджувало, що ним у повному обсязі надано до перевірки всі первинні документи разом з податковими накладними на підтвердження сум податку за господарськими операціями з ТОВ «Чорномор-Союз». Також, як вказав позивач, інформація про податкові накладні міститься у відповідних реєстрах Товариства і ТОВ «Чорномор-Союз», а податкові накладні від 04.04.2012 № 21 і від 21.04.2012 № 32, за рахунок яких Товариство збільшило у квітні 2012 року податковий кредит на 13 311 грн., були зареєстровані належним чином у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджено відповідними квитанціями. На думку Товариства, ця обставина (з урахуванням того, що, відповідно до абзацу 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді є дата та час, зафіксовані у квитанції) свідчить про те, що у відповідача була інформація про підтвердження суми 36 713 грн. податковими накладними.

На думку суду, висновок про завищення Товариством податкового кредиту на 36 713 грн. є обґрунтованим.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як зазначено у пункті 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків з висновками акта перевірки такий платник зобов'язаний підписати такий акт із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Так, відповідно до пункту 86.7 статті 86, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними , викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта. Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеною у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України платнику податків надано право протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

На стор. 58 Акта (т. с. 1, ар. 81) директор і головний бухгалтер Товариства підтвердили, що «… первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні … з обов'язками, правами, відповідальністю суб'єктів господарювання, порядком надання заперечень (зауважень) та оскарження ознайомлений …».

Товариство не надало суду доказів того, що після отримання Акта воно скористалось встановленим пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України правом надати документи, визначені в Акті як відсутні (податкові накладні, що були виписані ТОВ «Чорномор-Союз» на суму 36 713 грн.). Враховуючи це, у суду немає підстав вважати недостовірними викладені в Акті обставини.

Посилання Товариства на наявність інформації про податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовують твердження ДПІ про ненадання цих документів до перевірки.

На стор. 28-31 Акта (т. с. 1, ар. 51-54) ДПІ (з посиланням на акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 20.09.2013 № 761/22-225/37104678 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Де Карга» (ЄДРПОУ 37104678) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами - постачальниками ТОВ «Росттон» (код ЄДРПОУ 36955155) за серпень 2010 року, ТОВ «Вераніка» (код ЄДРПОУ 36536360) за грудень 2010 року, ТОВ «Еврокард» (код ЄДРПОУ 37687177) за листопад 2011 року, ТОВ «Автобудсервіс-7» (код ЄДРПОУ 35063331) за лютий 2011 року, ПП «ЗЕНКО» (код ЄДРПОУ 36486418) за червень-липень 2011 року, ТОВ «Колокол України» (код ЄДРПОУ 36303944) за серпень-вересень 2011 року, ТОВ «Вакус-Естейт» (код ЄДРПОУ 35311514) за жовтень 2011 року, ТОВ «Правова Група «Домініон» (код ЄДРПОУ 33831564) за лютий 2012 року та контрагентами-покупцями») зазначила, що «… правочини, які були здійснені ТОВ «Де-Карга» з контрагентами-покупцями … є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави і є недійсними.».

На стор. 31-34 Акта (т. с. 1, ар. 54-57) ДПІ (з посиланням на акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 13.03.2012 № 349/22-225/30565548 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Строй-Люкс» (код ЄДРПОУ 30565548) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками ТОВ НК «АЛЬФА-НАФТА» (код ЄДРПОУ 31088169) за вересень, жовтень 2011 року, ТОВ «МАКС-МЕТАЛ» (код ЄДРПОУ 36645576) за листопад 2011 року, ТОВ «КС АЛЬЯНС СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36645540) за грудень 2011 року та контрагентами-покупцями» і акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 28.08.2012 № 702/22-225/30565548 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «СТРОЙ-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 30565548) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками ТОВ «ДНІПРОЦЕНТРБУД» (код ЄДРПОУ 30916917), ТОВ «АМЕТИСТА» (код ЄДРПОУ 31300742) за січень 2012 року, ТОВ «ПРАВОВА ГРУПА «ДОМІНІОН» (код ЄДРПОУ 33831564) за лютий 2012 року, ПП «ФРОНТ-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 36288057), ТОВ «ДНІПРОЦЕНТРБУД» (код ЄДРПОУ 30915917), ТОВ «АМЕТИСТА» (код ЄДРПОУ 31300742) за березень 2012 року, ПП «ФРОНТ-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 36288057) за квітень 2012 року, КПП «ТЕХ-КОНТРАКТ» (код ЄДРПОУ 31159852), ПП «ФРОНТ-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 36288057), ПП «ТУРБОТЕХ» (код ЄДРПОУ 36317260) за травень 2012 року, ТОВ «БІМОША-Україна» (код ЄДРПОУ 35911871) за червень 2012 року та контрагентами-покупцями») зазначила, що Товариство «… включило до податкового кредиту суми податку на додану вартість по договорам постачання товарів/послуг з ТОВ «Строй-Люкс», ТОВ «Де Карга», які визнані нікчемними…».

З приводу актів, що були використані відповідачем (т. с. 2, ар. 231-236, 237-240, 241-248) суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 був затверджений Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (надалі - Порядок проведення звірок). Згідно з Порядком проведення звірок, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження.

Таким чином, належним доказом на підтвердження порушення Товариством вимог податкового законодавства могли би бути довідки за результатами проведення зустрічної звірки його контрагентів, якщо б ці звірки проводились за ініціативою ДПІ (шляхом направлення відповідного запиту на адресу відповідних підрозділів податкової служби), і така ініціатива мала бути проявлена відповідачем під час перевірки позивача.

Відповідач використав акти про неможливість проведення зустрічної звірки, а цей документ не є податковою інформацією.

Матеріалами справи підтверджено (і Актом не спростовано), що Товариство правомірно включило до податкового кредиту відповідних податкових періодів суми 3 794 грн. (ТОВ «Де Карга») і 1 234 грн. (ТОВ «СТРОЙ-ЛЮКС»).

Враховуючи це, суд визнав обґрунтованими вимоги Товариства про визнання протиправним і скасування Рішення в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 6 285 грн. (5 028 грн. - основний платіж, 1 257 грн. - штраф).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001062301, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 05.11.2012, в частині збільшення грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» з податку на додану вартість на 279506,25 грн. з яких: 223605 грн. за основним платежем 55901,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» судові витрати в сумі 1192,88 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 26 червня 2013 року.