Ухвала

від 14.08.2013 по справі 2а-12515/12/0170/8

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12515/12/0170/8

14.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 06.12.12 у справі № 2а-12515/12/0170/8

за позовом Підприємства "Хімснаб" (вул.Київська, буд.41,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання нечинним та скасування наказу, визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.12 позовні вимоги Підприємства "Хімснаб" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування наказу, визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнаний протиправним та скасований наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 2252 від 19.09.2012 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства "Хімснаб".

Визнані протиправними дії Держаної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом від 19.10.2012 р. № 7830/22-8.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0008702204 від 01.11.2012 р. та № 0008712204 від 01.11.2012 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Підприємства "Хімснаб" (вул. Київська, 41, м. Сімферополь, АР Крим, 95017, ЄДРПОУ 30624351) судовий збір в розмірі 2178,19 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.12 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Підприємство "Хімснаб" має статус юридичної особи з 22.11.1999, взятий на облік як платник податків в ДПІ в м. Сімферополі 29.11.1999р. під № 8180.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим ДПС, на підставі наказу № 2252 від 19.09.2012 року "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки Підприємства "Хімснаб" та повідомлення "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки" № 801/22-8 від 19.09.2012 року, проведена невиїзна позапланова перевірка Підприємства "Хімснаб" (код ЄДРПОУ 30624351) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 19.10.2012 № 7830/22-8/30624315 (том 1 а.с.13-26), яким встановлені порушення позивачем:

- п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) та ст.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.6, пп. 138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 202766,5грн.

- п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3, п.п. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (з наступними змінами), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 169020грн.

Як слідує з даного акту перевірки, вказані порушення податкового законодавства виявлені по взаємовідносинам Підприємства "Хімснаб" з Колективним підприємством "Альянс".

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 01.11.2012р. №0008712204 на суму 189424,75грн. (донараховано ПДВ у сумі 159200 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 30224,75грн.) та №0008702204 на суму 228300,6грн. (донараховано податку на прибуток у сумі 202766,5 грн. та застосовані штрафні (санкції) санкції у розмірі 25534,1грн.).

Судом встановлено, що згідно наказу № 2252 від 19.09.2012 року, відповідачем на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 , ст. 79 гл. 8 розділу ІІ Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача (том 1 а.с. 3).

Згідно зі ст. 75 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Виключний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, наведено у п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка проводиться у тому випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, обов'язковою передумовою законності призначення перевірки є направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень та ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було складено запит № 19182/10/22-8 від 07.09.2012 року про надання інформації та її документального підтвердження (том 1 а.с. 38).

Судом встановлено, що вказаний запит був отриманий позивачем 19.09.2012р., що підтверджується конвертом, однак письмових доказів відправлення та вручення позивачу письмового запиту від 07.09.12р. відповідачем суду не надано (том 1, а.с.60).

З урахуванням того, що запит відповідача №19182/10/22-8 від 07.09.2012 року був отриманий позивачем 19.09.2012 року, право податкового органу на призначення перевірки могло виникнути лише за перебігом десяти робочих днів з дня отримання вказаного запиту позивачем, який закінчується 02.10.2012 року, отже наказ про проведення перевірки міг бути виданий не раніше 03.10.2012 року.

Однак, не зважаючи на відсутність інформації про факт отримання позивачем запиту №19182/10/22-8 від 07.09.2012 року, ДПІ у м. Сімферополі 19.09.2012 року видано наказ №2252 "Про проведення документальної позапланової перевірки Підприємства "Хімснаб", тобто з порушенням строку, передбаченого п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України

Судом встановлено, що копії документів та відповідь на письмовий запит ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС позивач надіслав на адресу відповідача 24.09.2012 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції ДПІ, тобто впродовж встановленого п.п.78.1.1. Податкового кодексу України строку, однак враховуючи, що наказ на проведення перевірки був виданий 19.09.2012р., факт надання позивачем запрошених документів відповідачем не прийнятий до уваги (а.с. 39).

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок про протиправність наказу ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 2252 від 19.09.2012 року "Про проведення документальної позапланової перевірки Підприємства "Хімснаб", оскільки такий наказ видано у порушення строків, передбачених п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, таким чином відсутні і підстави для призначення спірним наказом проведення перевірки.

Згідно абз.2 п.78.4 Податкового кодексу України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів своєчасного вручення вищевказаного наказу на проведення перевірки позивачу.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом від 19.10.2012р. №7830/22-8, є обґрунтованими, таким чином при прийнятті наказу № 2252 від 19.09.2012 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства "Хімснаб" відповідач діяв в межах та у спосіб, які не передбачені чинним законодавством. Зазначені дії є протиправними та необґрунтованими, що призводить до порушення прав позивача.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, та перевіряючи правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень судовою колегією встановлено наступне.

Перевіркою позивача було встановлено, що за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012р. Підприємство "Хімснаб" мало взаємовідносини з КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468182).

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки була використана: інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем (АРМ "Аудит", пошуково-довідкова система ДПА України "Картка платника", АРМ "ОПТ", АРМ прийняття та обробка звітності БЕСТ "Звіт", АРМ "Облік", Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПA України".

Згідно з п. 3.1.2 акту, перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з КП "Альянс" за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, встановлено завищення на загальну суму 845100,00грн., у тому числі по періодах: за 2 квартал 2009 року - 49100 грн., за 4 квартал 2009 року - 26430 грн., за 1 квартал 2010р. у сумі 39980 грн., за 2-й квартал 2010р. у сумі 65240грн., за 3-й квартал 2010р. у сумі 102195грн., за 4-й квартал 2010р. у сумі 89040грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 91195 грн.,за 2 квартал 2011 року у сумі 100330 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 110865 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 127220 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 43505 грн.

В ході перевірки ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС використана інформація, яка відображена в акті ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 36/22/32468182 від 11.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки КП "Альянс", код ЄДРПОУ 32468182 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

В акті ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 36/22/32468182 від 11.04.2012 року вказано, що в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі: КП "Альянс" з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч.2, 205 ч.2 КК України, адже, за даними слідства, використовуючи реквізити КП "Альянс" документально оформлювались неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, однак після цього завідомо підроблені документи передавались замовником послуг із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення у бухгалтерському і податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємства.

Проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий КП "Альянс" від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Як наслідок, перевіркою встановлено, що усі операції КП "Альянс" не спричиняють реального настання правових наслідків, а вчинені ними правочини з підприємствами покупцями та постачальниками відповідно до ч. 1, 2 ст.215, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача" і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

За висновком ДПІ, Підприємство "Хімснаб" за рахунок КП "Альянс" у період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. формувало скориговані валові витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, тим самим збільшуючи їх та будучи при цьому вигодонабувачем.

В акті перевірки також зазначено, що операції по взаємовідносинам Підприємства "Хімснаб" з КП "Альянс" визнані нікчемними згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки КП "Альянс" (акт №36/22/32468182 від 11.04.2012 року) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р.

По цим же господарським операціям, як встановлено перевіркою, позивачем було занижено суму податку на додану вартість у розмірі 169020 грн.

Судова колегія вважає безпідставними вищезазначені висновки відповідача з огляду на наступне.

Так, інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПС, матеріали кримінальної справи, протоколи допитів посадових осіб підприємств - контрагентів позивача та акт проведення зустрічної звірки платника податків по КП "Альянс" не можуть бути прийняті судовою колегією у якості належних та допустимих доказів, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Посилання податкового органу на матеріали кримінальної справи не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що на час проведення перевірки у відповідача не було законних підстав для висновку про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат.

Судом встановлено, що 11.01.2010 року між Колективним підприємством "Альянс" - постачальником та Підприємством "Хімснаб" - покупцем було укладено договір постачання № 02 (том 1, а.с.47-48).

Також між Колективним підприємством "Альянс" - постачальником та Підприємством "Хімснаб" - покупцем 04.01.2011 року було укладено договір постачання № 02.

На підтвердження виконання зазначених вище договорів позивачем долучені до матеріалів справи наступні документи:

- видаткові накладні, податкові накладні, які відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних,

- виписки банку та звіти по господарським операціям по рахункам.

Таким чином, за період 01.09.2009 року по 30.06.2012 року Підприємство "Хімснаб" придбало у КП "Альянс" товарів на загальну суму 1014117,2 грн., у тому числі сума за отриманий товар без ПДВ складає 845100грн., сума ПДВ 169017,20 грн.

Судом встановлено, що під час укладання та виконання договорів контрагент - КП "Альянс" був юридичною особою (код ЄДРПОУ 32468182), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 436708 (том 1 а.с. 52)

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками підтверджується отримання та сплата товару (послуг) у перевіреному періоді, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Таким чином, вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Зокрема, на підтвердження реальності господарських відносин з КП "Альянс" та використання у господарській діяльності товарів, отриманих від вказаного контрагента, Підприємство "Хімснаб" надало договори с контрагентами, яким була поставлена продукція.

Судова колегія зазначає, що при вирішенні цієї справи суд керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" редакції від 22.05.97р. №283/94-ВР (із змінами та доповненнями) із змінами та доповненнями, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються: сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат, відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Вищезазначене узгоджується з нормами Податкового кодексу України.

Так, розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, який набрав чинності з 01.04.2011.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

На підставі вищезазначених норм, судова колегія приходить до висновку, що надані до перевірки відповідні розрахункові, платіжні та інші документи підтверджуюсь правомірне формування валових витрат (витрати) підприємства, у зв'язку з чим позивачем у перевіреному періоді правомірно віднесено до складу сума валових витрат у розмірі 845100 грн. за господарськими операціями підприємства "Хімснаб" з КП "Альянс".

Що стосується висновків відповідача про заниження податку на додану вартість у сумі 169020,00 грн. судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.1.3, п.1.4 ст.1 Закону України №168 "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з приписами п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з приписами п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону № 168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, згідно п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону № 168, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Вищезазначене кореспондується з нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів звертає увагу, що надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільно-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що проведення перевірки позивача на підставі наказу Держаної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 2252 від 19.09.2012 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства "Хімснаб" є необґрунтованим та безпідставним, отже висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 19.10.2012 № 7830/22-8/30624315 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №0008702204 від 01.11.2012 р. та № 0008712204 від 01.11.2012 р.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.12 у справі № 2а-12515/12/0170/8 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва