Рішення

від 15.08.2013 по справі 913/1668/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

15 серпня 2013 року Справа № 913/1668/13

Провадження № 30/913/1668/13

За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

до відповідача Приватного підприємства «Спецоптвугілля», м. Антрацит Луганської області

про стягнення 12 165 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Гаращук В.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Косінов М.В., довіреність № 42 від 01.01.2013;

від відповідача: Білан В.М., довіреність № 408 від 15.07.2013,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства "Спецоптвугілля" про стягнення штрафу у розмірі 12 165 грн. 00 коп. за неправильне зазначення в залізничній накладній № 49807373 маси вантажу у вагоні № 60659042.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 49807373 під час здійснення перевезення вантажу у вагоні № 60659042, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суму штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 12165 грн. 00 коп.

Позивач підтримав позовні вимоги у судовому засіданні.

У судовому засіданні 18.07.2013 відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просив у задоволенні позову ДП «Придніпровська залізниця» відмовити у повному обсязі з посиланням на те, що всі передбачені договором та Статутом залізниць вимоги до відправника відповідачем виконані у повному обсязі, а на станцію «Айвазовська», де було здійснено зважування вагону та складено комерційний акт, вагон прибув після зміни станції призначення вантажу на вимогу одержувача на підставі статті 44 Статуту залізниць. Отже, після зробленої переадресації одержувачем, відправником вагону є залізниця та згідно п. 45 Статуту залізниць України за всі наслідки переадресації відповідальність несе підприємство, організація, за заявою якої було здійснено переадресацію.

У судовому засіданні 15.08.2013 відповідачем надано додатковий відзив № 401 від 13.07.2013, в якому зазначено, що ніяких даних від вантажоодержувача про виявлення розбіжностей у кількості вугілля відповідачу не поступало, перерахунок за виявленою розбіжністю не проводився, а також позивачем не надано документів, які підтверджували факт оприбуткування надлишку (або іншого розпорядження ним) згідно стандартів бухгалтерського обліку. Крім того, зв'язок погоди з розходженням у вазі вантажу підтверджується відповіддю Луганського обласного центру з гідрометеорології № 30-01/1-21/907 від 12.08.2013 та можливість намокання вугілля під час руху із зміною показників та спосіб встановлення передбачено ДСТУ 4083:2012 п. 6.8.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У листопаді 2012 року зі станції Красний Луч Донецької залізниці на станцію призначення Чаплино Придніпровської залізниці за накладною № 49807373 Приватне підприємство «Спецоптвугілля» (далі за текстом - відповідач) відправило вантаж у вагоні № 60659042, одержувачем за накладною був зазначений Склад палива ТНТС, ТЧ-7, вантаж маркований вапном.

Маса вантажу на станції відправлення визначалась вантажовідправником без участі залізниці згідно накладної та наданої позивачем телеграми від 10.06.2013.

Станція призначення була переадресована на станцію Айвазовська зі зміною одержувача - ЛВЧД-14 згідно «наказу № 36 від 03.12», про що було зазначено у п. 49 накладної.

На станції призначення Айвазовська Придніпровської залізниці за заявкою одержувача № 348 від 14.09.2012 (а. с. 23) проведено контрольне переваження за участю, зокрема, вантажоотримувача вагону № 60659042 на 150-тонних вагонних вагах. За результатами такого переваження встановлено, що у вагоні № 60659042 в накладній № 49807373 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено - 70210 кг, тобто на 1210 кг більше, ніж вказано у накладній.

По даному факту складено акт загальної форми № 1473 від 12.12.12 та комерційний акт серії АА № 046213/14 від 12.12.2012 (а. с. 8, 22).

В комерційному акті містяться відомості про те, що вантаж прибув у технічно справному вагоні, завантаження рівномірне, нижче бортів на 10-15 см, без скосів, відправне маркування на поверхні вантажу не порушено, люка та двері щільно зачинені, запірні цапфи справні.

Належність відповідачеві вантажу у спірному вагоні на момент відправлення відповідачем не оспорюється.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму 12165 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом - Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 49807373 (вагон № 60659042) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69 000 кг, спосіб визначення маси - на 150-тонних вагонних вагах; у графі «Відправник» вказано найменування відправника - ПП «Спецоптвугілля», тобто відповідача у справі.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних вагонних вагах (державна повірка яких проведена 27.08.12 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 60659042, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 69000 кг, фактичній масі вантажу - 70210 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актом загальної форми № 1473 від 12.12.2012 та комерційним актом АА № 046213/14 від 12.12.2012, які складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 8, 22).

Викладене також підтверджується випискою з Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 49807373 за вагон № 60659042 становить 2433 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 12165 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Завантаження вантажу у спірному вагоні понад його вантажопідйомності впливає на безпеку руху на залізниці.

Доводи відповідача про те, що після зробленої переадресації одержувачем відправником спірного вагону стає вже він, судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44, п. 45 Статуту залізниць України залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом.

За час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресування справляється плата, встановлена згідно із статтею 119 цього Статуту. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу.

В усіх випадках зміни одержувача або станції призначення вантажу підприємство, організація, громадяни, за заявою яких здійснено таку зміну, є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов'язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.

Вказані норми не містять положень про автоматичну зміну відправника у разі зміни станції призначення. Крім того, у п. 45 Статуту залізниць України передбачена відповідальність юридичних осіб за наслідки зміни станції призначення у вигляді проведення додаткових розрахунків за перевезення, а не відповідальність за неправильне зазначення маси вантажу у накладній.

Доводи відповідача щодо можливості зміни маси вантажу внаслідок опадів, що підтверджується відповіддю Луганського обласного центру з гідрометеорології від 12.08.2013 № 30-01/1-21/907, судом відхиляються, оскільки не можливо встановити точну кількість опадів у вигляді дощу, які випали саме на спірний вагон.

Інші доводи відповідача судом також відхиляються у зв'язку з їх безпідставністю.

На підставі викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Спецоптвугілля», 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Комунарська, буд. 5, код 36308167, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, код 01073828, штраф у розмірі 12165 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 19.08.2013

Суддя І.П. Голенко