Ухвала

від 07.08.2013 по справі 810/293/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/293/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Літвіної Н.М., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлоінвест» до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2012 року № 0000102300, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промжитлоінвест» (далі - позивач) звернулося до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2012 року № 0000102300.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 19 березня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлоінвест», за результатами якої складено акт від 26 листопада 2012 року № 606/22/36421263.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 грудня 2012 року № 0000102300, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7497,00 грн., у тому числі за основним платежем 4998,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 2499,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та рішення суду першої інстанції, між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні системи" укладено договір підряду, виконання якого підтверджується відповідними актами надання послуг, податковою накладною та банківською випискою, що складені згідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У пункті 201.10. статті 201 Податкового кодексу України закріплено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки, витрати позивача були відображені у відповідній податковій накладній, складеній на підставі правовідносин між ним та контрагентом, який на момент виникнення спірних правовідносин був зареєстрований як платник податку на додану вартість, первинні документи виписані та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що невизнання права позивача на формування податкового кредиту на підставі зобов'язань із товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні системи" є безпідставним. Окрім того, як було вірно встановлено судом першої інстанції, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкового законодавства, вчинені контрагентом платника податку.

Стосовно висновку відповідача про те, що договір, укладений між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні системи", є нікчемним, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно до положень цивільного законодавства, а саме статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Слід зазначити, що платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Окрім того, відповідно до матеріалів справи, відсутні судові рішення з приводу визнання зазначеного правочину недійсним, немає вироків суду відносно посадових осіб позивача або за фактом скоєння злочину за ознаками статті 212 Кримінального кодексу України, які набрали законної сили.

Також слід зазначити, що законом не передбачено право органу Державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків у податковій звітності.

Доводи апелянта стосовно необхідності ліцензування такого виду діяльності як проведення проектних робіт (розробка дизайну фасаду будівлі) не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 14.1.85 Податкового кодексу України, інжиніринг це надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

Згідно до Класифікації видів економічної діяльності - діяльність, пов'язана з проектуванням дизайну будівель, відноситься до категорії 71.11 (діяльність у сфері архітектури).

Наказом Держрегіонбуду від 27 січня 2009 року № 47 затверджено наступні види інжинірингової діяльності, що підлягають ліцензуванню: генеральний розробник у проектуванні, технічний огляд і оцінка стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж, обстеження і оцінка технічного стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж (визначення параметрів і характеристик матеріалів і конструкцій із застосуванням спеціального устаткування, приладів та апаратури на об'єктах і в лабораторіях, проект виконання будівельних робіт, генеральний підрядник у будівництві.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що діяльність контрагента позивача - товариства з обмеженою (розробкою дизайну фасаду будівлі) не підлягає ліцензуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що висновки відповідача про протиправність формування податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні системи» є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 05 грудня 2012 року № 0000102300 є таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Файдюк В.В.