Постанова

від 15.08.2013 по справі 821/1557/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. Справа № 821/1557/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кузьменко Н.А.,

при секретарі: Немченко В.В.,

за участю: представника позивача - Христич С.М.

представник відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів до приватного підприємства "Водолей" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

встановив:

18 квітня 2013 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, Фонд) до приватного підприємства "Водолей" (далі - відповідач, ПП «Водолей») з позовними вимогами про стягнення 11186,84 грн. адміністративно-господарських санкцій та 6,72 грн. пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Обґрунтовуючи свою правову позицію Фонд зазначає, що відповідачем не сплачені адміністративно-господарські санкції в розмірі та порядку, передбаченому статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ) за невиконання у 2012 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 цього Закону. Виходячи з чисельності штатних працівників - 38 осіб (а.с. 6), відповідач мав створити 2 робочих місця для інвалідів, але повністю свого обов'язку не виконав, не створивши одного з двох робочих місць. Відповідно до частини другої статті 20 Закону за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але 16 травня 2013 року надіслав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію тим, що підприємство на виконання вимог ст.18 Закону №875-ХІІ здійснило певний комплекс дій. На протязі 2012 року неодноразово (сім разів) надавалась державній службі зайнятості інформація, необхідна для організації працевлаштування інвалідів (звіти 3-ПН), однак жодного інваліда для працевлаштування за 2012 рік направлено не було (а.с. 27). Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. На даний момент на підприємстві працює один інвалід. В зв'язку з тим, що товариство виконало всі, залежні від нього, дії та здійснило всі необхідні заходи, на нього не можна покладати відповідальність за невиконання державними органами своїх функцій.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства у 2012 році становила 38 осіб, що підтверджується звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік (а.с. 6). Чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотиривідсоткового нормативу, у 2012 році становила 2 особи, у той час коли у звітному періоді відповідачем не було працевлаштовано одного інваліда. Відповідачем протягом 2012 року не вжито всіх можливих заходів щодо створення робочих місць для інвалідів.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону, згідно з вимогами якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 20 Закону, Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, самостійно сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Стосовно перелічених в запереченні дій відповідача спрямованих на виконання вимог ст. 18 Закону №875-ХІІ суд зазначає наступне, відповідно до ст. 19 виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування … інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Комплекс заходів повинен бути направлений на працевлаштування інваліда. Згідно листа від 18.03.2013 №22 (а.с. 27), відповідач зазначив, що за 2012 рік жодного інваліда не було направлено для працевлаштування до ПП «Водолей».

В матеріалах справи наявна копія листа Новотроїцького районного центру зайнятості до Фонду від 01.04.2013 року №15-05-524 згідно якого на працевлаштування до ПП «Водолей» направлялись інваліди, однак з 18.09.2012 року по 08.11.2012 року інваліди працевлаштовані не були. Це при тому, що товариство постійно звітувало в 2012 році до служби зайнятості про наявність 1 вакансії для інваліда. Наведені в запереченнях заходи по пошуку необхідної кількості працівників-інвалідів на 2012 рік не дають підстав вважати ці дії безспірними доказами направленими на працевлаштування інвалідів. Слід дати оцінку виконання ПП «Водолей» цих заходів - при тому, що до відповідача направлялись інваліди для працевлаштування, при наявності у відповідача вакансії жодного з направлених інвалідів працевлаштовано не було. Отже, суд не може прийняти правову позицію відповідача та погодитись з тим, що ним виконано всі залежні від нього дії по працевлаштуванню інвалідів. Відповідач листом від 18.03.2013 року №22 взагалі повідомив про не направлення жодного інваліда за 2012 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону N 875-XII підприємства /об'єднання/, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно частини 1 статті 20 Закону України № 875-XII, відповідач зобов'язаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за 2012 рік.

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій частиною 2 статті 20 Закону України № 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, відповідач був зобов'язаний до 15 квітня 2012 року сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом в 2012 році, відповідач до 16.04.2013 року повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 11 186,84 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно - господарських санкціях підтверджується звітом за формою 10-ПІ від 06.02.13 за 2012 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно - господарських санкцій.

Розмір пені у сумі 6,72 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно - господарських санкцій.

Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі 11 193,56 грн.

Несплата адміністративно - господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону № 875-XII, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач, ігноруючи вищезазначені вимоги чинного законодавства щодо створення робочих місць для забезпечення зайнятості людей з фізичними чи психічними вадами, перешкоджає досягненню ними матеріальної незалежності, їх соціальної реабілітації та забезпеченню рівних можливостей з усіма іншими громадянами.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач по справі довів правомірність своїх вимог, у досліджуваних судом відносинах.

Узагальнюючи викладене, проаналізувавши положення чинного законодавства України, об'єктивно, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку про обґрунтованість нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату, а тому позовні вимоги Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 15 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-XII, ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 128, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Водолей» про стягнення 11193,56 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Водолей» (75300, Херсонська область, смт.Новотроїцьке, вул. Карла Маркса, 98 корп. Б, ідентифікаційний код юридичної особи - 32647302, р/рахунок 26008183235001, Банк: Філія «Запорізьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 313731) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (73000, м.Херсон, пр.-т 40 річчя Жовтня, 5-а, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач, УДКСУ у м.Херсоні, код 37959779, МФО 852010. р\р 31219230700002, банк: ГУДКСУ по Херсонській області) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році в розмірі 11186 грн. 84 коп. (одинадцять тисяч сто вісімдесят шість гривень вісімдесят чотири копійки) та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6,72 грн. (шість гривень сімдесят дві копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 19 серпня 2013 року.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 10.3.4.