Рішення

від 14.08.2013 по справі 915/1250/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р. Справа № 915/1250/13

м. Миколаїв

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Авто"

(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Прайд"

(54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 91)

про стягнення 2357 грн. 15 коп.

Суддя А.К.Семенов

Представники:

Від позивача: не присутній

Від відповідача: Суховір В.В., дов. № б/н від 06.08.2013 року.

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Авто" до Това-риства з обмеженою відповідальністю "Авто-Прайд" про стягнення 2357 грн. 15 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов'язань по договору поставки № 045 від 30.05.2013 року в частині оплати за поставлений товар.

Відповідач свого представника в судове засідання направив, відзив надав, до якого до-дав акт звірки взаємних розрахунків та платіжне доручення № 332 від 15.07.2013 року про сплату 1465 грн. 00 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином по-відомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 14.08.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

30.05.2013 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Авто" (за до-говором Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Прайд" (за договором Покупець) був укладений договір поставки № 045 (а.с. 9-13).

Відповідно до п. 2.1 договору, договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31.12.2011 року.

Згідно з п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, поста-чальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність (повне господарсь-ке відання) покупцю визначений цим договором товар (в тому числі, але не виключно - запасні частини для легкових та вантажних автомобілів, напівпричепів (причепів), автохі-мію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше: електроінструменти, супутні товари та запасні частини для електроінструменту та інше) за його замовленнями, окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що за-значаються в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати товар, встановлених даним договором умовах.

Відповідно до п. 10.4. договору у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобо-в'язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу постачальника штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару, у випадку непогашення грошової заборго-ваності протягом 60 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов'язаний додаткової (крім пені) сплатити на користь і на вимогу постачальника штраф у розмірі 30% від вартості неоплаченого товару, у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 90 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов'язаний додаткової (крім пені) сплатити на користь і на вимогу постачальника штраф у розмірі 50% від вартості неоплаченого товару.

У 2012 році позивач поставив відповідачу товар (акумулятори), що підтверджується наступними накладними: № TW-H2170-006 від 18.06.2012 року, № TW-H2207-006 від 25.07.2012 року, № TW-H2220-005 від 07.08.2012 року.

Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2013 року визначено борг від-повідача у розмірі 1475 грн. 00 коп.(а.с.17).

Відповідач вказану суму боргу не сплатив.

24.01.2013 року позивач направив відповідачу попередження (вих. 14/01/13-011) про сплату заборгованості у сумі 1475 грн. 00 коп.(а.с.18).

02.04.2013 року позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості у сумі 1475 грн. 00 коп.

Відповідач вищевказані попередження та претензію залишив без відповіді та задо-волення.

Станом на день подання позовної заяви сума боргу відповідачем оплачена не була.

Позивач просить стягнути з відповідача 2357 грн. 15 коп., а саме:

- 1475 грн. 00 коп. основного боргу;

- 737 грн. 50 коп. штрафу;

- 34 грн. 38 коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу за

загальний період нарахування з 08.07.2012 року по 01.06.2013 року

- 110 грн. 93 коп. пені.

Позивач в обґрунтування позову посилається на ст. 193 господарського кодексу Ук-раїни, ст.ст. 11,509,510,525,526,527,530,551,625 Цивільного кодексу України та 12,15,49, 54,61,67 Господарського процесуального Кодексу України.

Відповідач, в усній формі позов визнає частково, а саме, в частині стягнення основ-ного боргу - у сумі 1475 грн. Відповідач надав суду платіжне доручення про сплату ним позивачеві 1465 грн. 10 коп. за поставлений товар. Щодо стягнення штрафу, пені та трьох відсотків річних від суми простроченого боргу відповідач в усній формі заперечує, моти-вуючи це тим, що їх нарахування відбулось за договором поставки № 045 від 30.05.2011 року, який припинив дію 30.12.2011 року, отже, на момент поставки товару вже не діяв.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно з ч.1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобо-в'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено до-говором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відпо-відно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного за-конодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 1475 грн. 00 коп.

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати основного боргу у сумі 1475 грн. 00 коп. в усній формі визнав. Борг сплатив частково, у сумі 1465 грн. 00 коп. після звернення позивача до суду з позовом, що підтверджується платіжним дорученням за № 332 від 15.07.2013 року.

З урахування наведеного, позов в частині стягнення 1465 грн. 00 коп. боргу, підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, тобто, за відсутністю предмету спору. Борг у сумі 10 грн. 00 коп. підлягає стягненню.

Позивачем нараховані три відсотки річних від суми простроченого платежу за за-гальний період нарахування з 08.07.2012 року по 01.06.2013 року, що становить 34 грн. 38 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив ви-конання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, позовна вимога щодо стягнення трьох відсотків річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 08.07.2012 року по 01.06.2013 року у сумі 34 грн. 38 коп. є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 110 грн. 93 коп. пені.

Згідно п. 10.3 договору разі у затримки оплати товару покупець, за вимогою поста-чальника, сплачує останньому суму заборгованості, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також пеню, що обчислюється від суми про-строченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

У розрахунку пені позивач зазначив період нарахування 183 днів, тобто, вказав не період нарахування, а кількість днів та зробив це на суму заборгованості - 1475 грн.

Проте, поставка товару була здійснена за накладними:

- від 18.05.2012 року на суму 2102 грн. 00 коп.;

- від 26.07.2012 року на суму 838 грн. 00 коп.;

- від 07.08.2012 року на суму 627 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 17.07.2013 року господарський суд зобов'язав позивача надати обґрунтований (розгорнутий) розрахунок пені по кожній накладній та зазначити періоди нарахування.

Позивач вказану вимогу суду не виконав, тому господарський суд в частині стяг-нення з відповідача 110 грн. 93 коп. пені позов залишає без розгляду відповідно до ч. 5 статті 81 ГПК України.

Позивач просить стягнути з відповідача 737 грн. 50 коп. штрафу.

Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у від-сохках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 10.4. договору, у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов'язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу постачальника штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару; у випадку непогашення грошової заборго-ваності протягом 60 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов'язаний додаткової (крім пені) сплатити на користь і на вимогу постачальника штраф у розмірі 30% від вартості неоплаченого товару; у випадку непогашення грошової заборго-ваності протягом 90 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов'язаний додаткової (крім пені) сплатити на користь і на вимогу постачальника штраф у розмірі 50% від вартості неоплаченого товару.

Позивачем нарахований штраф відповідно до умов договору.

Отже, позовна вимога щодо стягнення штрафу в сумі 737 грн. 50 коп. є обґрунто-ваною, а тому підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову з тих підстав, що договір поставки №045 припинив свою дію у грудні 2011 року безпідставно з наступного.

Як вже вище вказано, договір вступає в дію з моменту його підписання повноваж-ними особами обох сторін та діє до 31.12.2011 року.

Проте, у пункті 2.2 договору поставки №45 зазначено: «У разі відсутності до дати закінчення строку дії Договору повідомлення, направленого рекомендованим листом, від будь-якої зі Сторін про розірвання договору, строк дії цього Договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року включно».

Поставка товару дійсно здійснювалась за накладними в 2012 році, проте, відповідач належних доказів стосовно того, що договір поставки №045 припинив свою дію ще 31.12.2011 року не надав.

Судові витрати, у відповідності із ст. 49 ГПК України, покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44,49, п. 1-1 ст. 80, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, гос-подарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Прайд" (54028, м. Мико-лаїв, вул. Космонавтів, буд. 91, код ЄДРПОУ 37105053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Авто" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 36702953) 10 грн. 00 коп. боргу, 34 грн. 38 коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу, 737 грн. 50 коп. штрафу та 1640 грн. 01 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 1465 грн. 00 коп. боргу провадження в справі припинити за відсутністю предмету спору.

4. В частині стягнення 110 грн. 93 коп. пені позов залишити без розгляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано15.08.2013 року.

Суддя А.К.Семенов