Рішення

від 15.08.2013 по справі 925/944/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  15 серпня 2013 року                                                  Справа № 925/944/13 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” до товариства з обмеженою відповідальністю “Фрозен Імпекс” про стягнення 102913 грн. 46 коп. Суддя Дорошенко М.В. Секретар судового засідання Кучер Ю.В. Представники сторін: від позивача: не з'явилися; від відповідача: не з'явилися. Заявлено позов, уточнений заявою позивача від 01.07.2013р., про стягнення з відповідача на користь позивача 102913грн. 46 коп., у тому числі: 96500 грн. боргу за надані послуги з перевезення вантажу, 735 грн. 58 коп. три проценти річних, 3677 грн. 88 коп. пені та 2000 грн. витрат на оплату правової допомоги. Крім того, позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати в складі витрат на сплату судового збору у сумі 2058 грн. 27 коп. В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.03.2012р. №3003-ТР щодо оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажів за заявками від 08.10.2012р. №143, від 14.12.2013р. №160, від 03.01.2013р. №3, від 15.01.2013р. №11 і від 23.04.2013р. №3. Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідань суду, призначених господарським судом на 11.07.2013р., на 01.08.2013р. та на 15.08.2013р. Позивач заявив письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника. При цьому позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відзив на позов до господарського суду не надійшов. 8 липня 2013р. відповідач заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 11.07.2013р., на інший день в зв'язку з неможливістю з'явлення його представника у це судове засідання через перебування останнього у відпустці, що господарський суд і зробив, відклавши ухвалою від 11.07.2013р. розгляд справи на 9 годину 01.08.2013р. Представник відповідача у судове засідання, призначене на 01.08.2013р., не з'явився, у зв'язку з чим господарський суд ухвалою від 01.08.2013р. знову відклав розгляд справи на 9 годину 30 хвилин 15.08.2013р., проте представник відповідача і у це судове засідання не з'явився і не повідомив господарський суд про причини нез'явлення. Можливості ще одного відкладення розгляду справи у межах встановлених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строків немає, тому господарський суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами. Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд ВСТАНОВИВ: 30 березня 2012р. товариство з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент”, як перевізник, і товариство з обмеженою відповідальністю “Фрозен Імпекс”, як замовник, уклали договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №3003-ТР (далі – договір №3003-ТР), згідно з яким перевізник взяв на себе зобов'язання у межах даного договору доставити автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж (згідно з транспортною накладною), відповідно до узгоджених сторонами заявок, а також у відповідності до чинного законодавства України, вимог міжнародних конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень, статуту автомобільного транспорту України, Правил перевезень вантажів, та інших законодавчих актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в межах України та в міжнародному сполученні. Згідно з п. 3.2 договору №3003-ТР конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору. Допускається одержання заявки по факсимільному зв'язку. Відповідно до п. 6.2 договору №3003-ТР вартість перевезення вказується в заявці замовника, яка є невід'ємною частиною даного договору та розраховується відповідно до додатку №1 до договору. В цю суму включена винагорода перевізника з урахуванням ПДВ. Пунктом 6.4 договору №3003-ТР встановлено, що замовник зобов'язаний оплатити надані перевізником послуги протягом 15 банківських днів з моменту отримання від перевізника оригіналу товарно – транспортної накладної (CMR), акта виконаних робіт і рахунка. У випадку, якщо в заявці,  підписаній обома сторонами даного договору, вказаний інший строк, то вищу юридичну силу має строк, вказаний у заявці. Згідно з п. 6.6 договору №3003-ТР приймання – передача послуг підтверджується актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами. У п. 8.13 договору №3003-ТР його сторони передбачили, що за порушення строків оплати наданих перевізником послуг замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати. 8 жовтня 2012р., 14 грудня 2012р., 3 січня 2013р., 15 січня 2013р. та 23 квітня 2013р. товариство з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент”, як перевізник, і товариство з обмеженою відповідальністю “Фрозен Імпекс”, як замовник, підписали заявки до договору №3003-ТР відповідно №143, №160, №3, №11 і №3, у яких сторони передбачили, що оплату послуг замовник здійснює не пізніше 12 календарних днів по факту доставки товару, за умови надання перевізником оригіналів наступних документів: заявки, рахунку, акту виконаних робіт, ТТН/ CMR, податкової накладної та копії посвідчення про реєстрацію підприємства. У випадку не надання перелічених документів замовник має право не здійснювати оплату послуг до моменту надання необхідних документів. При цьому штрафні санкції за порушення строків оплати до замовника не застосовуються. Також у вищевказаних заявках сторони визначили, зокрема, маршрут перевезення, найменування вантажу та вартість фрахту, а саме: за заявкою 08.10.2012р. №143 у сумі 26000 грн., за заявкою від 14.12.2013р. №160 у сумі 27000 грн., за заявкою від 03.01.2013р. №3 у сумі 23500 грн., за заявкою від 15.01.2013р. №11 у сумі 20000 грн. і за заявкою від 23.04.2013р. №3 у сумі 25000 грн. Виконання товариством з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” заявки від 08.10.2012р. №143 підтверджується міжнародною товарно – транспортною накладною (СМR) №1100555, рахунком від 12.10.2012р. №144 на суму 26000 грн., підписаним обома сторонами актом надання послуг від 12.10.2012р. №129. Виконання товариством з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” заявки від 14.12.2013р. №160 підтверджується міжнародною товарно – транспортною накладною (СМR) №1100603, рахунком від 26.12.2012р. №165 на суму 27000 грн., підписаним обома сторонами актом надання послуг від 26.12.2012р. №150. Виконання товариством з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” заявки від 03.01.2013р. №3 підтверджується міжнародною товарно – транспортною накладною (СМR) №1100567, рахунком від 11.01.2013р. №1 на суму 23500 грн., підписаним обома сторонами актом надання послуг від 11.01.2013р. №1. Виконання товариством з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” заявки від 15.01.2013р. №11 підтверджується міжнародною товарно – транспортною накладною (СМR) №1100541, рахунком від 21.01.2013р. №5 на суму 20000 грн., підписаним обома сторонами актом надання послуг від 21.01.2013р. №5. Виконання товариством з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” заявки від 23.04.2013р. №3 підтверджується міжнародною товарно – транспортною накладною (СМR) №1101044 та рахунком від 30.04.2013р. №35 на суму 25000 грн. Усього за вказаними п'ятьма заявками товариство з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” надало послуг з перевезення вантажів на суму 121500 грн. На підтвердження надіслання товариству з обмеженою відповідальністю “Фрозен Імпекс” вказаних вище міжнародних товарно – транспортних накладних (СМR), рахунків та актів надання послуг товариство з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” надало два поштові повідомлення та квитанцію кур'єрської служби доставки про вручення одержувачу відповідно 23.01.2013р., 06.02.2013р. та 13.05.2013р. поштових відправлень, адресованих товариству з обмеженою відповідальністю “Фрозен Імпекс”. Останнє не надало господарському суду заперечень щодо отримання ним вказаних документів. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фрозен Імпекс” за надані послуги з перевезення вантажів перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” на його рахунок в установі банку 25000 грн., у тому числі: 24.12.2012р. – 8000 грн. як плату за надані послуги з перевезення вантажів згідно з рахунком від 12.10.2012р. №144 і 26.03.2013р. – 7000 грн. та 26.04.2013р. – 10000 грн. як плату за надані послуги з перевезення вантажів згідно з рахунком від 26.12.2012р. №165. Решту вартості наданих послу з перевезення вантажів у сумі 96500 грн. (121500 грн. - 25000грн.) товариство з обмеженою відповідальністю “Фрозен Імпекс” не оплатило і не надало господарському суду пояснень з приводу причин невиконання ним своїх зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент”. За прострочення оплати наданих послуг з перевезення вантажів товариство з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” нарахувало товариству з обмеженою відповідальністю “Фрозен Імпекс” до сплати: - 3677 грн. 88 коп. передбаченої п. 8.13 договору №3003-ТР пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, у тому числі: 1168 грн. 77 коп. за 158 днів прострочення оплати послуг з 25.12.2012р. по 31.05.2013р., наданих згідно із заявкою від 08.10.2012р. №143; 846 грн. 58 коп. за 107 днів прострочення оплати послуг з 14.02.2013р. по 31.05.2013р., наданих згідно із заявкою від 14.12.2012р. №160; 898 грн. 15 коп. за 93 дня прострочення оплати послуг з 28.02.2013р. по 31.05.2013р., наданих згідно із заявкою від 03.01.2013р. №3; 764 грн. 38 коп. за 93 дня прострочення оплати послуг з 28.02.2013р. по 31.05.2013р., наданих згідно із заявкою від 15.01.2013р. №11; - 735 грн. 58 коп. передбачених і ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних, у тому числі: 233 грн. 75 коп. за 158 днів прострочення оплати послуг з 25.12.2012р. по 31.05.2013р., наданих згідно із заявкою від 08.10.2012р. №143; 169 грн. 32 коп. за 107 днів прострочення оплати послуг з 14.02.2013р. по 31.05.2013р., наданих згідно заявки від 14.12.2012р. №160; 179 грн. 63 коп. за 93 дня прострочення оплати послуг з 28.02.2013р. по 31.05.2013р., наданих згідно із заявкою від 03.01.2013р. №3; 152 грн. 88 коп. за 93 дня прострочення оплати послуг з 28.02.2013р. по 31.05.2013р., наданих згідно із заявкою від 15.01.2013р.  №11. Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту. Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання. Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій. З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків. Відповідач не виконав належним чином грошові зобов‘язання, строк виконання яких настав, щодо повної оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу за договором №3003-ТР і заявками від 08.10.2012р. №143, від 14.12.2013р. №160, від 03.01.2013р. №3, від 15.01.2012р. №11 та від 23.04.2013р. №3 і тим самим порушив право позивача на своєчасне і повне одержання відповідних сум коштів за надані послуги. Відтак позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов'язань в натурі шляхом стягнення з відповідача на свою користь боргу у сумі 96500 грн., а також передбачених п. 8.13 договору №3003-ТР та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України пені і трьох процентів річних. Стягувані суми пені та трьох процентів річних нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих йому позивачем послуг з перевезення вантажів, вимогами законодавства, умовами договору №3003-ТР та заявок від 08.10.2012р. №143, від 14.12.2013р. №160, від 03.01.2013р. №3, від 15.01.2012р. №11 та від 23.04.2013р. №3. За таких обставин позов про стягнення 96500 грн. основного боргу, 735 грн. 58 коп. трьох процентів річних та 3677 грн. 88 коп. пені підлягає задоволенню. Заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума витрат на оплату правової допомоги у розмірі 2000 грн. не є сумою витрат на оплату послуг адвоката, які включаються до складу судових витрат, а є сумою, яку позивач за платіжним дорученням від 07.06.2013р. №138 сплатив приватному підприємству “Юридична фірма “Паритет плюс” за юридичні послуги, надані на виконання укладеного позивачем з цим підприємством договором від 31.05.2013р. №12 на надання юридичних послуг при вирішенні питання про повернення дебіторської заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю “Фрозен Імпекс”. Ні із договору №3003-ТР, ні із закону у товариства з обмеженою відповідальністю “Фрозен Імпекс” не виникло зобов'язання щодо відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” понесених ним витрати на оплату правової допомоги, наданої йому іншою юридичною особою. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2000 грн. витрат на оплату правової допомоги задоволенню не підлягає. Позивач за платіжним дорученням від 07.06.2013р. №139 сплатив 2058 грн. 27 коп. судового збору. Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає відшкодуванню 2018 грн. 27 коп. судового збору. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фрозен Імпекс” (вул. Ржевська, с. Холоднянське, Смілянський район, Черкаська область, 20731, ідентифікаційний код 36779481) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Трансконтинент” (вул. Золота, буд. 25, кім. 40, м. Львів, 79039, ідентифікаційний код 33169697) – 96500 грн. основного боргу, 735 грн. 58 коп. три проценти річних, 3677 грн. 88 коп. пені, 2018 грн. 27 коп. витрат на сплату судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено і підписано 19.08.2013р. СУДДЯ                                                                                   М.В. Дорошенко