Постанова

від 15.08.2013 по справі 826/8999/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2013 року 11:15 № 826/8999/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Зорін О.В. (довіреність від 12.04.2013 р. № 52)

від відповідача: Кец Х.В. (довіреність від 21.01.2013 р. № 355/9/10)

від третьої особи : не з'явився (просив розглядати за відсутності представника)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Модіум» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Фешн Мода" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2013 № 0001202250 та № 0001212250,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Модіум" з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2013 р.:

- № 0001202250, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 535 271 грн. за основним платежем та на 267 636 грн. за штрафними санкціями,

- № 0001212250, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 29 511 грн. за основним платежем та на 14 756 грн. за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що висновки ДПІ, викладені в акті перевірки та покладені в основу оскаржуваних рішень, ґрунтуються на начебто неможливості виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом (третьою особою) внаслідок відсутності у контрагента відповідних умов та ресурсів та, відповідно, на нездійсненні спірних операцій, їх фіктивності та нікчемності, у зв'язку з чим ДПІ прийшла до висновку про відсутність підстав для формування витрат та податкового кредиту за операціями із зазначеним контрагентом.

Проте, як зазначає позивач, за операціями із ТОВ «Фешн Мода» здійснювалось придбання позивачем одягу для його подальшої реалізації, зокрема у ТРЦ «Караван». Операції, як зазначає позивач, фактично виконані, товар позивачу поставлений, а отже він мав всі підстави для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірні рішення законним та обґрунтованими, у задоволенні позову просить відмовити.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, проте надала пояснення та матеріали до них, та просила розглядати справу за її відсутності.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.08.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою документи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Модіум» (код з ЄДР 34294535; адреса: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, 4 /літера Б/, кімната 21) з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Фешн Мода» (код з ЄДР 35743695; адреса: 01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ярославів Вал, будинок 36-38) за період з 01.02.2012 р. по 31.03.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 08.02.2013 р. № 401/22-504/34294535 (далі - Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки позивача 03.03.2009 р. взято на податковий облік та в період, за який проводилась перевірка, позивач був платником ПДВ згідно свідоцтва від 10.04.2009 р.

Перевіркою встановлено завищення витрат за 1 кв. 2012 р. на 2 548 910 грн.

В контексті наведеного, в Акті перевірки зазначається, що між позивачем (покупцем) та третьою особою (постачальник) було укладено договір № М-7 від 01.02.2012 р. на постачання товарів.

Договором, крім іншого, передбачено проведення розрахунків не пізніше 365 днів шляхом перерахування коштів.

Договором також передбачено здійснення поставки транспортом покупця (позивача) або іншим перевізником за рахунок покупця.

Як встановлено під час перевірки, 01.02.2012 р., 13.02.2012 р., 24.02.2012 р., 01.03.2012 р., 02.03.2012 р., 14.03.2012 р., 19.03.2012 р., 23.03.2012 р. позивачу виписано 10 видаткових накладних, перелік та реквізити яких визначено на стор. 5 Акту перевірки, на загальну суму 3 058 692,23 грн., без ПДВ 2 548 910,18 грн., ПДВ - 509 782,05 грн.

На ці ж дати позивачу виписано податкові накладні, перелік яких та реквізити яких визначено на стор. 10 Акту перевірки.

Оплата проведена 15.03.2012 р. у розмірі 200 000 грн., 18.04.2013 р. - 10 000 грн., 04.05.2012 р. у сумі 550 000 грн., 15.05.2012 р.- 200 000 грн., 17.05.2012 р. - 200 000 грн., 21.05.2012 р. - 1 301 000 грн., 06.06.2012 р. - 1 368 грн., 05.06.2012 р. - 369 985,64 грн., 07.06.2012 р. - 16 000 грн., 11.06.2012 р.- 4500 грн. та 147 200 грн., 18.06.2012 р. - 12 300 грн., 26.06.2012 р. - 6300 грн., 03.07.2012 р. - 2000 грн., 09.07.2012 р. - 16 000 грн., 13.07.2012 р. - 3 660 грн., 09.08.2012 р. - 16 000 грн.

Номенклатура поставок : комплекти участі Maxi, одяг в асортименті (костюми, сорочки, ж.трикотаж, светри, брюки, джинси, шкарпетки, ч.зимове пальто, шарфи і т.п. продукція), касовий апарат, детектор банкнот, грошова скринька.

Загалом за видатковими накладними поставлялося відповідно 625, 1282, 447, 1059, 1588 найменувань продукції в кількості від одного до кількох десятків екземплярів

Копії зазначеного договору та видаткових накладних залучено до матеріалів справи.

Як зазначено в Акту перевірки, сума по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом включена до складу валових витрат та відображена у декларації з податку на прибуток за 2-3 кв. 2011 р. у сумі 1 190 542,90 грн.

Окрім того, позивач за зазначеними операціями сформовано податковий кредит у березні 2012 р. у розмірі 509 782 грн.

У той же час, ДПІ зазначається про отримання від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС акту від 12.09.2012 р. за № 1348/22-30/35743695 про проведення зустрічної звірки ТОВ «Фешн Мода» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання у березні 2012 р.

Зазначено, що в ході проведення перевірки не підтверджено реальність господарських операцій з поставки та надання послуг ТОВ «Фешн Мода», а правочини з контрагентами-покупцями, перелік яких наведено у додатку до цього акту, вчинені без настання реальних наслідків та є нікчемними, та як наслідок недійсними по всьому ланцюгу постачання.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення діяльності підприємства.

З урахуванням наведеного, ДПІ прийшла до висновку, що позивачем порушено п/п. 138.1.1., 138.2. ПК України внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 535 271 грн. за період 1 кв. 2012 р., а також порушено п. 198.2., 198.3., 198.6. ПК України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за період березня 2012 р. на 29511 грн. та завищено значення р. 20.2. декларації «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду» за березень 2012 р. у сумі 480 271 грн.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним та в контексті дослідження наявності підстав для формування спірних сум податкових вигод положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»), п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»)

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування», яким є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача (їх невиконання), про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які, внаслідок наведеного, не мають юридичної значимості, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Так, під час розгляду справи не надано жодних доказів наявності вищезгаданих товарів у контрагента позивача, зокрема, доказів їх придбання у інших осіб (постачальників на користь третьої особи), а саме договорів, первинних документів на придбання товарів, які надалі поставлялися позивачу. У той же час, зазначені відомості та документи витребовувалися відповідно до ухвали суду про відкриття провадження у справі, яка (ухвала), як вбачається з пояснень третьої особи (вх. від 08.08.2013 р.) отримана цією особою.

Під час розгляду справи не надано і доказів здійснення виробництва товарів власними силами контрагента, наявності навантажувально-розвантажувальної техніки, придбання сировини для виробництва товарів (у разі виробництва власними силами).

Відносно ж доказів здійснення перевезення товарів на користь позивача за спірними операціями, слід зазначити, що згідно із запитом ДПІ від 16.01.2013 р., який отриманий позивачем 21.01.2013 р., у останнього витребовувались, крім іншого, документи, що підтверджують транспортування продукції за відносинами з ТОВ «Фешн Мода». У той же час, у листі до відповідача, який надійшов останньому 29.01.2013 р., позивач зазначив про надання договору, податкових накладних, актів приймання та інших документів, крім доказів транспортування, та зазначив, що перелік інформації та документів є вичерпним , з чого вбачається відсутність у позивача на той час товарно-транспортних документів щодо перевезення товару, хоча умовами договору, як зазначено вище, передбачалось, що перевезення здійснюється позивачем або найнятим ним перевізником.

При цьому, як вбачається з Акту перевірки, докази здійснення перевезення товарів на користь позивача за спірними операціями не надавалися і під час перевірки, у зв'язку з чим, в силу приписів п. 44.7. ПК України, вважається, що наведені документи відносно транспортування товару були відсутні у платника податків на час складення податкової звітності, що у свою чергу зумовлює висновок про відсутність у позивача на час формування звітності та проведення перевірки документальних підтверджень здійснення перевезення товарів за спірними операціями на користь позивача та, відповідно, додатково вказує на недоведеність виконання спірних операцій.

У той же час, вже під час розгляду справи позивачем надані документи, оформлені як ТТН, які, як вважає позивач, підтверджують транспортування.

Відносно наведених документів слід зазначити наступне.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568:

- Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

- Подорожній лист , це первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство ;

- Дорожній лист , це документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Згідно з п. 11 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля .

Згідно з 11.3. Правил, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається .

Пунктом 11.4. Правил визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Пунктом 11.5. Правил також передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

При цьому, відповідно до п. 11.6. Правил, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Пунктом 11.9. Правил передбачено, що час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

В даному випадку, як вже зазначалося, наведені документи під час перевірки не надавалися, а отже вважаються відсутніми.

При цьому, позивачем під час розгляду справи не надано доказів наявності у позивача власного, орендованого або залученого в інший спосіб транспорту, зазначеного у ТТН. Не надано і доказів здійснення оплати за перевезення.

Надані ТТН не містять відомостей про автопідприємство, про відстань перевезення, підпису у графі «вантаж одержав».

Під час розгляду справи не надано і подорожніх листів, які супроводжують та підтверджують перевезення.

Таким чином, враховуючи специфіку спірних операцій та особливості обумовленого до поставки товару, враховуючи відсутність на час перевірки документів на підтвердження перевезення товару, вбачається відсутність на час формування податкових вигод документальних підтверджень тих обставин та відносин, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак, позивачем та контрагентом не доведено того, що обумовлені до поставки товари поставлені саме контрагентом позивача, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

В даному випадку, як приходить до висновку суд за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок «безтоварності» спірних операцій, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Слід окремо також додати, що надані позивачем видаткові накладні не містять будь-якої деталізації товарів, зокрема, щодо виробника, моделей, розмірів та не містять відомостей, які ідентифікують особу, яка підписала видаткові накладні .

Наведені накладні, зокрема, містять загальне посилання: «трикотаж», «трико», «сорочка», «брюки», «джинси» та аналогічне зазначення номенклатури товару.

В контексті застосування наведених вище норм законодавства з питань бухгалтерського обліку та щодо вимог, які ставляться до первинних документів, Вищий адміністративний суд України у постанові від 07.07.2011 р. (№ К-25801/08; номер рішення в ЄДРСР - 18257561) визначив наступну правову позицію . Так, згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Правило належності доказів, як зазначає ВАС України, не підміняє вимоги щодо достовірності та достатності доказів. Умовою достовірності доказів, як вбачається із зазначеного рішення ВАС України, щодо придбання (послуг/товарів), вартість яких врахована позивачем в податковому обліку з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльність позивача є, перш за все , конкретизація змісту, обсягу (операцій, товарів, робіт, послуг) .

Виходячи з вищезгаданої правової позиції ВАС України первинні документи (акти), які мають узагальнений характер, неконкретні за змістом, не можуть враховуватися при формуванні відповідних податкових вигод.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, надані під час розгляду справи видаткові накладні не містять деталізації/конкретизації товарів, зокрема, щодо виробника, моделей, розмірів, тощо, а отже, як такі, що мають невизначену деталізацією номенклатуру поставки, не можуть враховуватись як юридично значимі первинні документи для цілей формування бухгалтерського обліку та спірних сум податкових вигод.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати на користь контрагента сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

У взаємозв'язку з наведеним у сукупності під час судового розгляду в порядку ч. 1 ст. 151 КАС України особам, які беруть участь у справі, поставлено питання щодо наявності додаткових доказів та пояснень в обґрунтування їх доводів та заперечень, щодо чого зазначені особи заявили про відсутність додаткових доказів та пояснень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій. Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Модіум» (код з ЄДР 34294535; адреса: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, 4 /літера Б/, кімната 21) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2013 р. № 0001202250 та № 0001212250 - залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 19.08.2013 р.