Рішення

від 15.08.2013 по справі 921/758/13-г/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2013 р.Справа № 921/758/13-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради (код ЄДРПОУ 14034534) вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль

до відповідача Спільного підприємства "Луміс" ( код ЄДРПОУ 24634614 ), вул.. С. Будного, 3А м. Тернопіль

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін від:

Позивача:

Яковенчук Б.І. - юрисконсульт, представник за довіреністю №1166/18 від 12.06.2013р.

Відповідача:

не з'явився

Суть справи:

Комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача Спільного підприємства "Луміс" про стягнення заборгованості у розмірі 15495 грн. 79 коп., в тому числі: 8197 грн. 41 коп. борг за постачання теплової енергії, 7160 грн. 04 коп. пеня, 138 грн. 34 коп. - 3% річних. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений , в порядку передбаченому статтями 64, 77 ГПК України.

Процесуальні документи надсилались відповідачу на адресу, що вказана у позовній заяві вул. С. Будного , 3А м. Тернопіль , що також відповідає адресі, що значиться у спеціальному витязі з ЄДРПОУ від 17.06.2013р. .

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " від 26.12.2011 р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим статтею 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

У судовому засіданні - 01.08.2013 року судом оголошено про початок розгляду справи №921/758/13-г/3 по суті , про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 01.08.2013 року.

В порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи №921/758/13-г/3 відкладався на 15 серпня 2013 року на 10:40 год., що підтверджується ухвалою суду від 01.08.2013р.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України , не здійснювалася із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

01 жовтня 2004 року між Спільним підприємством "Луміс", як Споживачем та Комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" , як Енергопостачальною організацією укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №885, за умовами якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. (п.1 . Договору.)

Згідно п.2.1. Договору, теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: - опалення та вентиляція ( в період опалювального сезону) ; гаряче водопостачання (протягом року).

Відповідно до пп.3.2.2. п.3.2. Договору , Споживач теплової енергії зобов'язався вчасно проводити оплату за спожиту теплову енергію відповідно до умов цього договору.

Пунктами 6.1., 6.2., 6.3., 6.5. Договору , розрахунки за теплову енергію , що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Абонентна плата за опалення нараховується як при наявності так і при відсутності теплового лічильника щомісяця від 1 жовтня по 30 квітня включно ( незалежно від дати підключення (відключення ) споживача до (від) системи опалення) за тарифом , встановленим в грн. за 100 Ккал/год - приєднаного теплового навантаження.

У п.10.1. та п.10.4. Договору, сторони встановили, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004р. Договір вважається пролонгованим на кожним наступний рік , якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Факт надання позивачем послуг по постачанню теплової енергії , підтверджено наявними в матеріалах справи, зокрема , актом про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2012/2013рр. від 17.10.2012 року; рахунками за жовтень - грудень місяці 2012 року , за січень - квітень місяці 2013 року .

Крім того , як вбачається із довідки про розрахунки за теплову енергію та виписок банку , Спільне підприємство "Луміс" проводило часткову оплату , вказаний факт підтверджує отримання останнім послуг щодо теплової енергії. ,

Однак відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, зобов'язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії повністю не виконав і його заборгованість станом на день звернення до суду становить 8197 грн. 41 коп., про що свідчить розрахунок долучений позивачем, яка на момент розгляду справи в суді не сплачена.

Розрахунки проводилися згідно тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1710 від 12.10.2011р. "Про внесення змін до рішень виконавчого комітету" , яким вирішено внести зміни до рішення виконавчого комітету від 17.02.2009р. за № 194 "Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 06.01.2009р. № 1 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води бюджетним та іншим організаціям" та Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України "Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" від 30.09.2011р. за №160.

Величина тарифу та його зміни доводились до відповідача регулярно і своєчасно, як і до інших споживачів теплової енергії. Інформація про тарифи на послуги з теплопостачання друкувалася в газеті "Тернопіль вечірній" від 19 жовтня 2011 року за №42 (1625).

Згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1710 від 12.10.2011р. застосовується двоставковий тариф . Плата за приєднане теплове навантаження становить 4, 91 грн. в місяць за 100 Ккал/год. та нараховується щомісяця з 01 жовтня по 30 квітня включно.

Двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії.

Приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією.

Пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" передбачено , що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг: здійснює: встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Стаття 1 Закону України "Про теплопостачання" встановлює, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Згідно статті 20 Закону України "Про теплопостачання" , тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 6 статті 276 ГК України визначено , що розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Стаття 19 Закону України "Про теплопостачання" , встановлює, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Оцінивши докази в їх сукупності , суд прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 8197 грн. 41 коп. , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У відповідності до пп.7.2.3. п.7.2. Договору , Споживач несе відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення .

За несвоєчасну оплату за надані послуги , позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 7160 грн. 04 коп., яка на день розгляду справи позивачу не сплачена .

Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 " Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах.

Абзацом 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Таким чином, Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги суб'єктами підприємницької діяльності, і частиною 1 статті 1 вказаного закону, встановлено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 року у справі №18/957/12.

Розрахунок пені здійснений позивачем із дотриманням вимог Закону України Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та за період, що не суперечить пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 7160 грн. 04 коп., документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

У відповідності до статті 625 ЦК України , позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 138 грн. 34 коп. , які на день розгляду справи позивачу не сплачені .

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 138 грн. 34 коп., документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 81-1, 82 - 85 ГПК України, статями 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 625, 629 ЦК України, статтями 173, 193 , 216, 230, 231, 232, 275, 276 ГК України , Законом України " Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" , Законом України "Про теплопостачання ", Законом України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю .

2. Стягнути з Спільного підприємства "Луміс" ( код ЄДРПОУ 24634614 ), вул.. С. Будного, 3А м. Тернопіль в користь Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради (код ЄДРПОУ 14034534) вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль - 8197 грн. 41 коп. боргу , 7160 грн. 04 коп. пені , 138 грн. 34 коп. - 3% річних, 1720 грн. 50 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "19" серпня 2013 року, через місцевий господарський суд.

5. Рішення направити відповідачу , рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення .

Суддя І.М. Турецький