Рішення

від 06.08.2013 по справі 922/2320/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р.Справа № 922/2320/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", м. Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Енергомир", м. Харків про стягнення 399422,39 грн. за участю представників:

позивача - Волгушева Д.І., довіреність №08/16435-009078 від 26.12.2012 р.

відповідача - Бартош Р.Г., довіреність б/н від 17.07.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Енергомир" (відповідача) заборгованість в розмірі 399 422,39 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №291 від 22.03.2011 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 7 988,45 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 18.07.2013 р. було оголошено перерву до 06.08.2013 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

22.03.2011 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено договір №291 про закупівлю товарів (далі - договір).

Згідно з п.1.1 договору постачальник зобов'язався у 2011 році поставити покупцю комплекс обладнання - технічних засобів Меркурій PLCI (надалі-товар), зазначений в документації конкурсних торгів та Специфікаціях, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість.

В п.1.2. договору передбачено, що найменування, одиниці вимірювання товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються Специфікаціями, що є додатками до цього договору.

Відповідно до п.3.1. договору ціна цього договору встановлюється у національній валюті України та становить 2 043 450,00 грн., у тому числі ПДВ 340 575,00 грн. Ціна за кожну одиницю товару та вартість партії окремо зазначається у Специфікації згідно документації конкурсних торгів.

Згідно з п.4.1. договору оплата здійснюється поетапно, передплата до 30% вартості замовленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах у цьому договорі.

В п.4.2. договору покупець, на підставі рахунку постачальника, повинен остаточно сплатити вартість поставленого товару не пізніше трьох днів з моменту передачі товару у порядку визначеному Додатком №1 до даного договору.

Позивач стверджує, що виконав свої договірні зобов'язання належним чином та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 399 422,39 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як свідчать надані позивачем та досліджені судом матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, в період з 30.03.2011 р. по 16.12.2011 р. перерахував на рахунок відповідача кошти в розмірі 2 000 622,00 грн., про що свідчать платіжні доручення №2137 від 30.03.2011 р. на суму 199 746,00 грн., №2182 від 30.03.2011 р. на суму 253 380,00 грн., № 2228 від 31.03.2011 р. на суму 499 380,00 грн., № 2709 від 27.04.2011 р. на суму 199 848,00 грн., №2105 від 26.05.2011 р. на суму 198 597,00 грн., №3024 від 24.06.2011 р. на суму 203 619,00 грн., № 3869 від 22.07.2011 р. на суму 215 646,00 грн., №4352 від 16.12.2011 р. на суму 230 406,00 грн. (а.с.44-51).

Проте, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, поставив позивачеві товар лише на загальну суму 1 601 199,60 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000077 від 31.05.2011 р. на суму 344 589,00 грн., №РН-0000094 від 14.07.2011 р. на суму 492 000,00 грн., №РН-0000078 від 30.06.2011 р. на суму 31 425,00 грн., №РН-0000174 від 28.11.2011 р. на суму 251 028,00 грн., №РН-0000185 від 12.12.2011 р. на суму 196 800,00 грн. №РН-0000065 від 30.03.2011 р. на суму 285 360,00 грн. (а.с. 58, 60, 62, 64, 66).

Позивач в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 530 ЦК України, надіслав відповідачу вимогу від 17.05.2012 р. вих.№08/5893-002870 (а.с.20), в якій просив у десятиденний строк остаточно виконати свої зобов'язання перед позивачем щодо поставки товару. Але відповідач залишив цю вимогу без відповіді та задоволення.

23.05.2012 р. відповідач надіслав на адресу позивача листа №23/05-1, в якому повністю визнав заборгованість в розмірі 399 422,00 грн. (а.с.23).

Факт визнання відповідачем заборгованості в розмірі 399 422,39 грн. за договором підтверджується також наданими позивачем до матеріалів справи листом відповідача від 23.05.2012 р. вих. № №23/05-1 (а.с.23) та актом звірки (а.с.24).

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні факт існування боргу в розмірі 399 422,00 грн. визнає, проти позову не заперечує.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість розмірі 399 422,39 грн., яку до теперішнього часу не сплачено.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Досліджені судом матеріали справи та встановлені судом фактичні обставини справи пов'язані з виконанням укладеного сторонами договору поставки №291 від 22.03.2011 р.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 ГК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини та норми закону, а також враховуючи те, що відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, але не надав суду доказів погашення боргу, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 399 422,39 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає судовий збір в розмірі 7 988,45 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 629, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Енергомир" (60113, м. Харків, проспект Московський, 21, офіс 2, код ЄДРПОУ 35474817, п/р 26007154635000 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622, п/р 26008002011613 в ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" в м. Житомирі, МФО 300506) заборгованість в розмірі 399 422,39 грн. та судовий збір в розмірі 7 988,45 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.08.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.