Рішення

від 13.08.2013 по справі 914/2052/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2013 р. Справа № 914/2052/13

за позовом: Проектно-вишукувальний інститут «Укркурортпроект» Федерації профспілок України в особі Львівської архітектурно-планувальної майстерні, м. Львів

до відповідача: Малого приватного підприємства «Пластик», м. Пустомити

про стягнення 10 720, 00 грн.

Суддя Н. Мороз

При секретарі Ю.Шиманській

Представники:

Від позивача: Плахунін В. Ф.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано проектно-вишукувальним інститутом «Укркурортпроект» Федерації профспілок України в особі Львівської архітектурно-планувальної майстерні, м. Львів до відповідача малого приватного підприємства «Пластик», м. Пустомити про стягнення 10 720, 00 грн.

Ухвалою суду від 30.05.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.06.2013р.

18.06.2013р. та 01.08.2013р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання 13.08.2013р. представник позивача з'явився, дав пояснення по суті спору, позов просить задоволити.

Представник відповідача судове засідання не з»явився, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців мале приватне підприємство «Пластик» знаходиться за адресою Львівська область, Пустомитьівський район, село Годовиця, вул. Наливайка, 6, куди і направлялись ухвали суду з повідомленням про част та місце судового засідання.

Cправа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України , зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов"язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов"язується прийняти та оплатити виконану роботу.

20.04.2010р. між Львівською архітектурно-планувальною майстернею проектно-вишукувальним інститутом «Укркурортпроект» (позивач, за договором - виконавець) та малим приватним підприємством «Пластик» (відповідач, за договором - замовник) укладено договір №9 на виконання (передачу) науково-технічної продукції.

Відповідно до п.1 договору, замовник доручає (приймає), а виконавець приймає на себе (передає) - проектні пропозиції реконструкції з добудовою та надбудовою приміщень СТО на вул.. Наливайка, 6 в с. Годовиця Пустомитівського району Львівської області.

Термін здачі робіт згідно договору - 28.05.2010р.

Термін дії договору встановлюється з моменту його оформлення до повного розрахунку за НТП (п. 5).

Згідно п. 2 укладеного договору, за виконану науково-технічну продукцію згідно з даним договором замовник перераховує виконавцю відповідно з протоколом про договірну ціну 12 720, 00 грн. (10 600, 00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 2 120, 00 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, акту №19 від 28.05.2010р. здачі приймання науково технічної продукції по договору №9 від 20.04.2010р. та накладної №19 від 28.05.2010р. (в матеріалах справи) підписаними та скріпленими печатками двох сторін без жодних застережень, позивачем умови вищевказаного договору було виконано своєчасно та в повному обсязі.

Проте, відповідач свої зобов'язання по договору виконав не повністю, розрахунок за виконані роботи здійснив лише частково, оплативши 2 000, 00 грн., внаслідок чого в останнього викникла заборгованість в сумі 10 720, 00 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлено претензію на суму 10 720, 00 грн., яка залишена малим приватним підприємством «Пластик» без відповіді та задоволення.

Позивач надсилав на адресу відповідача лист зі складеним ним актом звірки взаєморозрахунків. Направлення акту підтверджується описом вкладення у цінний лист з печаткою пошти та фіскальним чеком №3775 від 07.06.13р. Такий лист залишений відповідачем без відповіді.

Стаття 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України вказує, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст.11, 509, 526, 625 ЦК України, ст. ст.193, 218 ГК України, ст.ст. 4 3 , 32, 33, 38, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з малого приватного підприємства «Пластик», с. Годовиця, вул. Наливайка, 6 (код ЄДРПОУ 13818618) на користь проектно-вишукувального інституту «Укркурортпроект» Федерації профспілок України в особі Львівської архітектурно-планувальної майстерні, м. Львів, вул.. Садова, 2А (код ЄДРПОУ 25546906 )- 10 720, 00 грн. заборгованості, 1 720, 50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 16.08.2013р.