Ухвала

від 20.08.2013 по справі 277/72/12-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 277/72/12-к Головуючий у 1-й інст. Дармограй І. І.

Категорія ст.ст.191 ч.5, 366 ч.2 КК Доповідач Романов О. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Романова О.В.

суддів: Андрушкевича С.З., Городиського С.С.

з участю прокурора: Селюченко І.І.

представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2

та захисника підсудного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, на ухвалу колегії суддів Ємільчинського районного суду Житомирської області від 15 травня 2013 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.ст.191 ч.5, 366 ч.2 КК України прокурору Житомирської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері для організації додаткового розслідування,

встановила:

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Лугинська нерудна компанія» (ЄДРПОУ - 34196766) в період часу з 05 лютого 2007 року по 24 січня 2011 року, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими обов'язками щодо загального керівництва підприємством та оперативного управління його майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння статутним фондом цього товариства вартістю 40000,00 гривень, яке було власником геологічної інформації щодо родовища корисних копалин, що розвідане ним, вартістю 797059,23 гривень, використовуючи підроблену невстановленими слідством особами нотаріально завірену заяву власника цього товариства ОСОБА_1 від 07 листопада 2010 року про уступлення належної йому частки в статутному фонді в розмірі 100% на свою користь, достовірно знаючи, що засідання загальних зборів учасників ТОВ «Лугинська нерудна компанія» 09 листопада 2010 року не проводилось, а власник 100% статутного фонду товариства ОСОБА_1 не був на них присутнім, 09 листопада 2010 року підписав від свого імені фіктивний протокол № 5 загальних зборів учасників товариства від 09 листопада 2010 року про виведення ОСОБА_1 зі складу засновників товариства, таким чином засвідчивши своїм підписом неправдиві дані, викладені у ньому щодо часу, місця проведення зборів учасників товариства та питань, які виносились на порядок денний.

Після цього, 09 листопада 2010 року ОСОБА_3, використовуючи підроблену невстановленими слідством особами заяву від імені ОСОБА_1 від 07 листопада 2010 року та фіктивний протокол загальних зборів учасників цього товариства № 5 від 09 листопада 2010 року, звернувся до державного реєстратора Лугинської районної державної адміністрації в Житомирській області ОСОБА_5, яким на підставі вищевказаних підроблених документів, цього ж дня внесено зміни до установчих документів ТОВ «Лугинська нерудна компанія», після чого власником 100% статутного фонду товариства вартістю 40000,00 гривень та всіма належними йому правами щодо геологічної інформації родовища корисних копалин, що розвідане товариством вартістю 797059,23 гривень, всупереч справжній волі ОСОБА_1 став ОСОБА_3.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне збагачення за рахунок продажу підприємства, 12 листопада 2010 року ОСОБА_3, попередньо домовившись зі своїм знайомим приватним підприємцем ОСОБА_6, склав та підписав заяву від 09 листопада 2010 року про уступлення належної йому частки в статутному фонді товариства в розмірі 100% на користь його кума ОСОБА_7, при цьому склавши та підписавши від свого імені фіктивний протокол загальних зборів № 6 від 11 листопада 2010 року про виведення його зі складу учасників ТОВ «Лугинська нерудна компанія».

Після нотаріального посвідчення цих документів, 12 листопада 2010 року ОСОБА_3 звернувся до державного реєстратора Лугинської районної державної адміністрації в Житомирській області ОСОБА_5 про внесення змін до реєстраційних документів щодо зміни власника товариства на користь ОСОБА_7, після чого останній офіційно став власником 100% статутного фонду цього товариства та прав на геологічну інформацію щодо родовища корисних копалин, на загальну суму 837059 гривень 23 копійки.

В подальшому, 15 листопада 2010 року власник ТОВ «Лугинська нерудна компанія» ОСОБА_7, в присутності директора товариства ОСОБА_3 звернулись до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_8, яка в нотаріальному порядку завірила заяву ОСОБА_7 від 15 листопада 2010 року про уступлення належної йому частки в статутному фонді товариства в розмірі 100% та усіх прав на геологічну інформацію щодо родовища корисних копалин на користь його кума ОСОБА_6 та громадянина Республіки Литва ОСОБА_10 в рівних частках по 50% кожному.

Таким чином, після внесення змін до реєстраційних документів, власниками ТОВ «Лугинська нерудна компанія», в рівних частках по 50% кожен, стали кум ОСОБА_7 - ОСОБА_6 та громадянин Литви ОСОБА_10.

За вищевказане уступлення незаконно отриманої ОСОБА_3 частки в статутному фонді товариства в розмірі 100% на користь ОСОБА_7, а в подальшому на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_6, ОСОБА_3 15 листопада 2010 року, поблизу службового приміщення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_8, в присутності ОСОБА_7, в салоні автомобіля марки «Мітсубісі Педжеро», належного ОСОБА_6 - отримав від останнього грошові кошти на загальну суму 100000,00 доларів США, з умовою фактичного списання боргу перед ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за позичені раніше у них кошти в сумі 25000,00 доларів США.

Таким чином, дії ОСОБА_3, які призвели до незаконного заволодіння ним 100% статутного фонду ТОВ «Лугинська нерудна компанія» вартістю 40000,00 гривень та всіма належними йому правами щодо геологічної інформації родовища корисних копалин, що розвідане товариством вартістю 797059 гривень 23 копійки та подальшого їх продажу, справжньому власнику товариства ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння збитків в особливо великих розмірах на загальну суму 837059 гривень 23 копійки, тобто досудовим слідством ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 366 КК України.

Ухвалою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 16.05.2013 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 направлено прокурору Житомирської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері для організації проведення додаткового розслідування. Рішення суду обґрунтовано тим, що при розгляді справи в суді були встановлені нез'ясовані обставини, які є істотними для справи і для їх з'ясування необхідно провести значний обсяг слідчих та оперативно-розшукових дій, які не можна здійснити безпосередньо в судовому засіданні, щоб усунути зазначену неповноту та неправильність досудового слідства, оскільки ці недоліки позбавляють суд можливості в установленому порядку розглядати справу по суті.

В апеляції (з поданими доповненнями) прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції порушує питання про скасування зазначеної ухвали та направленні справи на новий судовий розгляд. Вважає, що суд безпідставно повернув справу на додаткове розслідування, оскільки під час судового слідства досліджені всі матеріали кримінальної справи та беззаперечні докази, які повністю підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.191 ч.5, 366 ч.2 КК України, але суд до уваги їх не взяв. Крім того, суд в своїй ухвалі не зазначив чому саме прийняв до уваги одні докази та відкинув інші.

В своїй апеляції представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати як незаконну. Вважає, що посилання суду про те, що необхідно провести ряд слідчих та оперативно-розшукових дій для з'ясування істотних обставин справи, не є обґрунтованим, оскільки, питання які виникли під час розгляду справи в суді, можливо вирішити і під час судового слідства, шляхом дачі судових запитів у необхідні установи та окремих доручень відповідним органам. Крім того, судом можуть бути призначені відповідні експертизи та оглянуті витребувані документи, що в свою чергу не потребує повернення справи на додаткове розслідування.

На апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції було подане заперечення захисником підсудного ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 В своєму запереченні адвокат ОСОБА_4 зазначає, що у справі відсутні оригінали документів та висновки про вину підсудного побудовані на підставі ксерокопій зазначених документів. Крім того, досудовим слідством не встановлені обставини, що мають суттєве значення для всебічного розгляду справи. У зв'язку з чим, необхідно провести ряд слідчий дій, які були обґрунтовано зазначені судом в своїй ухвалі. За таких обставин, вважає ухвалу суду законною, тому просить залишити її без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2, які підтримали доводи поданих апеляцій з вищевказаних підстав, заперечення захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4, який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року, п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст.315-1 КПК України 1960 року, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК України 1960 року).

Проте, розглядаючи справу, суд не дотримався цих вимог закону та рекомендацій Пленуму Верховного Суду України, якими регламентовано повернення справи на додаткове розслідування.

Своє рішення суд мотивував необхідністю в ході проведення додаткового розслідування:

- оглянути, вилучити та долучити до матеріалів кримінальної справи оригінали договорів, протоколів, актів-приймання, квитанцій про оплату послуг пов'язаних з виготовленням геологічної інформації щодо Чапаївського родовища гранітів у Лугинському районі Житомирської області,

- встановити осіб, які підробили підпис ОСОБА_1 на нотаріальній заяві зареєстрованій в реєстрі №1023 посвідченій приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_12;

- встановити місце знаходження та вартість статутного капіталу ТОВ «Луганська нерудна компанія»; встановити, яке саме майно є статутним капіталом ТОВ "Луганська нерудна компанія", оскільки в матеріалах справи містяться суперечливі дані щодо найменування м'якого куточка, що внесений в якості статутного капіталу;

- провести почеркознавчі експертизи щодо встановлення осіб які підписували акти приймання-передачі статутного фонду ТОВ «Луганська нерудна компанія»;

- встановити за рахунок яких коштів проводилась оплата послуг пов'язаних з виготовленням геологічної інформації щодо родовища Чапаївського родовища гранітів у Лугинському районі Житомирської області;

- встановити куди витрачено ОСОБА_3 кошти отримані від продажу ТОВ «Лугинська нерудна компанія»;

- провести інші оперативно-розшукові та слідчі дії, необхідність у проведенні яких виникне під час проведення додаткового розслідування.

При цьому залишив поза увагою, що питання встановлення осіб, які підробили підпис ОСОБА_1 на нотаріальній заяві зареєстрованій в реєстрі № 1023, посвідченій приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_12, було предметом дослідження органів досудового слідства, проте, встановити осіб, які безпосередньо виконали підпис ОСОБА_1 на нотаріальній заяві, встановити не вдалось, що знайшло відображення при формулюванні обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_3

Що ж стосується решти процесуальних дії, вказаних в ухвалі суду, то на думку колегії суддів, в матеріалах справи відсутні дані про те, що їх виконання неможливо без повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, зокрема, шляхом давання судових доручень у порядку, передбаченому ст.315-1 КПК України 1960 року, більш ретельного допиту обвинуваченого, потерпілого, та свідків, призначення та проведення відповідних експертиз.

Так, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, жодного доручення для з'ясування тих питань, які на думку суду, свідчать про неповноту досудового слідства, органу досудового слідства не надавалось, не використані й інші, передбачені законом засоби для усунення недоліків досудового слідства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду про направлення справи на додаткове розслідування є безпідставним, у зв'язку з чим постанова районного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати вище викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, за результатами якого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, КПК України 1960 року, колегія суддів,-

Ухвалила:

апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, та представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, - задовольнити.

Ухвалу Ємільчинського районного суду від 16 травня 2013 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.ст. 191 ч.5, 366 ч.2 КК України прокурору Житомирської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері для організації додаткового розслідування - скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд.

Судді