Рішення

від 20.08.2013 по справі 904/5001/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.13р. Справа № 904/5001/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДР.Оеткер", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ", м. Дніпропетровськ

про стягнення збитків завданих внаслідок невиконання умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг в сумі 164 381 грн. 28 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 5 000 грн. 00 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДР.Оеткер" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ" (далі-Відповідач) про стягнення збитків завданих внаслідок невиконання умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг в сумі 164 381 грн. 28 коп., витрат на правову допомогу в сумі 5 000 грн. 00 коп. та судових витрат.

19.08.2013 року Позивач додатково до суду направив свої пояснення по суті своїх вимог, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд розглянути справу за відсутності його представника.

В судове засідання представник Позивача не з'явився, клопотання про відкладення розгляду спору на адресу суду не надходило.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру, з офіційного сайту (irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", місцезнаходженням юридичної особи Відповідача є: 49043, м. Дніпропетровськ, вул. Аграрна, 42 (а.с. 26-27).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності як представника Позивача так і представника Відповідача, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 32), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

20.12.2011 року між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Перевізник) був укладений Договір №17/10 про надання транспортно-експедиторських послуг (далі-Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник довіряє, а Перевізник за дорученням та за рахунок Замовника надає транспортно-експедиційні послуги, а саме: організовує перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом Перевізника по території України в торгівельні центри ТОВ "МЕТРО Кеш єнд Керрі" та ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" у відповідності з вимогами "Інкотермс 2000"; здійснює роботи, пов'язані з прийманням, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; оформлює товарно-транспортну документацію; надає підготовлений транспорт.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що передача вантажу оформлюється актом приймання-передачі, якай підписується обома сторонами та є невід'ємною частиною Договору. Повернення вантажу після закінчення строку дії Договору, або у випадку його дострокового розірвання теж оформлюється актом приймання-передачі.

Згідно з пунктом 8.2 Договору Перевізник несе відповідальність за збереження та своєчасну доставку вантажу. Перевізник несе відповідальність у випадку втрати/пошкодження вантажу, незалежно від підстав її виникнення, в повному обсязі нанесених збитків.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2012 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке виникло під час дії Договору. (п.п. 11.1, 11.2 Договору).

Згідно з пунктом 1 статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення , одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Пунктом 3 статті 929 Цивільного кодексу України передбачено, що умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до актів приймання-передачі, а саме №7-04 від 06.04.2012 року, №9-04 від 28.04.2012 року, №06/07 від 06.07.2012 року (а.с. 15-17), Позивачем Відповідачу було передано на тимчасове відповідальне зберігання продукцію відповідно до переліку, зазначеного в актах, за цінами, вказаними в прайс-листі (а.с. 18).

Загальна вартість наданої на зберігання продукції, відповідно до розрахунку, наведеного Позивачем в позовній заяві (а.с. 2-5), становить суму в розмірі 164 381 грн. 28 коп.

Станом на дату подачі позову, у зв'язку з зникненням Відповідача з офісу, Позивачем приймалися заходи стосовно розшуку Відповідача та направленням до правоохоронних органів відповідних заяв, однак як вказує Позивач, розшук Відповідача не надав своїх результатів, вартість товару (Піца Рісторанте, по якому сплинув строк придатності (08/2012-11/2012 згідно сертифікатів (а.с. 41-43)) який знаходився на тимчасовому відповідальному зберіганні у Відповідача останнім Позивачу не повернута, у зв'язку з чим Позивач просить суд стягнути з Відповідача збитки у розмірі суми 164 381 грн. 28 грн.

Сторонами суду не надано доказів стосовно повернення чи оплати товару Відповідачем залишеного у нього на зберіганні.

Розглядаючи вказані позовні вимоги, необхідно вказати на наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (ст. 934 ЦК України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми в розмірі 164 381 грн. 28 коп. є обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю у вказаній сумі.

Стосовно вимог Позивача, щодо стягнення вартості витрат на правову допомогу в сумі 5 000 грн. 00 коп., суд вважає за необхідне також задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем до позовної заяви додано докази в підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу, а саме Договір №1 від 14.06.2013 року про надання правової допомоги стосовно процесуальних дій у відношенні до Відповідача з ціною оплати вартості робіт на суму 5000 грн. 00 коп., підписаного та скріпленого печатками Позивача та адвоката Крепель Д.І., Акт приймання-передачі виконаних робіт по вказаному вище договору №1 від 14.06.2013 року, рахунок фактура по вказаному договору на суму 5000 грн. 00 коп., платіжне доручення № 387 від 04.07.2013 року на перерахування Позивачем суми у розмірі 5000 грн. 00 коп., а також свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4191/10 від 17.06.2010 року на ім'я Крепель Дмитра Ігоровича.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з стягненням з Відповідача на користь Позивача суми збитків у розмірі 164 381 грн. 28 коп. та суми в розмірі 5 000 грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ" (49043, м. Дніпропетровськ, вул. Аграрна, 42, р/р 26006142049001 в КБ "ПриватБанк" м. Київ, МФО 305299, ЄДРПОУ 31379370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДР.Оеткер" (01013, м. Київ, вул. Пирогова, 10В, офіс 6, п/р 26003001301428 в ЗАТ "ОТП БАНК" в м. Києві, МФО 300528, ЄДРПОУ 32553204) 164 391 грн. 28 коп. - збитків, 5 000 грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу та 3 287 грн. 63 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

20.08.2013р.