Рішення

від 19.08.2013 по справі 909/631/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 р. Справа № 909/631/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ і Компанія", вул.Гетьмана Сагайдачного,42а, м.Івано-Франківськ,76007

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Плюс Бонус", вул.Січових Стрільців,23 офіс 602, м.Івано-Франківськ,76018

про стягнення 8260,94 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник Длугош О.І., (довіреність № 197 від 27.05.13 )

від відповідача: представник не з"явився

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "ДІМ і Компанія" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Плюс Бонус" про стягнення 8260,94 грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору поставки №2011/50 від 01.01.11 щодо оплати вартості поставленого позивачем товару та обґрунтовано положеннями статей 193, 265 Господарського та 625 Цивільного кодексів України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав, викладених у позовній заяві та поданих суду письмових поясненнях (вх.№12430/13 від 29.07.13).

Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином ухвалою суду від 13.08.13, відзиву на позов не подав.

Частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України .

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.01.11 між сторонами у справі укладено договір поставки №2011/50. За умовами даного договору постачальник (позивач) зобов"язався відпустити (відвантажити) відповідачу, а покупець (відповідач), в свою чергу, - прийняти і оплатити молочнокислу продукцію в кількості, асортименті і по ціні згідно з накладною. Строк дії договору - до 31.12.11; у разі відсутності протягом одного місяця до закінчення строку дії цього договору заяви однієї зі сторін про припинення дії договору строк дії вважається пролонгованим на тих же умовах на один рік (п.7.4, 7.7 договору).

Розділом 5 даного договору сторони погодили порядок розрахунків: покупець оплачує продукцію постачальника по цінах, які діють на момент відвантаження; оплата за відвантажену продукцію здійснюється шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 14 днів з моменту одержання продукції.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні, на виконання умов договору поставки №2011/50 позивач здійснював поставку відповідачеві молочнокислої продукції, а відповідач частково оплачував її вартість. Згідно акта звірки взаємних розрахунків, підписаного відповідачем без жодних зауважень та скріпленого його печаткою, станом на 31.07.11 за відповідачем рахувалася заборгованість перед позивачем в сумі 9753,34 грн.; з 01.08.11 по 09.08.11 позивачем поставлено відповідачу продукції на загальну суму 8104,72грн.; в свою чергу, відповідачем частково оплачено вартість вказаної продукції на суму 11854,43 грн. та повернуто позивачу продукції на суму 256,71грн.Факт поставки молочнокислої продукції позивачем та її часткової оплати відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товаро-транспортних накладних, акта звірки взаємних розрахунків та накладних на повернення продукції. Таким чином, на момент розгляду справи судом заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену молочнокислу продукцію становить 7848,72 грн.

Направлена відповідачу претензія №89 від 01.03.13 залишена останнім без відповіді та задоволення.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення закріплено у ст.712 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п.2.7 договору поставки №2011/50 граничний строк оплати відповідачем поставленої позивачем продукції згідно накладних, наявних у матеріалах справи - 23.08.11.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару, вимога позивача про стягнення з відповідача 7848,72грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаної норми закону позивачем нараховано 412,22грн. 3% річних.

Відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність їх нарахування та задоволено в повному обсязі за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 190, 265 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.49, 55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ і Компанія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Плюс Бонус" про стягнення 8260,94 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів "Плюс Бонус" (м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, буд.23, офіс602, код ЄДРПОУ 36497589) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ і Компанія" (м.Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Сагайдачного, 42а, код ЄДРПОУ 33645620, р/р 26008000007637 в ІФРВ ПАТ "Фольксбанк", МФО 325213, ТОВ "ДІМ і Компанія") 7848,72 ( сім тисяч вісімсот сорок вісім гривень сімдесят дві копійки) основного боргу, 412,22 (чотириста дванадцять гривень двадцять дві копійки) 3% річних та 1720,50 (одну тисячу сімсот двадцять гривень п"ятдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.08.13

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"