Рішення

від 20.08.2013 по справі 904/5004/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.13р. Справа № 904/5004/13

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ПІАНІТ", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 7 353 грн. 12 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Соколенко С.В. дов. № б/н від 17.04.2013 року ;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "ПІАНІТ" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 6 512 грн. 40 коп. - основного боргу, 700 грн. 48 коп. - пені, 140 грн. 24 коп. - 3% річних та судові витрати.

Позовні вимоги Позивача обґрунтовані не належним виконанням Відповідачем умов договору поставки №ДГ 1164 від 22.11.2011 року.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру АВ №667016, станом на 08.07.2013 року юридична адреса Відповідача: АДРЕСА_1 (а.с. 27).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 29), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2011 року між Позивачем (далі-Постачальник) та Відповідачем (далі-Покупець) був укладений Договір поставки №ДГ-164 (далі-Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю кондитерську сировину, яка іменується надалі товар, а Покупець прийняти та сплатити його на умовах, визначених даним Договором.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється на підставі заявки Покупця, яка передається Постачальнику за допомогою електронної пошти з повідомленням, факсимільним зв'язком або будь яким іншим способом. Поставка товару здійснюється за рахунок покупця. (п. 2.4 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору, підставою для проведення розрахунків між Постачальником та Покупцем є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Днем здійснення платежу є дата надходження грошових коштів за поставлений товар в повному обсязі від Покупця на рахунок Постачальника. (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем на умовах відстрочки 5 банківських днів.

Відповідно до пункту 5.1.2 Договору Покупець зобов'язався сплатити отриманий товар в сумі, вказаній в накладній та в строк, передбачений п.п. 3.2, 3.3 Договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року. Дія Договору вважається пролонгованою ще на один рік та на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не заявить про його припинення за один місяць до закінчення строку його дії. (п.п. 9.1, 9.3 Договору).

На виконання умов Договору Позивачем було поставлено Відповідачу товар, кунжут в кількості 300 кг, на загальну суму 6 512 грн. 40 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №РН-000798 від 17.09.2012 року. (а.с. 17).

Позивачем Відповідачу було виставлено рахунок на оплату поставленого по видатковій накладній товару №СФ-0000828 від 17.09.2012 року на суму 6 512 грн. 40 коп. (а.с. 16).

Відповідачем рахунок не оплачено, станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості в розмірі 6 512 грн. 40 коп. сторонами суду не надано.

Розглядаючи вказані позовні вимоги, необхідно вказати на наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів за поставлений товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штраф 3% річних від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Розмір пені, розрахований Позивачем від суми основного зобов'язання становить суму в розмірі 700 грн. 48 коп. (а.с. 21-22), з якою господарський суд погоджується.

Розмір 3% річних, розрахований Позивачем від суми основного зобов'язання за період з 25.09.2012 року по 13.06.2013 року становить суму в розмірі 140 грн. 24 коп., з якою господарський суд погодитись не може, оскільки відповідно до розрахунку, зробленого судом за вказаний період, розмір 3% річних становить суму в розмірі 140 грн. 09 коп. (а.с. 23)

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково зі стягненням з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 6 512 грн. 40 коп. - основного боргу, 700 грн. 48 коп. - пені, 140 грн. 09 коп. - 3% річних.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони, пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/рНОМЕР_1 в ПАТ „Укрсоцбанк" м.Дніпропетровськ, МФО 351016, ЗКПО НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ПІАНІТ" (49017, м. Дніпропетровськ, вул. Новоорловська, 7, п/р 26007050000272 в ПАТ КБ „ПриватБанк", МФО 205299, ЄДРПОУ 19434634) розмірі 6 512 грн. 40 коп. - основного боргу, 700 грн. 48 коп. - пені, 140 грн. 09 коп. - 3% річних, 1 720 грн. 47 коп. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано 20.08.2013 року