Рішення

від 15.08.2013 по справі 910/12988/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12988/13 15.08.13

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна

компанія «ТІМ»

Про стягнення 62 321,83 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Гранацька Л.В. - по дов. № 155/1/05-12 від 02.01.2013

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «ТІМ» про стягнення 62 321,83 грн. збитків за користування у період з 01.09.2008 по 22.10.2009 без договору оренди нежитловим приміщенням загальною площею 63,5 кв. м., що знаходиться в будинку № 9 літера «А1» (корпус 2) по Георгіївському провулку у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 порушено провадження у справі № 930/12988/13 та призначено справу до розгляду на 18.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 930/12988/13 від 18.07.2013, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 09.07.2013, розгляд справи був відкладений на 15.08.2013.

Позивач в судовому засіданні 15.08.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 15.08.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 09.07.2013 та ухвали від 18.07.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, пров. Георгіївський, 9, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.07.2013 є місцезнаходженням відповідача.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.08.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 1390 від 17.10.2007 «Про подальше використання об'єктів права власності територіальної громади м. Києва» закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» нежилі будинки, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва на Георгіївському провулку, 9, корпус 1, площею 3739,9 кв. м., корпус 2 площею 96,8 кв. м., корпус 3 площею 84,3 кв. м.

Згідно акту форми № ОЗ-1 № 31 від 05.11.2007 приймання-передачі Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» прийняло від Міського наукового інформаційно-аналітичного центру медичної статистики нежилу будівлю (прибудову) по Георгіївському провулку, 9, корпус 2 площею 96,8 кв. м.

09.02.2008 між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» та -- Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «ТІМ» складено акт про фактичне використання нежилих приміщень у будинку № 9, корпус 2 по пров. Георгіївському у м. Києві. Даний акт підписано та скріплено печатками обох сторін.

Сторони склали цей акт про те, що приміщення загальною площею 63,5 кв. м. фактично використовує без відповідних розпорядчих документів Київської міської ради Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «ТІМ» для проведення господарської діяльності.

Зазначеним актом сторони погодили застосування для розрахунків і нарахування платежів за користування приміщеннями у розмірі орендної плати відповідно до діючої на момент складання цього акта Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, які передаються в оренду, до надання розпорядчих документів, але не більше трьох місяців.

Пунктом 2 акту сторони дійшли згоди, що сума до сплати за фактичне користування приміщеннями за лютий місяць складає 2 540,00 грн. без ПДВ.

Розмір плати за наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Податок на додані вартість нараховується додаткового до плати за фактичне використання приміщення в розмірах та порядку, визначених законодавством України та сплачується разом з платою за фактичне використання.

Пункти 2.2.5, 2.2.8 Статуту Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» одним з предметів діяльності позивача визначає ведення обліку нежитлового фонду, що знаходиться в господарському віданні підприємства; передачу його в користування на договірних засадах з дозволу власника або уповноваженого ним органу, здійснення контролю за виконанням договорів оренди нежилих приміщень; забезпечення контролю за виконанням орендарями умов договорів оренди, у т. ч. в частині сплати орендних платежів.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідач без договору оренди фактично користується приміщеннями, що знаходяться в господарському віданні позивача, не сплачуючи платежів за користування, в зв'язку з чим виникла заборгованість у вигляді не отриманої плати в розмірі 62 321,83 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Доказів того, що відповідач одержав відповідні розпорядчі документи на право користування приміщенням та доказів укладення договору оренди цих приміщень не подано.

23.10.2009 представниками здійснено обстеження нежилих приміщень у будинку № 9 літер А1 корпус 2 по пров. Георгіївському у м. Києві про що складено відповідний акт.

За результатами перевірки встановлено, що нежилі приміщення, які використовувало Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «ТІМ» для розміщення офісу - вільні, особисті речі - відсутні.

Матеріали справи свідчать про відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, відповідач у період з 01.09.2008 по 22.10.2009 займав нежитлове приміщення, загальною площею 63,5 кв. м. на Георгіївському провулку, 9 літер А1, корпус 2. а отже мав сплачувати плату за відповідне користування у розмірі визначеному у акті про фактичне користування від 09.02.2008.

Стаття 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з п. 3 ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Як свідчать матеріали справи відповідач користуючись нежилими приміщеннями без договору оренди не сплачував кошти за фактичне користування, чим завдав позивачу збитки у вигляді недоотриманих доходів (упущена вигода), які позивач міг би отримати в разі надходження від відповідача належних платежів.

12.06.2013 позивачем відповідачу була надіслана вимога № 155/1/11-2978 від 11.06.2013 про необхідність сплати протягом 7 днів з моменту отримання даної вимоги кошти за фактичне користування нежилим приміщенням площею 63,4 кв. м. в будинку № 9, літер А1, корпус 2 по пров. Георгіївському у м. Києві.

Дана вимога залишена відповідачем без відповіді.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи , які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Внаслідок безпідставного користування приміщеннями позивачу нанесено збитки, які за розрахунками позивача, що неоспорені відповідачем, складає 62 321,83 грн.

Оскільки, відповідач не надав доказів сплати за користування нежитловим приміщенням, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 62 321,83 грн. збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «ТІМ» (м. Київ, пров. Георгіївський, 9, код ЄДРПОУ 25403704) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 62 321 (шістдесят дві тисячі триста двадцять одну) грн. 83 коп. збитків, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 20.08.2013.

Суддя В.В.Сівакова