Рішення

від 16.08.2013 по справі 109/3583/2013-ц

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Справа № 109/3583/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Проскурні С.М.,

секретаря - Грабовенко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 22 липня 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - ПрАТ «УПСК») про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Вимоги мотивовано завданням позивачеві матеріальної шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17 грудня 2011 року за участю водія ОСОБА_2 під час керування ним з порушенням Правил дорожнього руху України автомобілем BMW 745, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

У судовому засіданні позивач підтримав позов та доводи в його обґрунтування, викладені в позовній заяві. Просив стягнути солідарно з відповідачів 9 824 грн. 43 коп. на відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди, заподіяної фізичним знищенням його автомобіля, витрати на проведення дослідження транспортного засобу в розмірі 450,00 грн., витрати на бензин для оцінювача в розмірі 399 грн. 96 коп., а також судові витрати в сумі 629 грн. 40 коп.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2, оповіщений у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, не з'явився.

Згідно зі статтею 169 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

У судове засідання представник приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» не з'явився.

Від представника співвідповідача начальника Дніпропетровського обласного управління ПрАТ «УПСК» Молодця В.О. до суду надійшли письмові заперечення щодо позову з клопотанням розглянути справу за відсутності страховика.

Відповідно до частини другої статті 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

В обґрунтування заперечень щодо позову страховик посилається на подільність предмету деліктного зобов'язання та необґрунтованість позовних вимог про солідарне відшкодування шкоди. У зв'язку з фізичним знищенням транспортного засобу, залишки якого знаходяться у позивача, на думку представника страховика є безпідставними вимоги про стягнення їх вартості. Відсутні і правові підстави для стягнення витрат на проведення оцінки матеріального збитку з ПрАТ «УПСК». Нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язок страховика відшкодовувати потерпілому вартість бензину, витраченого на проїзд оцінювача до місцезнаходження транспортного засобу.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що 17 грудня 2011 року о 10 годині 50 хвилин на 589 км + 50 м автодороги М-18 сполученням Харків-Сімферополь з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем BMW 745, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та не вибрав безпечну швидкість руху і дистанцію, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача ЗАЗ 110307, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Вказані обставини і вина водія ОСОБА_2 у виникненні ДТП підтверджені рішенням Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 січня 2013 року та постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2012 року.

Згідно з частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 17 грудня 2011 року, сталася з вини водія транспортного засобу BMW 745 ОСОБА_2

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В результаті вказаної ДТП належний на праві власності позивачу автомобіль марки ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_2, було фізично знищено, оскільки його ремонт вважався економічно необґрунтованим, витрати на який (36 362,92 грн.) перевищували вартість вказаного транспортного засобу до ДТП (20 794,63 грн.), що підтверджено звітом про оцінку матеріальної шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу № 4570-12/11 від 27.12.2011 року.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, який керував наземним транспортним засобом BMW 745, реєстраційний номер НОМЕР_1, було застраховано за полісом № АА/7043987 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.09.2011 року, виданим ПрАТ «УПСК».

На правовідносини сторін розповсюджуються норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року у редакції, яка діяла на момент ДТП (далі - Закон № 1961-IV).

Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (стаття 6 Закону № 1961-IV).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Дорожньо-транспортна пригода, яка сталась 17 грудня 2011 року за участю транспортного засобу «BMW 745» під керуванням ОСОБА_2, є страховим випадком, відтак у ПрАТ «УПСК» виникає обов'язок з відшкодування заподіяної потерпілому шкоди на умовах, визначених Законом № 1961-IV.

Згідно зі статтею 28 Закону № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до статті 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

В даному випадку відбулося фізичне знищення транспортного засобу, який належить ОСОБА_1

Відповідно до звіту № 6413-зал. від 22.01.2013 року, складеного оцінювачем Кацара Ю.В., вартість транспортного засобу після ДТП (утилізаційна вартість) становить 8 741,40 грн.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV страховик проводить виплату страхового відшкодування в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 грн. (п.9.2 ст.9 Закону № 1961-IV).

За договором страхування від 19.09.2011 року ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 50000 грн.

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 вказаного закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Розмір страхового відшкодування у зв'язку з фізичним знищенням транспортного засобу страховиком було визначено наступним чином: 20 794,63 грн. (вартість ТЗ до ДТП) - 8 741,40 грн. (вартість ТЗ після ДТП) - 1 000,00 грн. (франшиза) = 11 053,23 грн.

Страхове відшкодування у розмірі 11 053,23 грн. було перераховано на користь ОСОБА_1 на підставі платіжного доручення № 149 від 20.02.2013 року.

Оскільки відбулося фізичне знищення транспортного засобу, залишки якого знаходяться у позивача, та який згоден з визнанням його транспортного засобу фізично знищеним, розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті ДТП майну ОСОБА_1, в межах обов'язкового ліміту відповідальності, зменшеного на суму франшизи, який підлягав стягненню з ПрАТ «УПСК», складає 19 794 грн. 63 коп. (20 794,63 грн. - 1 000 грн.).

Відповідно до статті 36 Закону № 1961-IV після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Якщо прийняте страховиком рішення не задовольняє особу, яка має право на отримання відшкодування, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.

Враховуюче те, що на користь ОСОБА_1 страховиком було перераховано страхове відшкодування в розмірі 11 053,23 грн., з ПрАТ «УПСК» на користь позивача на відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, слід стягнути 8 741 грн. 40 коп. (19764,63 грн. - 11053,23 грн.).

З відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на підставі пункту 36.6 статті 36 Закону № 1961-IV слід стягнути франшизу в сумі 1 000,00 грн., передбачену договором страхування.

Стосовно позовних вимог про стягнення вартості витрат на проведення оцінки матеріального збитку в розмірі 450,00 грн. та вартості бензину, витраченого на проїзд оцінювача до місцезнаходження транспортного засобу в сумі 399,96 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 34.2, 34.3 статті 34 Закону № 1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

ОСОБА_1 надав ПрАТ «УПСК» заяву-повідомлення про ДТП 20 грудня 2011 року. Представник страховика був присутнім під час огляду транспортного засобу, який проводився оцінювачем 22 грудня 2011 року, про що зазначено в акті огляду транспортного засобу та звіті про оцінку № 4570-12/11 від 27 грудня 2011 року.

Страховиком вказані вимоги Закону було дотримано, відтак правові підстави для стягнення на користь позивача вартості витрат на проведення оцінки матеріального збитку на підставі договору, укладеного ОСОБА_1 з ЗАТ УЦпАЗ «Експерт-Сервіс» в особі ПП ОСОБА_5, з ПрАТ «УПСК» відсутні.

Нормами Закону № 1961-IV не передбачено обов'язок страховика відшкодовувати потерпілому вартість бензину, витраченого на проїзд оцінювача до місцезнаходження транспортного засобу.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1, та стягнення на його користь з ПрАТ «УПСК» на відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 8 741 грн. 40 коп., з ОСОБА_2 - франшизи в сумі 1 000,00 грн.

Після відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, ОСОБА_1 слід зобов'язати передати страховику залишки транспортного засобу автомобіля ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно зі статтею 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

У січні 2012 року набрав чинності Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року № 4191-VІ.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно з частиною першою статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Документально підтвердженими судовими витратами, які відповідно до закону присуджуються з другої сторони, є витрати позивача по оплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.

Адвокат ОСОБА_6 участі у судових засіданнях не приймав, з матеріалами справи в суді не ознайомлювався.

Витрати ОСОБА_1 на іншу правову допомогу (складання процесуальних документів тощо) компенсації за рахунок відповідачів не підлягають.

На підставі вищевикладеного, на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним судові витрати по оплаті судового збору з ПрАТ «УПСК» та ОСОБА_2 в розмірі 114 грн. 70 коп. з кожного.

В іншій частині позовні вимоги не є обґрунтованими, які задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 1166, 1187, 1188 ЦК України, 9, 12, 22, 28, 30, 34, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 10, 11, 60, 61, 88, 158, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» Дніпропетровського обласного управління (код 33231605, адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 72а, оф.10) на користь ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_3) 8 741 грн. 40 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 114 грн. 70 коп. судових витрат, всього 8 856 грн. 10 коп. (Вісім тисяч вісімсот п'ятдесят шість гривень 10 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_3) франшизу в сумі 1 000,00 грн. та судові витрати у справі в розмірі 114 грн. 70 коп., всього 1 114 грн. 70 коп. (Одна тисяча сто чотирнадцять гривень 70 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зобов'язати ОСОБА_1 після відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди передати залишки транспортного засобу автомобіля ЗАЗ 110307, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, приватному акціонерному товариству «Українська пожежно-страхова компанія».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.М. Проскурня