Рішення

від 12.08.2013 по справі 916/1561/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2013 р.Справа № 916/1561/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Сухачова О.В.(довіреність №7 від 23.06.2013 р.)

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фогт Медікал Логістик»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМ-ОД»

про стягнення заборгованості

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фогт Медікал Логістик» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМ-ОД» про стягнення заборгованості у розмірі 32205 грн.68 коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2013р. порушено провадження №916/1561/13 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.07.2013 року.

В судовому засіданні 03.07.2013 р. представником позивача до матеріалів справи надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо реєстрації відповідача.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 03.07.2013 р., 07.08.2013 року, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 07.08.2013 р. та 12.08.2013 року відповідно.

Заявою від 02.08.2013 р. (вх.ГСОО №23441/13) позивач уточнив позовні вимоги та виправив технічні описки у позовній заяві.

Відповідач про час та місце судових засідань повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АВ №573908 від 01.07.2013 р., у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АВ №573908 від 01.07.2013 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 12.08.2013 р. після повернення з нарадчої кімнати в порядку статті 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

01.01.2009р. між ТОВ „Фогт Медікал Логістик" та ТОВ «ФАРМ-ОД» було укладено Договір купівлі-юдажу №006-ОКП 2009.

Згідно з п.1.1 вказаного договору купівлі-продажу, ТОВ "Фогт Медікал Логістик" продає, а ТОВ «ФАРМ-ОД» купує вироби медичного призначення.

Згідно з п. 2.2. договору купівлі-продажу №006-ОКП 2009 від 01.01.2009р., «Покупець» зобов'язаний прийняти і розрахуватися за товар у строки та на умовах, що визначені Договором та у рахунках фактурах на кожну окрему партію товару.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що оплата партії товару проводиться на умовах, вказаних у рахугках-фактурах згідно розділу 1 даного договору.

На виконання умов договору ТОВ «Фогт Медікал Логістик» було поставлено відповідачу в період з 10.02.2011 р. товар на загальну суму 27 200 грн., а відповідачем було прийнято товар на таку ж суму.

Відповідно до рахунку-фактури №ОФМ-000236 від 08.02.2011р., строк оплати по датковій накладній №ОФМ-000242 від 10.02.2011р. становить до 10.03.2011р. Відповідна видаткова накладна та рахунок-фактура складені та оформлені належним чином, підписані вповноваженими сторонами.

Позивач вказує, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар та неоплаченою залишилась сума в розмірі 23000 грн. станом на 27.05.2013 р.

Згідно п.5.1. договору всі спори, яки можуть виникнути з договору вирішуються у судовому порядку в Господарському суду Одеської області.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 23000,00 грн. - суми основного боргу, суму 3% річних у розмірі 1506,66 коп., та суму штрафних санкцій у розмірі 7699 грн. 02 коп., що в загалом складає 32205,68 коп.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Так, судом встановлено факт поставки позивачем відповідачу товару та існування заборгованості. Заборгованість ТОВ "ФАРМ-ОД" визнає, про що свідчить підписаний між товариством та ТОВ «Фогт Медікал Логістик» акт звіряння взаєморозрахунків від 01.12.2012 р.

Виходячи з наведеного, позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 23000 грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом чи договором.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань, визначено ч.2 статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в складені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв та ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За домовленістю сторін, згідно 3.2.2 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань по оплаті товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день такого прострочення .

Матеріали справи свідчать, що термін виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за поставку продукції з врахуванням п.2.2 договору минув, відповідачем зобов'язання не виконані.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приймає до уваги розрахунок нарахування пені в сумі 7699 грн. 02 коп. та суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% процентів річних в розмірі 1506 грн. 66 коп. наданий позивачем.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фогт Медікал Логістик» про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фогт Медікал Логістик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМ-ОД» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМ-ОД» (65079, м. Одеса вул. Куликове поле, буд. № 1, код ЄДРПОУ 25047922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фогт Медікал Логістик» (03069, м. Київ, вул. Куприянська, буд. 38, ЄДРПОУ 31988139) заборгованість в розмірі 32205 (тридцять дві тисячі двісті п'ять) грн. 68 коп., що складається з основного боргу у розмірі 23000 (двадцять три тисячі) грн., суми 3% річних у розмірі 1506 (одна тисяча п'ятсот шість) грн. 66 коп. та суми пені в розмірі 7699 (сім тисяч шістьсот дев'яносто дев'ять) грн. 02 коп., та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять ) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2013 р.

Суддя Зайцев Ю.О.