Рішення

від 13.08.2013 по справі 927/959/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166 , факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"13" серпня 2013 року Справа № 927/959/13

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова"

04071, вул. Оболонська,38, кв.36, м.Київ;

в особі комунального енергогенеруючого підрозділу

"Чернігівська теплоелектроцентраль"

14014, вул. Ушинського,23, м.Чернігів;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Криниця"

14000, вул. Князя Чорного,б.16, м.Чернігів;

предмет спору: стягнення 26851,26 грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: Єсипенко О.Г. (дов. 182 від 02.11.2012р.) - юрисконсульт;

від відповідача: не з'явився;

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова» в особі комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектро-централь» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Криниця» про стягнення 26851,26 грн. заборгованості, з яких 25453,81грн. основного боргу, 756,07грн. пені, 641,38 грн. річних за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2001р. за №586.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.07.2013р. розгляд справи призначено на 13.08.2013 року.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 13.08.2013р..

Представники відповідача в судове засідання не з"явились.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання в якому відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить розглядати справу без участі його представника.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 19 Закону України „Про теплопостачання" та Закону України „Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язковість укладення в письмовій формі договору на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

01.09.2001р. між ТОВ Фірма «ТехНова» та ТОВ «Криниця» укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №586 (далі -Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За юридичною природою вказаний Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопос-тачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до умов зазначеного договору Постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання постачати Споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для об'єктів, вказаних у додатку №1 цього договору, а Споживач зобов'язався сплачувати одержану теплову енергію на розрахунковий рахунок Постачальника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, згідно договору.

Відповідно п.2.1 Договору, теплова енергія постачається Споживачу для об'єктів перерахованих у Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору на опалення, гаряче водопостачання та технологічні потреби.

Так, додатком № 1 визначено об'єкт теплопостачання: м. Чернігів, вул. Пролетарська, 16, площа 139,8м.кв.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу в період з 01.10.2011р. по 30.04.2013р. теплову енергію на загальну суму 25453,81грн..

Відповідач проти факту отримання ним послуг не заперечував.

Додатковою угодою від 01.10.2011р. до Договору сторони внесли зміни до договору та змінили п.6.1. Договору.

У відповідності до п.6.1 Додаткової угоди до Договору та п. 6.2.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається Споживачем, здійснюються виключно у грошовій формі на розрахунковий рахунок Постачальника по тарифах, які встановлюються і затверджені уповноваженими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом, і які можуть змінюватися згідно з законодавством України. Розрахунки за теплову енергію здійснюються в розмірі (на гаряче водопостачання (п.6.2.2 Договору)):

- за 1 Гкал- при наявності теплолічильника;

- за 1 куб. метр при наявності витратоміра;

- за 1 куб.м згідно з розрахунком при відсутності приладів обліку.

Відповідно до п.5.1 Договору, облік спожитої Споживачем теплової енергії здійснюється розрахунком за 1 м 2 .

Відповідно до постанов Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №144 від 30.09.2011р. та №41 від 03.02.2012р. тариф на теплову енергію встановлений з 01.10.2011року в розмірі - 11,0708грн. за м 2 (без врахування ПДВ), з 01.03.2012р. в розмірі 13,2598 грн. за м 2 (без врахування ПДВ).

Відповідно до п.3.2.22 Договору, споживач (відповідач) зобов'язаний щомісячно здійснювати розрахунки за всю спожиту теплову енергію згідно з тарифами п.6.1. цього договору на розрахунковий рахунок після отримання рахунку на оплату. У випадку не отримання рахунку до 15 числа наступного місяця Споживач зобов'язаний повідомити про це Постачальника.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури № 0586 від 31.10.2011р. на суму 1018,49 грн. ( з врахуванням ПДВ), № 0586 від 31.11.2009р. на суму 1857,24грн., № 0586 від 31.12.2011р. на суму 1857,24 грн., № 0586 від 31.01.2012р. на суму 1857,24 грн., № 0586 від 3129.02.2012р. на суму 1857,24 грн., № 0586 від 31.03.2012р. на суму 2224,46грн., № 0586 від 30.04.2012р. на суму 1112,23грн., № 0586 від 31.10.2012р. на суму 1435,14грн., № 0586 від 30.11.2012р. на суму 2224,46грн., № 0586 від 31.12.2012р. на суму 2224,46грн., № 0586 від 31.01.2013р. на суму 2224,46грн., № 0586 від 28.02.2013р. на суму 2224,46грн., № 0586 від 31..03.2013р. на суму 2224,46грн., № 0586 від 30.04.2013р. на суму 1112,23грн.. Докази направлення рахунків - фактури знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача з 01.10.2012р. по 30.04.2013р. становить 25453,81грн..

Відповідно до ст.22 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідач визнав позов в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведені факти, судом встановлена наявність основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 25453,81грн., що належним чином доведена, документально підтверджена, а отже господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.9, п.7.2.1. Договору, у випадку несплати Споживачем рахунку до 15 числа наступного місяця нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення та 3%річних від простроченої суми.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 16.11.2012р. по 08.07.2013р. в сумі 756,07грн..

Нарахування пені за період з 16.11.2012р. по 08.07.2013р. в сумі 756,07грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умов Договору та підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 16.11.2011р. по 08.07.2013р. в сумі 641,38грн..

Нарахування 3% річних за період з 16.11.2011р. по 08.07.2013р. в сумі 641,38грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягають стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1720,50грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.-ст . 82-85, ст.121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Криниця» (14000, вул. Князя Чорного, 16, м. Чернігів, р/р 26003004857 в Полікомбанку м. Чернігів, МФО 353100, код 14242391) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова» в особі комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ фірми «ТехНова» (14014, м. Чернігів, вул. Ушинського, 23, р/р 26000001000729 у ПАТ «Банк Демарк» м. Чернігів, МФО 353575, код 21680602) 25453,81грн. заборгованості, 756,07 грн. пені, 641,38 3% річних, а всього 26851,26грн., а також 1720,50грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 19 серпня 2013 року.

17.0п Суддя М.П. Цимбал-Нарожна