Постанова

від 23.07.2013 по справі 2а-8762/12/0170/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2013 р. Справа №2а-8762/12/0170/20

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О,М.,

при секретарі судового засідання- Слабун О.М.,

за участю представника позивача - Овсянникова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим

про стягнення з Державного бюджету України суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Торговий дім "Сільгоспдеталь" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість згідно податкових декларацій за звітні періоди: вересень 2011 року - 93835 грн.; жовтень 2011 року - 16187 грн., а всього на загальну суму 110022 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення норм податкового законодавства позивачу не було перераховані суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно податкових декларацій за звітні періоди вересень - жовтень 2011 р., незважаючи на наявність підтвердження вказаних суми з боку податкового органу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, що зазначені у позові.

Представник Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби в судове засідання не з'явився, у минулих судових засіданнях проти позову заперечував, надав письмове заперечення, в якому зазначено, що фактично на момент подання позову про стягнення відповідачем ще не було проведено перевірку декларацій позивача та не підтверджено правомірність бюджетного відшкодування в зв'язку з тим, що ще не сплив 30 денний термін з моменту відображення податкових декларацій в картці особового рахунку.

Представник Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав пояснення по справі, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Управлінням не було отримано висновку податкової служби по надміру сплаченої заборгованості у розмірі 110022 грн., в зв'язку з чим Управління є неналежним відповідачем по справі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Торговий дім «Сільгоспдеталь» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим 13.10.2011 року та 14.11.2011 направлено декларації з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2011 року разом з заявами про повернення суми бюджетного відшкодування. Вказані податкові декларації не було прийнято органом державної податкової служби, в зв'язку з чим позивачем було оскаржено до суду дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо неприйняття декларацій.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.01.2012 року дії податкового органу щодо невизнання вказаних декларацій визнано протиправними та на нього покладено обов'язок відобразити показники декларацій у карточці особового рахунку. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.01.2012 року залишено без змін.

Як вбачається з декларацій позивача з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2011 року в них визначено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню у наступному розмірі: 93835 грн. за вересень 2011 року; 16187 грн. за жовтень 2011 року.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування за вказані періоди, яка не була перерахована на рахунок позивача, склала 110022,00 грн.

У зв'язку з неотриманням з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість у встановлені строки, Публічне акціонерне товариство "Торговий дім «Сільгоспдеталь» звернулось до суду про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зазначає наступне.

Загальні підстави, порядок визначення та сплати, бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлені Розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є, у тому числі, операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків з бюджетом регламентується статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 14.1.179 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання для цілій розділу V ПК України, це загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України).

У п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів / послуг

дата отримання платником податків товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку за встановленою ставкою протягом звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого ви користування в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V ПК України.

Пунктом 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (п.200.8. ст.200 Податкового кодексу України ).

Як вже зазначалося вище, ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.01.2012 року, якою дії податкового органу щодо невизнання декларацій позивача за вересень 2011 року по жовтень 2011 року визнано протиправними, залишено без змін.

Таким чином, зазначеним судовим рішення встановлено факт неправомірності відмови у прийнятті податкових декларацій, в зв'язку з чим на підставі п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України днем їх фактичного отримання податковим органом є день первісної подачі: за вересень 2011 року - 13.10.2011 року та за жовтень 2011 року - 14.11.2011 року.

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п. 200.10. ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11. ст.200 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно поданих податкових декларацій з цього податку за вересень та жовтень 2011 року було призначено відповідачем 27.09.2012 року тривалістю 10 днів з цієї же дати (а.с. 125-126).

На думку відповідача строк проведення такої перевірки слід відраховувати з моменту відображення податкових декларацій в карточці особового рахунку- 03.08.2012 року.

Проте суд зазначає, враховуючи, що внаслідок протиправних дій відповідача строк встановленої законом перевірки заявлених у поданих позивачем деклараціях з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2011 року сплинув, а висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування є підставою для проведення відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету і ненадання такого висновку внаслідок дій відповідача саме по собі також є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування, то відповідно до пункту 200. 23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податків не відшкодовані платнику податку протягом визначеного цією статтею строку є заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Правомірність визначеного у деклараціях розміру бюджетного відшкодування підтверджується наявним у матеріалах справи висновком судово - економічної експертизи від 08.05.2013 року №220-04/10, відповідно до якого суми податкового кредиту за рахунок яких сформовано від'ємне значення ПДВ, яке пред'явлене позивачем до бюджетного відшкодування за вересень 2011 року та жовтень 2011 року підтверджуються в розмірі 144240 грн. за серпень 2011 року та 67702 грн. за вересень 2011 року первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Публічного акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь", а саме: податковими накладними, оплати за якими проведено в повному обсязі. Первинними документами податкового обліку позивача суми від'ємного значення ПДВ, що заявлені до бюджетного відшкодування у вересні 2011 року та у жовтні 2011 року підтверджені у розмірі 93835 грн. у вересні 2011 року та 16188 грн. у жовтні 2011 року. Суми бюджетного відшкодування, що заявлені у деклараціях у вересні 2011 року та жовтні 2011 року визначені позивачем достовірно та складають за вересень 2011 року - 93835 грн. та жовтень 2011 року - 16188 грн.

Матеріали справи не містять доказів наявності чинних податкових повідомлень-рішень про зменшення задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування вересень 2011 року та жовтень 2011 року або інших доказів порушень податкового законодавства щодо формування позивачем суми бюджетного відшкодування, отже, підстави для відмови у наданні бюджетного відшкодування позивачу відсутні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачами у справах розглядуваної категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. При цьому позивач не зобов'язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки з урахуванням положень ст. 200 Податкового Кодексу України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. При цьому попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми ПДВ, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13. ст.200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Отже, учасниками адміністративного процесу у справах про стягнення бюджетної заборгованості є суб'єкти господарювання, органи державної податкової служби та територіальні органи державного казначейства. Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення бюджетної заборгованості з цього податку.

Під час розгляду справи податковим органом не надано доказів надання відповідного висновку до Управління Державної казначейської служби у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, у зв'язку з чим відсутня бездіяльність Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК щодо не перерахування позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість вересень 2011 року та жовтень 2011 року.

За таких обставин, з урахуванням протиправності дій податкової служби, які спричинили не відшкодування позивачу податку на додану вартість судом встановлено, що бюджетна заборгованість по деклараціям за вересень 2011 року та жовтень 2011 року з податку на додану вартість, що складає 110022,00 грн., підлягає стягненню.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1100,22 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, внаслідок протиправних дій якої позивач позбавлений права на своєчасне отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Керуючись ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р №31114030700002, Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим( м. Сімферополь, вул. Павленко,48), 14010200, банк Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 38040558) на користь Публічного акціонерного товариства "Торговий дім «Сільгоспдеталь» (код ЄДРПОУ 32401898) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за вересень - жовтень 2011 року в сумі 110022грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Торговий дім «Сільгоспдеталь» 1122,00 грн. судових витрат, шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.