Постанова

від 13.08.2013 по справі 813/3960/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 року № 813/3960/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Іванків З.О.,

з участю представників: позивача Гладкова М.В., Жовнеровича О.В.

відповідача Цицик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-К» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експресс-К» (далі - ТзОВ «Експресс-К») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 08.05.2013 р. № 0004691520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 39 897 грн. 25 коп., у т.ч. 35 064 грн. за основним платежем та 4 833 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та невідповідність нормам чинного законодавства висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 15.04.2013 р. № 1361/15-20/13814980, про завищення суми податкового кредиту за звітні періоди у зв'язку із відсутністю поставок товарів та послуг та укладення угод без мети настання реальних наслідків. З посиланням на положення Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України обґрунтовує правомірність формування підприємством податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ПП «Ардея-Тех», ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «Нові технології ТПВ». Зазначає, що вказані контрагенти на момент здійснення господарських операцій були зареєстрованими платниками ПДВ та знаходилися в Єдиному державному реєстрі. Стверджує, що сторони належним чином та в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, дійсність господарських операцій підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік». Посилання відповідача про порушення підприємством вимог податкового законодавства є безпідставними, тому спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Представники позивача Гладков М.В., Жовнерович О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в наступному. ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Експресс-К» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП «Ардея-Тех» (ЄДРПОУ 37156768) за період з 01.12.2010 р. по 31.03.2011 р., по взаємовідносинам із ТзОВ «Промтехметал» (ЄДРПОУ 37308074) за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., по взаємовідносинам із ТзОВ «Нові технології ТПВ» (ЄДРПОУ 35921869) за період і 01.05.2012 р. по 31.07.2012 р. В процесі проведення перевірки податковим органом встановлено порушення підприємством пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст.. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-У1 (із змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р. № 88 у зв'язку з непідтвердженням реальності здійснення господарських відносин із ПП «Ардея - Тех», ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «Нові технології ТПВ», внаслідок чого ТзОВ «Експресс-К» завищено суму податкового кредиту в Деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди в розмірі 35 064 грн., що призвело до занижений суми податку па додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду. За результатами перевірки складено акт від 15.04.2013 р. № 1361/15-20/13814980, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Перевіркою встановлено, що в грудні 2010 року, січні-квітні 2011 року, травні - липні 2012 року ПП «Ардея-Тех», ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «Нові технології 111В» було виписано (оформлено) для ТзОВ «Експресе - К» податкові накладні на суму ПДВ 35 064.00 гри., які позивачем відображено у Розділі ІІ Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2010 року, січень-квітень 2011 року, травень-липень 2012 року, що міститься в базі даних АРМ «Бест Звіт» ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС. В ході проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Експресс-К» використано такі акти документальних перевірок: акт від 15.05.2012 р. № 299/22-300/37156768 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ардея - Тех» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.10 р. по 31.05.11 р.», довідку від 06.07.2011 р. №2721/15-2/37398974 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промтехметал» щодо правильності та достовірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року» та акт від 08.11.2012 року №4723/22-1/35921869 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нові Технології ТПВ» щодо підтвердження господарських відносин за травень 2012 р., червень 2012 р., липень 2012 р.». Зазначає, що у господарській діяльності позивача вбачається відсутність здійснення господарських операцій з метою настання реальних наслідків, в зв'язку з тим, що угоди за участю вказаних контрагентів мають фіктивний характер, є нікчемними правочинами та не створюють реальних наслідків, що свідчить про відсутність в даному випадку як бази, так і об'єкта оподаткування та про відсутність наміру створення правових наслідків, а також невідповідність дійсності відомостей, наданих позивачем, первинним документам та документам бухгалтерського обліку. Стверджує, що у ПП «Ардея-Тех». ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «Нові технології ТПВ»» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення господарської діяльності, а також, встановлено участь даних СГД у транзитних фінансових потоках спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкові зобов'язання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту та не мають реального товарного характеру. Відтак, у ТзОВ «Експресс-К» відсутні правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту коштів по господарських операціях з вказаними контрагентами. Вважає спірне податкове повідомлення - рішення від 08.05.2013 р. № 0004691520 законним. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач - ТзОВ «Експресс-К», як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, зареєстрований Виконавчим комітетом Львівської міської ради 17.02.1992 року (код ЄДРПОУ 13814980) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС з 13.04.1992 року.

ТзОВ «Експресс-К» є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Залізничному районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.07.1997 року № 17702619.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Експрес К» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП «Ардея-Тех» (ЄДРПОУ 37156768) за період з 01.12.2010 р. по 31.03.2011 р., по взаємовідносинах із ТзОВ «Промтехметал» (ЄДРПОУ 37308074) за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., по взаємовідносинах із ТзОВ «Нові технології ТПВ» (ЄДРПОУ 35921869) за період і 01.05.2012 р. по 31.07.2012 р.

Результати перевірки оформлені актом від 15.04.2013 р. № 1361/15-20/13814980.

Як вбачається з акту від 15.04.2013 р. № 1361/15-20/13814980, податковим органом встановлено порушення ТзОВ «Експресс-К»:

- пп.7.4.1., пп.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями), ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ (із змінами та доповненнями), наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.95 №88, оскільки не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із ПП «Ардея - Тех» (код ЄДРПОУ 37156768) за період з 01.12.2010 р. по 31.03.2011 р., по взаємовідносинах із ТзОВ «Промтехметал» (код ЄДРПОУ 37398974) за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., по взаємовідносинах із ТзОВ «Нові технології ТПВ» (код ЄДРПОУ 35921869) за період з 01.05.2012 р. по 31.07.2012 р. у зв'язку із що зумовило завищення суми податкового кредиту в Деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.12.2010 р. по 30.04.2011 р., за період з 01.05.2012 р. по 31.07.2012 р. в сумі 35 064,00 грн. (тридцять п'ять тисяч шістдесят чотири грн.), та яке призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у вказані періоди з розбивкою на певні суми по місяцям, охопленим перевіркою.

На підставі вказаного акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.05.2013 р. № 0004691520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 39 897 грн. 25 коп., у т.ч. 35 064 грн. за основним платежем та 4 833 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач податкове повідомлення-рішення від 08.05.2013 р. № 0004691520 в адміністративному порядку не оскаржував.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту коштів по оплаті придбаних позивачем послуг від ПП «Ардея-Тех», ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «Нові технології ТПВ», витрати по яких здійснено без їх фактичного придбання у зв'язку з нікчемністю правочинів, укладених з вказаними контрагентами.

В основу таких висновків контролюючого органу покладено відомості акту Алчевської ОДПІ у Луганській області ДПС від 15.05.2012 р. № 299/22-300/37156768 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ардея-Тех» (код за ЄДРПОУ 31756768) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.10 р. по 31.05.11 р.», довідки ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 06.07.2011 р. №2721/15-2/37398974 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промтехметал» (ЄДРПОУ 37398974) щодо правильності та достовірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року» та акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.11.2012 року №4723/22-1/35921869 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нові Технології ТПВ» (ЄДРПОУ 35921869) щодо підтвердження господарських відносин за травень 2012 р., червень 2012 р., липень 2012 р.».

Вказані акти та довідка містять висновки податкових органів про безтоварність угод, укладених вказаними контрагентами, а також інформацію про відсутність у ПП «Ардея-Тех». ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «Нові технології ТПВ» необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про укладення угод вказаними суб'єктами господарювання без мети настання реальних наслідків, тобто такі угоди згідно ч.1 та ч.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215 та ст. 228 ЦК України носять фіктивний характер.

З урахуванням таких висновків Алчевської ОДПІ у Луганській області ДПС, ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДПІ у Сихівському районі м. Львова відповідач зробив аналогічний висновок про те, що угоди, укладені ТзОВ «Експресс-К» з зазначеними контрагентами, є нікчемними.

Суд вважає такі висновки податкового органу помилковими, мотивуючи це наступним.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, а також нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс) були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 168/97-ВР).

Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Отже, вказана норма Закону № 168/97-ВР пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порівняльний аналіз наведених вище норм Закону № 168/97-ВР та Податкового кодексу України свідчить про однаковий підхід законодавця до порядку та підстав формування платником податків податкового кредиту.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ «Київхімволокно» до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних; для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в І обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Судом встановлено, що ТзОВ «Експресс-К» мало правовідносини по придбанню ТМЦ у ПП «Ардея-Тех» протягом грудня 2010 року - березня 2011 року, у ТзОВ «Промтехметал» у квітні 2011 року та у ТзОВ «Нові технології ТПВ» протягом травня-липня 2012 року.

Правочини вчинялися сторонами на підставі досягнутих усних домовленостей.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ПП «Ардея-Тех», позивач надав:

- видаткову накладну № 201202 від 20.12.2010 р. на загальну суму 34 800 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 5 800 грн. 00 коп. (а.с.65);

- податкову накладну № 795 від 20.12.2010 р. на загальну суму 34 800 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 5 800 грн. 00 коп. (а.с.66);

- видаткову накладну № 210102 від 21.01.2011 р. на загальну суму 7 836 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 1 306 грн. 00 коп. (а.с.68);

- податкову накладну № 19 від 21.01.2011 р. на загальну суму 7 836 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 1 306 грн. 00 коп. (а.с.69);

- видаткову накладну № 070203 від 07.02.2011 р. на загальну суму 16 560 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 2 760 грн. 00 коп. (а.с.71);

- податкову накладну № 80 від 07.02.2011 р. на загальну суму 16 500 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 2 760 грн. 00 коп. (а.с.72);

- видаткову накладну № 140305 від 14.03.2011 р. на загальну суму 14 092 грн. 80 коп., в т. ч . ПДВ 2 348 грн. 80 коп. (а.с.74);

- податкову накладну № 55 від 14.03.2011 р. на загальну суму 14 092 грн. 80 коп., в т. ч . ПДВ 2 348 грн. 80 коп. (а.с.75);

- видаткову накладну № 230301 від 23.03.2011 р. на загальну суму 12 720 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 2 120 грн. 00 коп. (а.с.79);

- податкову накладну № 77 від 23.03.2011 р. на загальну суму 12 720 грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ 2 120 грн. 00 коп. (а.с.80).

На підтвердження оплати за одержані ТМЦ на підставі вказаних накладних позивачем представлено виписки по особовому рахунку підприємства з відмітками банку від 20.12.2010 року (а.с.67); від 24.12.2010 року та 26.12.2010 року (а.с.70); від 04.02.2011 року (а.с.73); від 17.03.2011 року (а.с.76-78) та від 22.03.2011 року (а.с.81).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТзОВ «Промтехметал», позивачем представлено видаткову накладну № 00485 від 06.04.2011 р. на загальну суму 43 200 грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ 7 200 грн. 00 коп. (а.с.36) та податкову накладну № 60 від 06.04.2011 р. на загальну суму 43 200 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 7 200 грн. 00 коп. (а.с.37).

Факт оплати за одержані ТМЦ на підставі вказаної накладної позивачем підтверджено випискою по особовому рахунку підприємства з відміткою банка від 05.04.2011 року (а.с.38).

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТзОВ «Нові технології ТПВ» позивачем представлено:

- видаткову накладну № 4/05-05 від 04.05.2012 р. на загальну суму 29 700 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 4 950 грн. 00 коп. (а.с.39);

- податкову накладну № 45 від 04.05.2012 р. на загальну суму 29 700 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 4 950 грн. 00 коп. (а.с.40);

- видаткову накладну № 8/05-04 від 08.05.2012 р. на загальну суму 3 093 грн. 60 коп., в т. ч . ПДВ 515 грн. 60 коп. (а.с.42);

- податкову накладну № 134 від 08.05.2012 р. на загальну суму 3 093 грн. 60 коп., в т. ч. ПДВ 515 грн. 00 коп. (а.с.43);

- видаткову накладну № 14/05-04 від 14.05.2012 р. на загальну суму 6 117 грн. 60 коп., в т. ч . ПДВ 1 019 грн. 60 коп. (а.с.45);

- податкову накладну № 286 від 14.05.2012 р. на загальну суму 6 117 грн. 60 коп., в т. ч. ПДВ 1 019 грн. 60 коп. (а.с.46);

- видаткову накладну № 5/06-05 від 05.06.2012 р. на загальну суму 8 088 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 1 348 грн. 00 коп. (а.с.49);

- податкову накладну № 63 від 05.06.2012 р. на загальну суму 8 088 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 1 348 грн. 00 коп. (а.с.50);

- видаткову накладну № 18/06-04 від 18.06.2012 р. на загальну суму 6 768 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 1 128 грн. 00 коп. (а.с.52);

- податкову накладну № 387 від 18.06.2012 р. на загальну суму 6 768 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 1 128 грн. 00 коп. (а.с.53);

- видаткову накладну № 20/07-03 від 20.07.2012 р. на загальну суму 4 728 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 788 грн. 00 коп. (а.с.56);

- податкову накладну № 492 від 20.07.2012 р. на загальну суму 4 728 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 788 грн. 00 коп. (а.с.57);

- видаткову накладну № 30/07-01 від 30.07.2012 р. на загальну суму 22 680 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 3 780 грн. 00 коп. (а.с.60);

- податкову накладну № 742 від 30.07.2012 р. на загальну суму 22 680 грн. 00 коп., в т. ч . ПДВ 3 780 грн. 00 коп. (а.с.61);

На підтвердження оплати за одержані ТМЦ на підставі вказаних накладних позивачем представлено виписки по особовому рахунку підприємства з відмітками банку від 20.12.2010 року (а.с.67); від 24.12.2010 року та 26.12.2010 року (а.с.70); від 04.02.2011 року (а.с.73); від 17.03.2011 року (а.с.76-78) та від 22.03.2011 року (а.с.81).

Як пояснив в судовому засіданні директор ТзОВ «Експресс-К» Гладков М.В., вказані контрагенти придбаний у них товар доставляли автотранспортом на склад підприємства. Переважно весь товар він особисто приймав на підставі оформлених на своє ім'я довіреностей.

Пояснення позивача щодо особистого прийняття ним товару від ПП «Ардея-Тех», ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «Нові технології ТПВ» підтверджуються відомостями журналу реєстрації довіреностей (а.с.29-35).

Судом встановлено, що ТзОВ «Експресс-К» приймало товар на орендоване складське приміщення площею 95м?, розташоване по вул. Конюшинній, 2Б у м. Львові, наявність якого підтверджується договором оренди приміщення будівлі № 5 від 01.02.2008 року, пролонгованим на підставі договору оренди приміщення будівлі № 4/06/12 від 01.06.2012 року (а.с.171-174).

Придбаний товар зберігався на цьому складі, звідки в подальшому здійснювалась його реалізація за цінами, вищими від придбаних.

Що стосується обліку товару на складі, то він здійснюється підприємством по кожному найменуванню продукції окремо та підтверджується долученими до матеріалів справи відповідними картками обліку (а.с.175-200) та довідкою залишок товару на складі від 12.06.2013 року (а.с.201).

Згідно довідки № 1 від 12.03.2013 року станом на 11.03.2013 року у товариства відсутня кредиторська та дебіторська заборгованість по розрахунках з ПП «Ардея-Тех», ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «Нові технології ТПВ».

Згідно довідки АА №661724 з ЄДРПОУ видами діяльності ТзОВ «Експресс-К» є оптова та роздрібна торгівля іншими машинами та устаткуванням та діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами та товарами широкого асортименту (а.с.167).

Аналіз придбаного ТзОВ «Експресс-К» у ПП «Ардея-Тех», ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «Нові технології ТПВ» товару свідчить, що він відповідає тим видам діяльності, яку здійснює позивач.

У товариства є достатньо трудових ресурсів, які забезпечують його діяльність, а саме: 4 працівника (директор, бухгалтер, менеджер та водій) (а.с.169).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації)- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарської операції ТзОВ «Експресс-К» з ПП «Ардея-Тех». ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «Нові технології ТПВ» по придбанню ТМЦ та використання їх в господарській діяльності позивача.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти ПП «Ардея-Тех»,ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «Нові технології ТПВ» були зареєстровані в установленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість.

Доводи ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської обрості ДПС про наявність ознак «фіктивності» угод з ПП «Ардея-Тех»,ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «Нові технології ТПВ» та відсутності фактичного отримання ТзОВ «Експресс-К» товару від вказаних контрагентів з посиланням на вказані вище по тексту постанови акти та довідку податкових органів не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судом під час судового розгляду та зробленого на підставі цього висновку суду щодо реальності господарської операції.

Крім цього, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року у справі №2а-9946/12/1370 у справі за позовом ТзОВ «Нові технології ТПВ» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2013 року, визнано протиправними дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки та відображення акта № 4722/22-1/35921869 від 18.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нові Технології ТПВ» (ЄДРПОУ 35921869) щодо підтвердження господарських відносин за травень 2012 р., червень 2012 р., липень 2012 р.» в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Статтею 36 Податкового кодексу встановлено податковий обов'язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.5 цієї статті відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спорів цієї категорії (постанови Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10).

Крім того, такі рішення касаційного суду узгоджуються і з практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочинів між ТзОВ «Експресс-К» та ПП «Ардея-Тех», ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Нові технології ТПВ», суд зазначає наступне.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна, правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не представлено суду належних та допустимих доказів того, що заперечувані ним правочини були спрямовані саме на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, пошкодження чи незаконне заволодіння майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності у них основних фондів та трудових ресурсів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Встановлені судом фактичні обставини, підтверджені письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, свідчать про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту по податку на додану вартість коштів по взаєморозрахунках з ПП «Ардея-Тех», ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «Нові технології ТПВ».

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 08.05.2013 року № 0004691520.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши спірні податкові повідомлення - рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС від 08.05.2013 року № 0004691520, суд дійшов переконання, що вони прийняті відповідачем без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, тому підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 398 грн. 97 коп., сплаченого за платіжним дорученням № 224 від 21 травня 2013 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС від 08 травня 2013 року № 0004691520.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-К» 398 (триста дев'яносто вісім) грн. 97 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови виготовлений 19 серпня 2013 року.