Рішення

від 07.08.2013 по справі 910/9299/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9299/13 07.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОФ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Юкрейн"

про стягнення 20 132,40 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Абилгазінов В.А. - за дов. №б/н від 16.05.2013р.

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МОФ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Юкрейн» про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 20132,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати згідно умов Договору №МОФ-123 від 08.06.2012р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2013 порушено провадження у справі №910/9299/13 та призначено розгляд справи на 05.06.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2013 розгляд справи було відкладено на 22.07.2013, відповідно до вимог ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 справу №910/9299/13 було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/9299/13 до свого провадження та призначила до розгляду на 07.08.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 справу №910/9299/13 було передано в провадження судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 29.07.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/9299/13 до свого провадження.

Представник позивача у судовому засіданні 07.08.2013 року надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 07.08.2013 не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 22.05.2013 про порушення провадження у справі №910/9299/13 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/9299/13.

В судовому засіданні 07.08.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОФ» (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ ЮКРЕЙН» (далі - Замовник) було укладено договір №МОФ-123 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) Виконавець зобов'язується за завданням і за плату Замовника протягом строку, визначеного в Договорі, надавати послуги, пов'язані із проходженням необхідних митних процедур у зоні митного контролю (далі - «ЗМК») на території складу тимчасового зберігання TOB «МОФ», розташованого за адресою: 08130, Україна, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 1-А (далі - «СТЗ»), а також на прилеглій до СТЗ території, у т.ч. виконання вантажно- розвантажувальних робіт, із використанням вантажно-розвантажувальної техніки, виконання інших робіт, а також послуги СТЗ, які разом надалі іменуються як «Послуги» і визначені у Додатках JfeNs 1-2 до цього Договору.

Порядок надання послуг та виконання робіт сторони передбачили у розділі 2 Договору.

Оплата послуг (робіт) по даному Договору здійснюється замовником відповідно до затверджених тарифів Виконавця (Додатки №№1-2 до Договору) (п. 4.1 Договору).

Згідно п. 4.3 Договору, оплата робіт та послуг за цим Договором здійснюється шляхом внесення Замовником попередньої оплати у розмірі 100% суми, визначеної у рахунку-фактурі Виконавця, який виставляється на основі тарифів, визначених Додатками №№ 1-2 до цього Договору та відповідно до наданого замовлення.

На виконання умов Договору Виконавець надавав Замовнику послуги у період з вересня 2012 року по жовтень 2012 року включно на загальну суму 22 747,30 грн.

Факт надання послуг підтверджується підписаними повноважними представниками актів здачі - прийняття робіт (послуг): №ОУ-0003030 від 25.09.2012 на загальну суму 14 575,57 грн., №ОУ-0003040 від 25.09.2012 на загальну суму 204,41 грн., №ОУ-0003558 від 10.10.2012 на загальну суму 7 905,74 грн., №ОУ-0003559 від 10.10.2012 на загальну суму 61.58 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

Однак, всупереч умовам Договору Відповідач оплатив заборгованість частково, а саме у розмірі 4700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №Зов.831854 від 24.09.2012р. (копія міститься в матеріалах справи) та, зі слів позивача, станом на дату подання заяви (20.05.2013р.) має заборгованість у розмірі 18 047,30 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З метою досудового врегулювання спору Позивач 17.04.2013 направляв на адресу Відповідача письмову вимогу №1 від 16.04.2013 з проханням сплатити заборгованість у розмірі 18 047,30 грн. Однак, Відповідач залишив зазначену вимогу без належної відповіді та реагування.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором у розмірі 18 047,30 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем не спростований.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 1 644,63 грн. - пені, 329,83 грн. - 3% річних

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

Пунктом 5.6.2 Договору передбачено, що Замовник несе відповідальність за не оплату або несвоєчасну оплату робіт (послуг) Виконавця в розмірах і в строки, передбачені цим Договором у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний календарний день прострочення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначена сума пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю у розмірі 1 644,63 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю у розмірі 329,83 грн.

Стосовно вимоги позивача про розірвання договору потрібно зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих послуг свідчить про позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору (отримання грошових коштів).

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов'язання по повній та своєчасній оплаті за надані послуги, вимога позивача про розірвання Договору є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову стягнення судового збору покладається на відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ ЮКРЕЙН» (04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта. буд. 18, код ЄДРПОУ 36177127) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОФ» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 36796783) заборгованості за договором №МОФ-123 від 08.06.2012р. у розмірі 20 132,40 грн., з яких 18157,94 грн. - основного боргу, 329,83 грн. - пені, 1 644,63 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ ЮКРЕЙН» (04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта. буд. 18, код ЄДРПОУ 36177127) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОФ» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 36796783) 2 867,50 грн. - судового збору.

4. Розірвати Договір №МОФ-123 від 08.06.2012р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОФ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ ЮКРЕЙН».

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складання повного рішення 12.08.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна