cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/10134/13 14.08.13
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Допоміжної служби Ради міністрів Автономної Республіки Крим
до відповідача Українського державного фонду підтримки фермерських господарств
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд майна Автономної Республіки Крим
про стягнення 2 926,22 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Допоміжна служба Ради міністрів Автономної Республіки Крим звернулася до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг у розмірі 2 926,22 грн. відповідно до Договору № 9 від 24.02.2012 року.
Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 05.08.2013 року справу передано для розгляду судді Підченку Ю.О.
З метою встановлення юридичного інтересу до справи інших осіб, вплив рішення на їх права та обов'язки, подальші правовідносини з позивачем та відповідачем було залучено до участі у справі, згідно статті 27 ГПК України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд майна Автономної Республіки Крим.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Неприбуття у судове засідання представника позивача та відповідача, які були належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:
До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України надав заяву про збільшення розміру своїх позовних вимог, оскільки заборгованість за Договором № 9 за період розгляду справи у суді збільшилася. Судом прийнято до уваги, що згідно пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що стаття 22 ГПК України передбачає право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Матеріали справи підтверджують, що фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог, що відповідає вимогам ГПК України, оскільки вони були заявлені у позові під час звернення позивача до суду, у зв'язку з чим, ціна позову по даній справі дорівнює 4 586,61 грн. і складається із:
· оплати за теплопостачання в розмірі 851,19 грн.;
· оплати за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 13,17 грн..;
· оплати за спожиту електроенергію в розмірі 219,84 грн.;
· оплати за послуги з утримання будинку в чистоті в розмірі 2 463,36 грн.;
· оплати за послуги з вивезення ТПВ в розмірі 31,87 грн.;
· оплати за послуги з обслуговування ліфтів в розмірі 18,80 грн.;
· оплати за послуги у сфері охорони громадського порядку та безпеки адміністративної будівлі Ради міністрів Автономної Республіки Крим в розмірі 988,38 грн.
Позов мотивовано тим, що 07.03.2012 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим, далі Орендодавець, та Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, далі Орендар, укладений договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, відповідно до предмету якого (п.1.1 Договору) Орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 24.02.2012 № 88 передає нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим - кабінет № 610 загальною площею 15,9 кв.м. адміністративного корпусу літ. «А» за адресою: м. Сімферополь, вул.. Київська,81, що знаходиться на балансі Допоміжної служби Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а Орендар приймає його в строкове платне користування за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 3.5 Договору оренди нерухомого майна від 07.03.2013 року орендна плата перераховується Орендарем щомісяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно п. 5.10 Договору оренди нерухомого майна від 07.03.2013 року Орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утримуванням орендованого майна, і протягом 15 днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про компенсацію витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна й надання комунальних послуг Орендарю.
24 лютого 2012 року між Допоміжною службою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, далі Балансоутримувач, та Відділенням Автономної Республіки Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, Орендар, укладено Договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 9.
Пунктом 2.2.3 Договору № 9 передбачено, що Орендар зобов'язаний не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем вносити плату на розрахунковий рахунок Балансоутримувача за надані послуги.
Допоміжна служба Ради міністрів Автономної Республіки Крим звернулася до відповідача з претензією про № 17-25/1 від 01.02.2013 року з вимогою погасити заборгованість, але борг відповідач не сплатив.
Свої зобов'язання за Договором № 9 відповідач не виконав, у зв'язку з чим за ним за період з 01.12.2012 року по 01.06.2013 року утворилася заборгованість за утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг в сумі 4 586,61 грн., яку позивач і намагається стягнути.
Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Пункт 1 статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Крім того, на виконання вимог п. 5.10 Договору між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування витрат та надання послуг. Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1ст. 903 ЦК України).
В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач виконав у повному обсязі свої зобов'язання за Договором № 9, що підтверджується актами наданих послуг, але відповідач не виконав свого обов'язку щодо своєчасної оплати послуг. Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати послуг на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг та утворення основного боргу в сумі 4 586,61 грн., тому дана вимога обґрунтована та підлягає задоволенню.
Витрати по судовому збору в сумі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача у справі - Український державний фонд підтримки фермерських господарств, згідно вимог ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 14.08.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 759, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 22, 27, 33, 34, 43, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги Допоміжної служби Ради міністрів Автономної Республіки Крим до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств задовольнити.
2. Стягнути з Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8, кім. 58А, 59, код ЄДРПОУ 20029342, на користь:
- Допоміжної служби Ради міністрів Автономної Республіки Крим, 95005, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, просп. Кірова, буд. 13, код ЄДРПОУ 26225765, витрати на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг у розмірі 4 586,61 грн. і судовий збір у сумі 1 720,50 грн., видавши наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено - 19.08.2013 року
Суддя Ю.О.Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2013 |
Оприлюднено | 21.08.2013 |
Номер документу | 33062917 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні