Рішення

від 19.08.2013 по справі 919/640/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року справа № 919/640/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С. при секретарі Григор'євої К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного підприємства "Санта - Україна"

(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15)

до приватного підприємства "Торговий дім "Президент"

(99055, м. Севастополь, 5-й кілометр Балаклавського шосе)

про стягнення боргу та штрафних санкцій у розмірі 230 054,34 грн,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Літун Сергій Федорович - директор, розпорядження б/н від 06.08.2001, паспорт серії АР 005583, виданий Балаклавським РВ УМВС України в м. Севастополі 01.12.1995; Більської Ірени Миколаївни - представник, довіреність б/н від 11.06.2013, дійсна до 10.06.2014.

в с т а н о в и в:

У червні 2013 року приватне підприємство "Санта - Україна" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства "Торговий дім "Президент", просило стягнути з відповідача основну суму заборгованості у розмірі 223 451,77 грн., пеню та 3% річних у розмірі 4881,02 грн., посилаючись на невиконання останнім договору поставки №2/1 від 22.04.2011 року щодо розрахунку за отриманий товар.

Ухвалою суду від 01.07.2013 року зустрічну позовну заву було повернуто без розгляду.

Справа розглядалась у судових засіданнях 25.06.2013 року, 11.07.2013 року, 30.07.2013 року, 07.08.2013 року та 19.08.2013 року.

Ухвалою суду від 30.07.2013 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 19.08.2013 рок.

У судовому засіданні 30.07.2013 представник позивача надав уточнення позовної заяви, де просив стягнути з відповідача основну суму заборгованості у розмірі 223 451,77 грн., суму штрафних санкцій - 6602,57 грн., що по суті є заявою про збільшення позовних вимог, який був отриманий відповідачем у судовому засіданні. Зазначена заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 230 054,34грн., в межах якої розглядається спір. Посилання представника відповідача щодо печатки Кримської філії на заяві позивача від 30.07.2013 року не приймаються судом до уваги у зв'язку з тим, що представник позивача, який уповноважений довіреністю від 02.01.2013 року представляти інтереси приватного підприємства "Санта - Україна", має право збільшувати розмір позовних вимог, про що ним було заявлено у судовому засіданні 30.07.2013 року.

У судовому засіданні 19.08.2013 року, після оголошення перерви, представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином, про що свідчить протокол судового засідання від 07.08.2013 року та фіксація судового засідання звукозаписувальною технікою (наявний в матеріалах справи диск №20-07177).

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від позивача не надходило, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника позивача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення строку вирішення спору.

Крім викладеного судом встановлено, що 22.04.2011 року між сторонами укладений договір поставки, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця , а покупець прийняти та оплатити товар, відповідно до умов договору, у відповідності до замовлення, супровідної документації і прийнятих сторонами змін і доповнень до договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору оплата партії товару здійснюється в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданих при поставці видаткових накладних підписаних уповноваженими представниками постачальника і покупця згідно з додатковими умовами чи замовлення.

Датою приймання товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця. Днем здійснення платежів вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, поступає на банківський рахунок постачальника. Підставою для сплати поставленого товару є передача покупцю, оформлених у встановленому чинним законодавстві порядку видаткової накладної і податкової накладної. Оплата за товар проводиться протягом 14 календарних днів з дати поставки. Дві перших поставки оплачуються покупцем в день поставки товару на склад покупця.

Згідно пункту 6.1 договору у випадку затримки оплати за товар покупець зобов'язаний виплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від неоплаченої суми за кожний день прострочки платежу, починаючи з дати , коли покупець був зобов'язаний оплатити партію товару.

На підтвердження надання постачання товару позивачем надані видаткові накладні №54855 від 19.03.2013 року на суму 92 672,58 грн., №58140 від 22.03.2013 року на суму 83 131,26 грн., №61500 від 27.03.2013 року на суму 108 205,08 грн., №61175 від 26.03.2013 року на суму 1436,40 грн., які підписані та мають печатки сторін.

Відповідно до пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Позивачем на підтвердження отримання товару відповідачем також було надані податкові накладні (а.с. 84-110). У судовому засіданні 25.06.2013 року відповідач не заперечував проти отримання від позивача податкових накладних, які були надані позивачем на підтвердження позовних вимог.

На підтвердження часткової сплати заборгованості позивачем було надано реєстр надходження коштів від відповідача за період з 01.03.2013 року по 26.07.2013 року (а.с. 83).

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки, згідно до приписів статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості в розмірі 223 451,77 грн. є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач виконував зобов'язання по оплаті частково, надавши виписку по рахунку з частковими проплатами відповідача, проте з урахуванням часткової оплати станом на момент звернення з позовом основна сума боргу складає 223 451,77 грн.

У судовому засіданні 19.08.2013 року відповідачем було надано підписаний лише позивачем акт звірки взаємних розрахунків за 01.03.2013 року - 01.07.2013 року на підтвердження часткової сплати за отриманий товар за накладними від 19.03.2013; 22.03.2013; 26.03.2013; 27.03.2013.

Судом не приймається вищезазначений акт звірки як доказ у справі, оскільки з останнього не вбачається оплата заборгованості саме за накладними №54855 від 19.03.2013 року на суму 92 672,58 грн., №58140 від 22.03.2013 року на суму 83 131,26 грн., №61500 від 27.03.2013 року на суму 108 205,08 грн., №61175 від 26.03.2013 року на суму 1436,40 грн., крім того, вищенаведений акт не був підписаний обома сторонами.

На питання суду щодо отримання товару за вищенаведеними накладними відповідачем було надано відповідь про отримання цього товару, у зв'язку з вищенаведеним посилання відповідача на пункт 2.10 договору є неспроможним, що також узгоджується з правовою позицією щодо презумпції, в силу якої печатка та штамп на любому документі вважається поставленою з відома її керівника.

Посилання відповідача на Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (затверджену наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року №99), відповідно до якої товари передаються тільки за довіреністю одержувача носять суто формальний характер, оскільки факт отримання товару не заперечувався відповідачем, крім того, сумнівів стосовно підпису та штампу на накладних у відповідача не було.

На час розгляду справи в суді відповідачем взяті зобов'язання в повному обсязі не виконані, у зв'язку з чим заборгованість складає 223 451,77 грн. Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 223 451,77 грн. підлягають задоволенню.

Водночас, позивачем нарахована пеня в сумі 5502,13 грн., відповідно до пункту 6.1 договору від 22.04.2011 року (відповідно до розрахунку), нарахування якої є правомірним, оскільки згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 5502,13 грн., нарахованих на суму заборгованості, господарський суд зауважує, що вказаний розрахунок має помилки та додає свій розрахунок виконаний відповідно до вимог чинного законодавства:

83131,26 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ х 51 (дні прострочки) : 100 = 1742,34 грн.

1436,40 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ х 57 (дні прострочки) : 100 = 33,65 грн.

108205,08 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ х 56 (дні прострочки) : 100 = 2490,20 грн., всього 4 266,19 грн.

Розрахунок пені позивача є неточним, оскільки помилково зазначено 61 день прострочення за період з 15.04.2013 року по 05.06.2013 року, замість правильного 51 день, щодо перевірки розрахунку за накладною від 19.03.2013 року, то суд позбавлений такої можливості, оскільки посилання позивача на накладні про повернення товару не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, накладні на повернення товару не були надані позивачем, таким чином, перевірити розрахунок щодо правильності визначення періоду прострочення не має можливості. Судом зроблений самостійних розрахунок пені, яка складає 4 266,19 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 1100,44 грн., нарахованих на суму заборгованості, господарський суд зауважує, що вказаний розрахунок має помилки та додає свій розрахунок виконаний відповідно до вимог чинного законодавства:

83131,26 грн. (сума заборгованості) х 3% х 51 (дні прострочки) : 365 (кількість днів у поточному році) = 348,47 грн. Аналогічно за іншими накладними.

Розрахунок 3% річних є неточним, оскільки не враховано кількість днів за період з 15.04.2013 року по 05.06.2013 року, а також, позивачем не були надані накладні на повернення товару, тому перевірити період нарахування річним не вбачається за можливе, тому судом зроблений самостійних розрахунок 3% річних, який складає 853,24 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України відносяться на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства "Торговий дім "Президент" (99055, м. Севастополь, 5-й кілометр Балаклавського шосе, р/р №26006373096001 СФ «ПриватБанк», МФО 324935, ІПН 31600677) на користь приватного підприємства "Санта - Україна" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15, р/р № 26005013008307 АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» м. Київ, МФО 320627, ЄДРПОУ 30634862, ІПН 306348626109) - 223451,77 грн. основну заборгованості, пеню - 4266,19, 3 % річних у сумі - 853,24 грн. та компенсацію по сплаті судового збору у розмірі 4566,70 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 20 серпня 2013 року

Суддя О.С. Грицай