Постанова

від 13.08.2013 по справі 802/3219/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 серпня 2013 р. Справа № 802/3219/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

позивача: Захарчук М.В., Стройний С.М. - представники за довіреністю

відповідача: Ніколаєва Г.Г. - представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Хмільницькому районі

до: Комунального підприємства "Хмільницька друкарня"

про: стягнення капіталізованих платежів

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області (далі - позивач, відділення Фонду в Хмільницькому районі) з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Хмільницька друкарня" (далі - відповідач, КП "Хмільницька друкарня") про стягнення капіталізованих платежів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що Комунальне підприємство "Хмільницька друкарня" зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області, як платник страхових внесків. Позивач зазначає, що дане підприємство ліквідовується як юридична особа без правонаступника, на підставі чого, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особі, потерпілій на підприємстві. Позивач, з урахуванням даних Держкомстату України про середню очікувану тривалість життя осіб, розрахував суму платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілим у КП "Хмільницька друкарня" в розмірі 71957 грн. 94 коп., та просив їх стягнути з відповідача.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надали суду пояснення, на обґрунтування позовних вимог та додаткових пояснень.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що КП "Хмільницька друкарня" не є роботодавцем ОСОБА_4 та просила суд відмовити в даному позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідач - Комунальне підприємство "Хмільницька друкарня" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців, є юридичною особою (ЄДРПОУ № 02465817), зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області, як платник страхових внесків.

Постановою №0206/20202/20202/6174 від 29.03.2013 року про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2013 року зазначено, що потерпілий ОСОБА_4 перебуває на обліку в відділені Фонду Хмільницького району з 12.10.2004 року, має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, що стався 23.06.1957 року. (а.с.18).

Судом встановлено, що відповідно до 35 сесії міської ради 6 скликання від 24.01.2013 року, було прийнято рішення про ліквідацію КП "Хмільницька друкарня" за рішенням засновника. (а.с.31)

Відповідачем було передано до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області особову справу потерпілого на виробництві, а саме, ОСОБА_4, який на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" продовжує отримувати страхові виплати.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 01-80 від 05.06.2013 р., в якій просив визнати грошові вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Хмільницькому районі Вінницької області на суму капіталізованих платежів у розмірі 71957,94 грн. (а.с. 4).

На зазначену претензію, надійшла від КП "Хмільницька друкарня" відповідь №02-18/1241 від 04.07.2013 року про відсутність підстав для задоволення претензії.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК ОСОБА_4 визначено ступінь втрати професійної працездатності. (а.с.17) та присвоєно 2 групу інвалідності.

На підставі інформації Державної служби статистики України щодо середньої очікуваної тривалості життя чоловіків та жінок в Україні у 2011 році, (а.с. 10- 13) була розрахована сума капіталізованих платежів для громадянина ОСОБА_4, які КП "Хмільницька друкарня" повинна сплатити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила щодо їхнього обов`язку сплачувати дані капіталізовані платежі, оскільки, як зазначено в письмових запереченнях, ОСОБА_4, будучи працівником Хмільницької районної друкарні 23.06.1957 року отримав травму на виробництві. Відтак КП "Хмільницька друкарня" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №02465817 від 20.09.2000 року, не є роботодавцем ОСОБА_4 і вважає позовні вимоги, на які посилається позивач недоведеними та необґрунтованими.

З даними запереченнями суд не погоджується, виходячи з наступного.

В судовому засіданні було досліджено оригінал особової справи, з якої слідує, що відповідно до наданого акту про нещасний випадок на виробництві з громадянином ОСОБА_4 нещасний випадок стався під час його перебування в трудових відносинах з Хмільницькою районною друкарнею 23.06.1957 року.(а.с.51)

Як вбачається з копії трудової книжки, яка міститься в матеріалах особової справи та досліджувалась судом, КП "Хмільницька друкарня" належним чином завірила трудову книжку громадянина ОСОБА_4, про що свідчить відбиток печатки з назвою підприємства. (а.с. 44-47). Дана обставина підтверджує , що відповідач мав трудові відносини з ОСОБА_4

Також вищезазначену обставину підтверджує довідка КП Хмільницької друкарні виданої за місцем вимоги, а саме для Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, в якій вказано, що тривалість робочого тижня в КП "Хмільницька друкарня" становить 5 робочих днів (а.с. 42), а також довідка про середню заробітну плату, яка видана ОСОБА_4 від 12.10.2004 року Комунальним підприємством "Хмільницька друкарня" на підставі аналогічної довідки, щодо займаної посади по заробітній платі ОСОБА_5 на теперішній період, а також, код ЄДРПОУ Комунального підприємства "Хмільницька друкарня" та Хмільницької районної друкарні співпадає - 02465817.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що правонаступником Районної друкарні м. Хмільник є Комунальне підприємство "Хмільницька друкарня". Данні обставини підтверджуються матеріалами справи та було визнано представником відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" юридична особа припиняється, зокрема, в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті перетворення (реорганізації).

Згідно зі ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю".

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові певні документи, в тому числі, зокрема, довідку відповідного органу про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів фондів соціального страхування.

Отже, статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у всіх випадках ліквідації страхувальника, не залежно від підстави такої ліквідації.

Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки, відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, виниклих із зобов'язань підприємства, яке ліквідується на підставі рішення засновників та дані відносини подібні між собою у своїх рисах та ознаках, тобто вирішуються однаково і необхідно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Така правова позиція зазначена в постанові від 26.06.2012 року Верховного суду України, в якій визначено, що вимоги Порядку поширюються на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються поза процедурою банкрутства. ( а.с. 19-20)

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення.

Згідно ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За таких обставин, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 року.

Положеннями п. 5-1 Порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06 травня 2000 року №765 передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Отже, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду сплачуються страхувальником, згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

У відповідності до вимог п. 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Іншого нормативно-правового акту, який визначав би порядок капіталізації платежів, Кабінетом Міністрів України прийнято не було.

Сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів, долученим до матеріалів справи. (а.с.7)

Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача сум капіталізованих платежів правомірними.

Оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Хмільницька друкарня" (вул. Пушкіна, 12, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000 код ЄДРПОУ 02465817) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Хмільницькому районі Вінницької області (вул. Декабристів , 15, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000, р/р 37173002000774 в УДК у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 25937541) капіталізовані платежі в сумі 71957 (сімдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 94 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна