Рішення

від 20.08.2013 по справі 911/2693/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2013 р. Справа № 911/2693/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ремб" , м. Рівне,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Дока" , м. Вишневе,

про стягнення 101 391,01 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Мельничук Б.М. , директор, довідка з ЄДРПОУ від 17.03.2011р. АА № 308666;

Дробот Л.М. , представник за довіреністю від 06.08.2013р. №90;

від відповідача: Якубовська П.А., уповноважена, довіреність від 01.07.2013р. № 0107/1;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Ремб», м. Рівне звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 08.07.2013р. №83 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Дока», м. Вишневе, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи та поставлені матеріали в сумі 101391,01 грн., яка складається з: основного боргу за договором від 03.06.2011р. № 0306/1 в розмірі 94026,79 грн., інфляційних втрат в розмірі 187,05 грн., 3% річних у розмірі 2071,17 грн., пені в розмірі 5106,00 грн., а також покласти на відповідача витрати на сплату судового збору в сумі 2027,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у відповідності до укладеного між сторонами договору № 0306/1 від 03.06.2011р. виконав на замовлення відповідача роботи з проектування, виготовлення, тестування, доставки, монтажу, демонтажу, завершення та вводу в експлуатацію насосних станцій на загальну суму 368969,24 грн. Крім того, позивач поставив відповідачу необхідне обладнання за двома накладними загальною вартістю 189931,55 грн. Замовник провів оплату за виконані роботи та отримане обладнання частково в загальній сумі 464874,00 грн., в результаті чого основний борг відповідача становить 94026,79 грн. У зв'язку із простроченням основного грошового зобов'язання позивач також просить суд стягнути з відповідача передбачену договором пеню, а також згідно ст. 625 ЦК України 3% річних та збитки, завдані інфляційними процесами.

Ухвалою від 06.08.2013р. суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. В судовому засіданні 06.08.2013р. розпочато розгляд справи по суті та у відповідності до частини третьої ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 20.08.2013р. до 11 год. 15 хв.

В судове засідання 20.08.2013р. з'явились представники обох сторін. Представник відповідача подав витребувані судом документи, відзив на позов не подав, в усних поясненнях підтвердив існування боргу перед позивачем та зазначив, що позивачем не дотримано порядок досудового врегулювання спору - не надіслано жодних листів, претензій з вимогою погасити борг. Крім того, відповідач твердить, що виконує роботи за зовнішньоекономічним контрактом, за яким ще не отримав кошти, тому не мав змоги розрахуватися з позивачем.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ремб», м. Рівне (далі по тексту - ТОВ «Ремб») до товариства з обмеженою відповідальністю «Дока», м. Вишневе Київської області (далі по тексту - ТОВ «Дока»), вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 03.06.2011р. між ТОВ «Дока» (замовник) та ТОВ «Ремб» (підрядник) договір № 0306/1 (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи з проектування, виготовлення, тестування, доставки, монтажу, демонтажу, завершення та вводу в експлуатацію насосних станцій на ряді об'єктів, перерахованих в Договорі, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Згідно умов Договору:

- факт завершення виконання підрядником робіт оформлюється актом приймання передачі виконаних робіт, який підписується сторонами (пункт 1.5. Договору);

- договірна ціна складає 464874,00 грн. і може коригуватися за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою (розділ 2 Договору);

- приймання закінчених робіт замовником і передача їх підрядником здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання передачі виконаних робіт, які виникли з вини підрядника, повинні бути усунуті підрядником за власний рахунок. Підписання акта приймання-передачі виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. Право власності на завершені роботи переходять до замовника з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (розділ 12 Договору);

- підрядник дає гарантію того, що об'єкти або будь-яка їх частина не матимуть жодних дефектів в тому, що стосується виконуваних робіт та гарантує безперебійну роботу об'єктів. Початок гарантійного терміну - день підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт. Період відповідальності за дефекти складає три місяця з дня експлуатаційного приймання об'єктів (пункти 15.1, 15.2 Договору);

- у випадку порушення строків виконання робіт з вини підрядника та передання належно оформлених її результатів підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,5% від ціни договору в тиждень, але не більше 10% ціни договору. (пункт 16.5 Договору);

- у разі прострочення строку оплати замовник сплачує підряднику неустойку у формі пені за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних та неоплачених робіт (пункт 16.6 Договору);

- договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт18.1 Договору).

11.06.2012р. сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору від 03.06.2011р. № 0306/1, відповідно до якої сторони погодили збільшення договірної ціни у зв'язку із збільшенням обсягів робіт на об'єкті В2 (насосна станція №4, розміщена за адресою вул. Паркова) та С1 (водозабір «Маяки»), та погодили, що договірна ціна включає в себе вартість матеріалів, обладнання, виробів, конструкцій, вартість робіт та інше.

Відносини сторін за правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до частини 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Згідно частин 1, 2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до частини 1 ст. 321 ГК України, частини 1 ст. 843 та частин 1, 2 ст. 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Кошторис може бути приблизним або твердим. Розділом 2 Договору сторони погодили, що договірна ціна складає 464874,00 грн. і може коригуватися за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою.

Відповідно до підпунктів 3.3.3.2 та 3.3.3.3 пункту 3 Наказу Держбуду України, від 27.08.2000, № 174 "Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом всього строку будівництва, при цьому маса прибутку, врахована в договірній ціні на початок будівництва, не уточнюється, за винятком випадків, якщо:

а) замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників;

б) в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлено безперечні помилки, які не було виявлено на стадії тендерної пропозиції та складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації;

в) виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору (контракту).

Відповідно до частини 4 ст. 844 ЦК України якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника.

Відповідно до вказаних норм сторонами погоджувалось збільшення договірної ціни шляхом укладення додаткової угоди №1 від 11.06.2012р., що свідчить про те, що сторонами в договорі визначено динамічну договірну ціну, яка коригувалася за взаємною згодою сторін відповідно до наведених норм закону та розділу 2 Договору.

Згідно до частин 1, 2, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, або етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Передання робіт і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Чинним на момент укладення Контракту спільним Наказом Держкомстату та Державного комітету з будівництва та архітектури, від 21.06.2002, № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" затверджено типові форми N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" та зазначено, що складання зазначених документів не є обов'язковим лише для підприємств, що виконують роботи з поточного ремонту господарським способом.

Пунктом 1.5, розділом 12, Договору сторони погодили, що здача-приймання робіт здійснюється шляхом підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт, підписання якого є підставою для проведення остаточних розрахунків мі сторонами.

Пунктом 99 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" визначено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

До матеріалів справи залучено копії підписаних представниками обох сторін та скріплених печатками обох сторін Актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та відповідних ним довідок про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, оригінали яких було надано суду для огляду в судовому засіданні, всього на суму 368969,24 грн., а саме:

за червень 2012 року №1 на суму 19545,60 грн. (підписаний 01.06.2012р.),

за червень 2012 року №2 на суму 24079,20 грн. (підписаний 01.06.2012р.),

за червень 2012 року №3 на суму 15301,20 грн. (підписаний 01.06.2012р.),

за червень 2012 року №4 на суму 23007,60 грн. (підписаний 01.06.2012р.)

за червень 2012 року №5 на суму 21378,00 грн. (підписаний 01.06.2012р.);

за червень 2012 року №6 на суму 17706,00 грн. (підписаний 01.06.2012р.),

за червень 2012 року №7 на суму 18842,40 грн. (підписаний 01.06.2012р.);

за червень 2012 року №8 на суму 22476,00 грн. (підписаний 01.06.2012р.);

за червень 2012 року №9 на суму 16507,20 грн. (підписаний 01.06.2012р.);

за червень 2012 року №10 на суму 43609,20 грн. (підписаний 01.06.2012р.),

за червень 2012 року №11 на суму 75589,20 грн. (підписаний 01.06.2012р.),

за вересень 2012 року на суму 70927,64 грн. (підписаний 07.09.2012р.),

Відповідно до частин 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Суду не подано доказів того, що замовник, прийнявши виконані будівельні роботи, заявив підряднику про відступи від умов договору або про недоліки виконаних робіт. Суд звертає увагу на те, що період відповідальності підрядника за дефекти згідно пункту 15.2.Договору на день розгляду справи сплив. За змістом ст.ст.853 та 882 ЦК України організація прийняття виконаних будівельних робіт є обов'язком саме замовника, і саме на замовника законом покладено доведення обґрунтованості своєї відмови від прийняття робіт та підписання відповідних актів та доведення факту пред'явлення підряднику претензій щодо відступів від умов договору або інших недоліків. В іншому випадку виконані роботи вважаються виконаними належним чином та прийнятими замовником.

Суд двічі, ухвалами від 17.07.2013р. та від 06.08.2013р. пропонував відповідачу подати відзив на позов та зобов'язував відповідача подати наявні у нього документи та докази, що стосуються предмету спору. Відповідач відзив на позов не подав, доводи позивача не спростував.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Відповідно до пунктів 4.4, 12.4 Договору сторони визначили, що до початку робіт замовник сплачує підряднику аванс 278924,40 грн., остаточний розрахунок проводиться на протязі 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт за фактично виконані роботи. Підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.

Крім того, в процесі виконання робіт позивачем у власність відповідача було передано матеріали та обладнання, використані в процесі будівництва на загальну суму 189931,55 грн., а саме за накладними, в яких підставою поставки зазначено спірний договір від 03.06.2011р. № 0306/1:

від 19.06.2012р. № 16 на суму 133584,89 грн.;

від 25.06.2012р. №17 на суму 56346,66 грн.

Матеріальні цінності отримані відповідачем за довіреністю від 19.06.2012р. №11 (копії видаткових та податкових накладних, довіреності залучені до матеріалів справи, оригінали надані суду для огляду в судовому засіданні).

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підписання відповідачем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, при цьому строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частинами першої та другої ст. 692 ЦК України.

Закон не містить обов'язкового припису сторонам договору підряду включати вартість матеріалів та обладнання виключно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3. Таким чином, сторони не були позбавлені права відобразити господарську операцію з передачі підрядником замовнику матеріалів та обладнання шляхом оформлення первинних бухгалтерських документів - видаткових накладних, податкових накладних та відповідної ним довіреності. При співставленні видаткових накладних, Актів приймання виконаних будівельних робіт та поданих позивачем відомостей ресурсів та Актів списання товарів судом встановлено, що отримані від позивача за накладними від 19.06.2012р. № 16 та від 25.06.2012р. №17 матеріали та обладнання відповідачем були в подальшому передані позивачу для виконання робіт за спірним Договором. Їх вартість у відповідності до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 11.07.2010 №2/12-21/10359 "Щодо правильності врахування в актах приймання виконаних будівельних робіт вартості матеріалів поставки замовника та вартості будівельних матеріалів, отриманих від розбирання будівель та використаних при будівництві нової споруди" відображено в Актах довідково і не включено до підсумку, наведеного у типовій формі № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат". Відповідно судом не встановлено подвійного відображення вартості поставлених за накладними матеріалів та обладнання, та відповідно не встановлено подвійного стягнення цієї вартості позивачем з відповідача.

За таких обставин, судом встановлено наявність обов'язку відповідача оплатити вартість виконаних позивачем будівельних робіт в загальній сумі 558900,79 грн. (368969,24 грн. за виконані роботи за актами КБ-2в та 189931,55 грн. за отримані матеріали та обладнання за накладними) в строк, передбачений пунктами 4.4 та 12.4 Договору, тобто 278924,40 грн. авансу до початку робіт, залишок вартості робіт - 90044,84 грн. - в термін 5 банківських днів з дня підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт. Оскільки договором не передбачено окремого строку оплати за поставлені позивачем матеріали та обладнання, обов'язок оплатити отриманий від відповідача товар в сумі 189931,55 грн. у відповідача визначається за правилами ст. 692 ЦК України в день підписання видаткових накладних 19.06.2012р. - 133584,89 грн. та 25.06.2012р. - 56346,66 грн. відповідно.

До матеріалів справи позивачем подано копію виписки по рахунку позивача ПАТ «Укрсоцбанк» від 20.09.2011р., яка свідчить про часткову оплату відповідачем виконаних позивачем будівельних робіт авансом в сумі 465000,00 грн. (призначення платежу - «авансовий платіж зг. дог. демонтажно-монтажних робіт № 0306/1 від 03.06.11 по водозабору «МАЯКИ» м. Слов'янськ в тому числі ПДВ 77500,00грн»)

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Частиною 2 ст. 614 ЦК України обов'язок щодо доведення відсутності вини законом покладено на особу, яка порушила зобов'язання. Суд двічі ухвалами від 17.07.2013р. та від 06.08.2013р. зобов'язував відповідача подати платіжні документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за договором від 03.06.2011р. № 0306/1. Відповідач відзив на позов та витребувані документи не подав, доводи позивача щодо наявності заборгованості та підстав її виникнення не спростував.

За таких обставин судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання перед позивачем за Договором від 03.06.2011р. № 0306/1, який полягає у несплаті позивачу у повному обсязі грошових коштів за виконані позивачем роботи, та поставлені матеріали відповідно встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 558900,79 - 465000,00 грн. = 93900,79 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 94026,79 грн. основного боргу, оскільки позивач твердить, що у зв'язку із сплатою відповідачем авансу в розмірі, більшому, ніж передбачено договором, позивач повернув відповідачу надлишково сплачені кошти в сумі 126,00 грн., відповідно твердить, що відповідач по договору від 03.06.2011р. № 0306/1 сплатив позивачу 464874,00 грн., а не 465000,00 грн.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22 та зареєстрованої в Мін'юсті 29.03.2004р. № 377/8976, реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Матеріали справи не містять доказів повернення позивачем відповідачу коштів в сумі 126,00 грн.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 94026,79 грн. є законними, такими, що підтверджуються дійсними обставинами та матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі 93900,79 грн.

Крім того, позивач, за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором просить суд стягнути з відповідача 187,05 грн. інфляційних втрат, 2071.17 грн. 3% річних та 5106,00 грн. пені.

Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Також, зазначеної правової позиції дотримується і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Пунктом пунктів 4.4, 12.4 Договору сторони визначили, що до початку робіт замовник сплачує підряднику аванс 278924,40 грн., остаточний розрахунок проводиться на протязі 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт за фактично виконані роботи.

У листі Верховного Суду України «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997р. №62-97р. зазначено, що оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекс інфляції розраховується в середньому на місяць і розраховується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (Інформаційний лист «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як вбачається з пункту 16.6 Договору, сторони передбачили, що за порушення строку оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику неустойку у формі пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних та неоплачених робіт.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Щодо нарахування пені на суму поставленого відповідачу обладнання за видатковими накладними №16 від 19.06.2012р. та №17 від 25.09.2012р., суд зазначає наступне.

Згідно вказаних накладних №16 від 19.06.2012р. та №17 від 25.09.2012р поставка обладнання позивачем здійснювалась в рамках та на виконання спірного договору від 03.06.2011р. № 0306/1, що зазначено в видаткових накладних, податкових накладних та у довіреності на отримання цінностей від 19.06.2012р. №11. Сторонами підписано додаткову угоду №1 від 11.06.2012р. до договору від 03.06.2011р. № 0306/1, відповідно до якої сторони погодили, що договірна ціна включає в себе вартість матеріалів, обладнання, виробів, конструкцій , вартість робіт та інше.

Договором передбачено сплату пені у випадку прострочення замовником оплати підряднику. За таких обставин у зв'язку із простроченням оплати замовником вказаного обладнання, суд вважає правомірним нарахування позивачем пені, передбаченої договором, на прострочення оплати обладнання.

Постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%. Отже виходячи з наступного розрахунку :

Підстава оплати, грн.строк оплатиФактично сплаченоОсновний борг, грнперіод прострочення три проценти річних, грн.Інфляційні, грн. Пеня, грн Аванс, розділ 2, пункт 4.4 Договору 20.09.11 465000,00 -- Акти №№ 1-11 за червень всього на 298041,60 грн. 08.06.12 переплата 166958,40 -- Видаткова накладна №16 на 133584,89 грн. 19.06.12 переплата 33373.51 -- Видаткова накладна №17 на 56346,66 грн. 25.06.12 борг 22973,15 26.06.12-14.09.12 152,94 -114,87 762,63 Акт за вересень на 70927,64 грн. 14.09.12 борг 93900,79 15.09.12 - 10.06.13* 2076,11 375,60 7004,08** Всього до сплати 558900,79 грн. сплачено 465000,00всього 93900,79 всього 2229,05всього 260,73всього 7766,71 *за заявлений позивачем період

** за шість місяців згідно ст. 232 ГК України, тобто до 15.03.2013р.

Судом встановлено, що за заявлений позивачем період до 10.06.2013р. належні до стягнення з відповідача три проценти річних становлять 2229,05 грн., збитки, завдані інфляційними процесами, становлять 260,73 грн., пеня за шість місяців становить 7766,71 грн.

Позивачем заявлені до стягнення з відповідача три проценти річних у сумі 2071,17 грн., інфляційні втрати в сумі 187,05 грн. та пеня в сумі 5106,00 грн. Заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, за таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБ» частково, приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «ДОКА» заборгованості в сумі 101265,01 грн., яка складається з: основного боргу в розмірі 93900,79 грн., 5106,00 грн. пені, 2071,17 грн. трьох процентів річних, 187,05 грн. збитків, завданих інфляційними процесами та відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись частиною 1 ст. 193, ст. 230, частиною 4, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 317, частиною 1 ст. 321, частиною 2 ст. 343 ГК України, ст.ст. 11, 179, частиною 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, частиною 1 ст. 546, ст.547, частиною 3 ст. 549, ст.ст. 610, 612, 614, 625, 627, 692, 839, частиною 1 ст. 843, частинами 1, 2, 4 ст. 844, частинами 1, 2 ст.853, частинами 1, 2 ст. 875, частинами 1, 2, 4 ст. 882, частиною 4 ст. 879, ЦК України, пунктом 3 Наказу Держбуду України, від 27.08.2000, № 174 "Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)", ст.ст. 32, 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБ» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДОКА» (08132, Київська обл.,

м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 19, ідентифікаційний код 19261401)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБ» (33024, Рівненська обл.,

м. Рівне, вул. Вербова, буд.2, ідентифікаційний код 21084722)

93900,79 грн. (дев'яносто три тисячі дев'ятсот гривень сімдесят дев'ять копійок) основного боргу ,

5106,00 грн. (п'ять тисяч сто шість гривень нуль копійок) пені,

2071,17 грн. (дві тисячі сімдесят одну гривню сімнадцять копійок) 3% річних,

187,05 грн. (сто вісімдесят сім гривень п'ять копійок) інфляційних втрат

2025,30 грн. (дві тисячі двадцять п'ять гривень тридцять копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 21.08.2013р.