Рішення

від 20.08.2013 по справі 913/1997/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

20 серпня 2013 року Справа № 913/1997/13

Провадження № 30пд/913/1997/13

За позовом Приватного підприємства "СХІД-ТРАНС АЛЧЕВСЬК", м. Алчевськ Луганської області

до відповідача Управління житлово-комунального господарства Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області

про визнання недійсним правочину з розірвання договору

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Гаращук В.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Нестеренко С.В., довіреність б/н від 15.07.2013;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Приватне підприємство "СХІД-ТРАНС АЛЧЕВСЬК" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Управління житлово-комунального господарства Алчевської міської ради про визнання недійсним правочину з розірвання договору № 3/11 від 09.03.2011 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування.

Позов мотивований ст. 202 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України та тим, що сторони у п. 3.3 договору передбачили розірвання договору в односторонньому порядку у разі невиконання перевізником (позивачем у справі) обов'язків, які передбачені п. 1.3 та п. п. 3.3.1.-3.3.18 договору. При цьому, згідно п. 3.4 договору у разі виявлення порушень умов договору організатор (відповідач у справі) складає відповідний акт та направляє його у встановлений договором строк перевізнику, що не було взагалі виконано відповідачем. Умовами договору передбачено, що сторона, яка ініціює розірвання договору, письмово попереджає іншу сторону щодо прийнятого рішення не пізніше, чим за 15 днів. Відповідач на адресу позивача направив претензію № 660 від 06.06.2013, у якій зазначив про виявлені порушення та повідомив про недійсність договору № 3/11 від 09.03.2011 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування з 21.06.2013.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відзивом № 1017 від 06.08.2013 відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачем були дотримані умови та порядок розірвання договору в односторонньому порядку.

20.08.2013 відповідач у судове засідання не прибув, явку повноважного та компетентного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких клопотань або заяв від відповідача не надходило.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

09.03.2011 між сторонами у справі був укладений договір на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування № 3/11, який належним чином підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (далі за текстом - договір).

За умовами договору організатор (відповідач у справі) згідно рішення конкурсного комітету надає перевізнику (позивачу у справі) право на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування № 31а тубдиспансер - залізничний вокзал (через вул. Липовенко), а перевізник зобов'язується здійснювати перевезення на умовах, передбачених вказаним договором.

Договір може бути розірваним організатором в односторонньому порядку у разі невиконання перевізником обов'язків, передбачених п. 1.3 даного договору (п. п. 3.3 договору), а також умов п. п. 3.3.1.-3.3.18 договору.

Відповідно до п. 3.5 договору сторона, яка є ініціатором розірвання договору, попереджує письмово іншу сторону про прийняте рішення не менш як за 15 днів.

25 червня 2013 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення) позивачем отримана претензія № 660 від 06.06.2013, у якій зазначено про виявлені відповідачем порушення під час виконання договору та про припинення договірних відносин з позивачем в односторонньому порядку на підставі п. 3.3.18 договору. Крім того, відповідач у претензії зазначив про недійсність договору на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування від 09.03.2011 № 3/11 з 21.06.2013.

Оскільки позивач не погодився з виявленими відповідачем порушеннями та, відповідно, з припиненням договірних відносин шляхом розірвання договору в односторонньому порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з відповідним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, який кореспондується з п. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У даному випадку пунктом 3.3 договору сторони передбачили умови розірвання договору в односторонньому порядку.

Згідно п. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що сторона, яка є ініціатором розірвання договору, попереджає іншу сторону про прийняте рішення не менш як за 15 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач претензією № 660 від 06.06.2013 повідомляє позивача про недійсність договору з 21.06.2013, а не про розірвання договору в односторонньому порядку, як це передбачено умовами договору.

Отже, суд дійшов висновку про те, що претензія № 660 від 06.06.2013 не є повідомленням про розірвання договору у розумінні п. 3.5. договору, оскільки у претензії договір № 3/11 від 09.03.2011 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування визнається саме недійсним.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що на момент звернення позивача з позовом та на момент прийняття рішення договір № 3/11 від 09.03.2011 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування не є розірваним.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволені позовних вимог відмовити повністю.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 21.08.2013

Суддя І.П. Голенко