Постанова

від 19.08.2013 по справі 909/100/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа № 909/100/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Н.М. Кравчук

- Г.М. Гнатюк

Розглянувши апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2013р.

у справі № 909/100/13-г

за позовом: Рожнятівського районного споживчого товариства

до: ФОП ОСОБА_2

про: усунення перешкод у користуванні майном

за участю представників:

від позивача - не з'явився.

від відповідача -ОСОБА_3 - представник (довіреність №б/н від 23.07.2013р.)

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2013р., суддя Михайлишин В.В., позов Рожнятівського районного споживчого товариства було задоволено повністю. Зобов'язано ФОП ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні частиною приміщення адміністративно-торгового будинку та звільнити частину приміщення адміністративно - торгового будинку, площею 153, 3 м. кв., яке знаходиться по АДРЕСА_1 і використовується нею під кафе - бар "ІНФОРМАЦІЯ_1". Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь Рожнятівського районного споживчого товариства 1000 гривень плати за надання послуг адвокатом, а також 1147, 00 гривень сплаченого судового збору.

З даним рішенням не погодився відповідач - ФОП ОСОБА_2 і оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Рожнятівське районне споживче товариство подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р. в склад колегії було введено суддів Г.М. Гнатюк та Н.М. Кравчук замість суддів Л.С. Данко та С.М. Бойко.

Розгляд справи розпочався спочатку.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2013р. у справі №909/100/13-г - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2011 року між Рожнятівським районним споживчим товариством та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір №25/01 на оренду приміщення адміністративно - торгового будинку в АДРЕСА_1, під кафе площею 153, 3 м. кв.

Згідно п. 1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування майно споживчої кооперації без права передачі його в суборенду.

У відповідності до п. 3 договору - орендна плата визначається по діючій методиці оренди майна споживчої кооперації для підприємців - фізичних-осіб членів споживчого товариства в сумі 1 410, 00 гривень за перший місяць оренди і перераховується на індекс інфляції, за даними Держкомстату України, за попередній місяць на наступні місяці і не включає вартості комунальних послуг з опалення через централізовану тепломережу, які визначаються по окремому розрахунку. Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін /у випадку зміни податкового законодавства, амортизаційних відрахувань, методики розрахунку, тощо/.

У відповідності до п. 4.2. договору орендодавець зобов'язувався до 15 числа надати рахунок на оплату орендної плати за поточний місяць та вартості комунальних послуг за попередній місяць.

Відповідно орендар зобов'язувався, своєчасно, не пізніше 20 числа поточного місяця, згідно наданого рахунку, оплачувати в безготівковому порядку орендодавцю орендну плату та вартість комунальних послуг (п. 5.2. договору).

Згідно пунктів 5.3., 5.4., 5.6. та 5.7. договору орендар зобов'язується нести всі витрати з експлуатації об'єкта найму та утримувати його у повній справності; здійснювати за власний рахунок поточний ремонт об'єкта найму та його страхування на користь орендодавця в страховій компанії "Укоопгарант"; за власний рахунок усувати несправності та поломки комунікацій об'єкта найму; забезпечити виконання протипожежних, санітарно-епідеміологічних та екологічних вимог чинного законодавства в орендованому приміщенні та на прилеглій території.

У відповідності до п. 6.2. договору затримка орендарем сплати орендної плати та вартості комунальних послуг терміном більше 5 календарних днів від терміну визначеного пунктом 5.2. є підставою для розірвання договору з ініціативи орендодавця.

Договір діє з 01 січня 2011 року до 31 березня 2011 року, а в частині обов'язків по розрахунках, у разі невиконання їх орендарем, та нанесені збитки орендодавцю - до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків (п. 9. договору).

Зміна або дострокове розірвання договору можуть мати місце за умови попереднього письмового повідомлення протилежної сторони (п. 10. договору).

Пунктом 12. договору сторони погодили, що взаємовідносини сторін не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

У відповідності до умов договору оренди приміщення, позивач (орендодавець) виконав свої зобов'язання належним чином та передав у строкове, платне користування приміщення адміністративно - торгового будинку в АДРЕСА_1, під кафе, площею 153, 3 м. кв.

Однак, відповідач свої зобов'язання по договору виконав не належним чином, у зв'язку із чим 03.01.2013 року ФОП ОСОБА_2 було повідомлено рекомендованим листом про закінчення строку дії договору оренди приміщення та запропоновано звільнити орендоване приміщення в адміністративно - торговому будинку. Одночасно, повідомлено про заборгованість по орендній платі за чотири з половиною місяці 2012 року. Однак, відповідач по справі орендоване приміщення не звільнила, що підтверджується Актом комісії Рожнятівського районного споживчого товариства від 25.01.2013 року та продовжує незаконно користуватися приміщенням адміністративно - торгового будинку після закінчення строку дії договору, чим істотно порушує майнові права позивача.

В зв'язку з чим Рожнятівське районне споживче товариство звернулось до суду з позовом про зобов'язати ФОП ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні частиною приміщення адміністративно-торгового будинку та звільнити частину приміщення адміністративно - торгового будинку, площею 153, 3 м. кв., яке знаходиться по АДРЕСА_1 і використовується нею під кафе - бар "ІНФОРМАЦІЯ_1".

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки жодна із сторін не заявляла письмових заяв, щодо припинення дії договору, строк дії даного договору неодноразово був поновлений на кожні наступні три місяці та діяв до 31.12.2012 року.

Згідно пункту 33 Статуту Рожнятівського районного споживчого товариства, затвердженого зборами уповноважених Рожнятівського районного споживчого товариства від 24.02.2011 року, Правління райспоживтовариства приймає рішення про укладення договорів та угод, видає доручення від імені та у справах райспоживтовариства з правом передоручення, згідно з чинним законодавством.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати орендної плати за орендоване приміщення, Постановою Правління Рожнятівського районного споживчого товариства № 35 від 29.12.2012 року "Про припинення договору на оренду приміщення з підприємцем - орендарем ОСОБА_2." прийнято рішення про направлення відповідачу повідомлення про розірвання договору на оренду приміщення № 25/01 від 25 січня 2011 року, звільнення орендованого приміщення та погашення наявної заборгованості.

На виконання вказаної постанови, заявою за вих. № 2 від 03.01.2013 року позивач повідомив відповідача-апелянта про те, що термін дії договору, який закінчився 31.12.2012 року, продовжуватися не буде, просив звільнити орендовані приміщення після 25.01.2013 року та погасити заборгованість по орендній платі в сумі 4 645, 00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що договір оренди припинив свою дію 31.12.2012 року.

Таким чином, зобов'язання за договором є припиненими.

Незважаючи на те, що термін дії договору оренди приміщення № 25/01 від 25.01.2011 року припинив свою дію 31.12.2012 року, відповідач-апелянт продовжує користуватись орендованим приміщенням.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Незважаючи на викладені вище норми закону відповідач-апелянт не звільнив та не повернув орендовані нежитлові приміщення.

Статтею 391 Цивільного кодексу України закріплено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки, відповідач-апелянт порушив зобов'язання за договором оренди приміщення в частині повернення орендованих приміщень після закінчення строку дії договору, суд першої інстанції визнав доводи позивача в обґрунтування позовних вимог належними, а тому прийшов до правомірного висновку задоволення позовних вимог.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1 000, 00 гривень. Вимогу позивач обґрунтовує на підставі поданих суду документів: договору про надання правової допомоги від 05.02.2013 року, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 97 від 15.04.1994 року, ордеру № 007 від 05.02.2013 року на ведення цивільної справи та квитанції № 010 від 28.01.2013 року на суму 1 000, 00 гривень, як доказ оплати послуг адвоката.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судом встановлено, що 05.02.2013 року між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 укладена угода про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 2.2. даної угоди, сторони домовились, що сума гонорару, яка має бути сплачена адвокату незалежно від результатів розгляду справи складає 1 000, 00 гривень.

На виконання зазначеної умови позивачем сплачено адвокату гонорар в сумі 1 000, 00 гривень, що підтверджується квитанцією № 010 від 28.01.2013 року.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд зробив правильний висновок, що витрати понесені позивачем по оплаті послуг адвоката в сумі 1000, 00 гривень, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2013р. по справі №909/100/13-г винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2013р. у справі №909/100/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Н.М. Кравчук

Г.М. Гнатюк

«Повний текст постанови виготовлено 20.08.2013р.»