Постанова

від 20.08.2013 по справі 803/1705/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Справа № 803/1705/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продвектор» про стягнення податкового боргу в сумі 180 243,98 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продвектор» (далі - ТзОВ «Продвектор») про стягнення податкового боргу в сумі 180 243,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм податкового законодавства не сплатив узгоджене грошове зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 34 546,98 грн. та з податку на прибуток підприємств у сумі 145 697,00 грн., що набули статусу податкового боргу. Податковий борг виник у зв'язку із несплатою податкового зобов'язання, визначеного платником податків самостійно у податкових деклараціях, а також визначеного Луцькою ОДПІ у податкових повідомленнях-рішеннях (основний платіж та штрафні санкції), які відповідач не оскаржував. Вжиті податковою інспекцією заходи (надіслання податкових вимог, прийняття рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу) не призвели до погашення заборгованості. Оскільки борг відповідач добровільно не погасив, то Луцька ОДПІ просила стягнути його в доход Державного бюджету.

У судове засідання представник позивача не прибув, у письмовому клопотанні просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує (а.с.52).

Представник відповідача у судове засідання теж не прибув, відповідач у письмовому клопотанні просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги не заперечує (а.с.27).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Продвектор» 16 жовтня 2008 року було зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6).

Підприємство перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України (ПК України) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Станом на 13 червня 2013 року за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 601 033,46 грн., що підтверджується довідкою Луцької ОДПІ про наявність боргу по платежах до бюджету ТзОВ «Продвектор» (а.с.8).

Податковий борг, який має позивач, включає несплачені грошові зобов'язання з ПДВ у сумі 34 546,98 грн. та з податку на прибуток підприємств у сумі 145 697, 00 грн.

Як встановлено судом, податковий борг з ПДВ виник за рахунок несплати сум грошових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно у податковій декларації з ПДВ від 18 лютого 2011 року № 9000538738 - у сумі 10 013,00 грн. (а.с.19-20); у декларації від 13 квітня 2011 року № 9001845235 - у сумі 498,00 грн. (а.с.17-18), а також донарахованих Луцькою ОДПІ у податкових повідомленнях-рішеннях від 14 червня 2011 року №0012591601 - у сумі 13,48 грн. (а.с.16); від 11 липня 2011 року №0001902301 - у сумі 23 852,50 грн. (а.с.14); від 11 жовтня 2011 року №0018331601 - у сумі 170,00 грн. (а.с.15).

Відповідно до пункту 56.1, підпункту 56.17.5 пункту 56.17, пункту 56.18 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зазначені вище податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися, доказів зворотного відповідачем суду не надано. Відтак, грошові зобов'язання за такими податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими. Також за правилами пункту 54.1 статті 54 ПК України сума грошового зобов'язання та/або пені, визначена у податковій декларації, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1, 57.2 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З урахуванням наведених норм граничний строк сплати грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 10 013,00 грн. (декларація за січень 2011 року) до 02 березня 2011 року, у сумі 498,00 грн. (декларація за березень 2011 року) до 30 квітня 2011 року, у сумі 13,48 грн. (податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2011 року №0012591601) до 01 серпня 2011 року, у сумі 23 852,50 грн. (податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2011 року №0001902301) до 28 липня 2011 року, у сумі 170,00 грн. (податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2011 року №0018331601) до 27 жовтня 2011 року (а.с.41-43).

Позивач у встановлені строки грошові зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 34 546,98 грн. не сплатив, а тому грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу, наявність якого підтверджується обліковою карткою відповідача з ПДВ, розрахунком податкового боргу (а.с.40-43, 50-51).

Податковий борг з податку на прибуток у сумі 145 697,00 грн. виник через несплату відповідачем грошових зобов'язань, визначених самостійно в податкових деклараціях, зокрема: в уточнюючій податковій декларації від 30 травня 2013 року за перший квартал 2011 року (а.с.11-12) - 91 225,00 грн. податкового зобов'язання, 2 737,00 грн. самостійно нарахованого штрафу та 166,00 грн. пені; в уточнюючій декларації від 05 червня 2013 року за 2011 рік (а.с.13) - 49 980,00 грн. податкового зобов'язання, 1 499,00 грн. самостійно нарахованого штрафу та 90,00 грн. пені.

Податкове зобов'язання, штраф і пеню загальною сумою 145 697,00 грн., визначені в уточнюючих податкових деклараціях відповідач не сплатив, що вказує на наявність у нього податкового боргу, підтвердженого витягом з бази даних позивача, розрахунком боргу (а.с.49-51).

Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що позивач вживав заходи спрямовані на погашення податкового боргу відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (який був чинним на момент виникнення податкового боргу відповідача, що не переривався): відповідачу було надіслано першу податкову вимогу від 24 червня 2010 року № 1/1021 та другу податкову вимогу від 26 серпня 2010 року №2/1342. Крім того, 27 жовтня 2010 року було прийняте рішення №24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.9-10, 32-33).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з ТзОВ «Продвектор» податкового боргу в сумі 180 243,98 грн., в тому числі з ПДВ у сумі 34 546,98 грн. та з податку на прибуток підприємств у сумі 145 697,00 грн., підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 122, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 16, 38, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Продвектор» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Вахтангова, 10, ідентифікаційний код 36181327) у банках, що його обслуговують, в доход Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 34 546,98 грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот сорок шість грн. 98 коп.) та з податку на прибуток підприємств у сумі 145 697,00 грн. (сто сорок п'ять тисяч шістсот дев'яносто сім грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк