Рішення

від 16.08.2013 по справі 911/2520/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2013 р. Справа № 911/2520/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС"

до першого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп"

та другого відповідача Фермерського господарства „Веклин Михайло Тимофійович"

про стягнення 3 440,96грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Грищенко О.М. (дов. від 05.03.2013р.);

від першого відповідача не з'явилися;

від другого відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп" (далі - перший позивач) та Фермерського господарства „Веклин Михайло Тимофійович" (далі - другий відповідач) про солідарне стягнення з відповідачів 309,51грн. 3 % річних, стягнення з другого відповідача 2 257,28грн. пені, 874,17грн. інфляційних втрат. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів 500грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № ЗУФ-25/02/08 від 27.02.2008р. та договором поруки № 21-08-2012-22 від 21.08.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.06.2013р. порушено провадження у справі № 911/2520/13, розгляд справи призначено на 02.08.2013р.

09.07.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника першого відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 14915 від 09.07.2013р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглянути справу без участі представника ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", який задоволено судом в частині розгляду справи без участі представника першого відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2013р. розгляд справи відкладено на 16.08.2013р.

15.08.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від 15.08.2013р. від представника другого відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 14 від 13.08.2013р. (вх. № 17497 від 15.08.2013р.), згідно якого останній просив суд відкласти розгляд справи та зобов'язати позивача надіслати на адресу другого відповідача копію позовної заяви, яку останній не отримував у задоволенні якого відмовлено судом з огляду на наявність в матеріалах справи доказів надіслання другому відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, як-то фіскальний чек № 5025 від 27.06.2013р.(а.с. 15) та опис вкладення у цінний лист від 27.06.2013р. (а.с. 16), наявність всіх документів, необхідних для вирішення спору по суті та закінченням двохмісячного строку розгляду справи.

У судовому засіданні 16.08.2013р. представник позивача підтримав позов повністю.

Другий відповідач у судове засідання 16.06.2013р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка другого відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника другого відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро" (Продавець) та Фермерським господарством „Веклин Михайло Тимофійович" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № ЗУФ-25/02/08, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти й оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п. 3.2. договору товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних.

Оплата товару проводиться наступним чином: - 20 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 05.03.2008р.; - 80 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.12.2008р.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд встановив, що рішенням господарського суду Львівської області від 23.07.2009р. (суддя Довга О.І.) (а.с. 22-25), яке набрало законної сили, у справі № 10/135 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро" до Фермерського господарства „Веклин М.Т." про стягнення 39 636,04грн., встановлено, що позивачем відповідачу відповідно до договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № ЗУФ-25/02/08 від 27.02.2008р. було поставлено товар на загальну суму 78 042,48грн., в порушення умов договору ФГ „Веклин М.Т. лише частково оплатив поставлений товар у розмірі 64 380грн., станом на 29.04.2009р. заборгованість ФГ „Веклин М.Т." перед ТОВ „Тридента Агро" становила 13 662,28грн., стягнуто з відповідача на користь позивача 20 831,59грн. боргу, 2 810,48грн. пені, 2 618,33грн. 3 % річних, 3 940,43грн. інфляційних втрат, 3 500грн. адвокатських витрат, 337грн. державного мита та 321,50грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні решти позову відмовлено.

Як вбачається з листа Головного управління юстиції у Львівській області № 13631/0/6-13 від 30.05.2013р. (а.с. 26) боржником борг сплачено повністю 28.10.2009р.

26.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро" (Первісний кредитор) та Фізичною особою - підприємцем Грищенком Олександром Миколайовичем (Новий кредитор) укладено угоду № 121-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Фермерським господарством „Веклин Михайло Тимофійович" (Боржник) зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3 % річних, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № ЗУФ-25/02/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.02.2008р.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. угоди вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить 3 440,96грн. Первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору № ЗУФ-25/02/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.02.2008р., є загальною сумою (розміром) пені, 3 % річних, інфляційних втрат, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період із 30.04.2009р. по 27.10.2009р., розмір яких становить: 309,51грн. 3 % річних, 2 257,28грн. пені та 874,17грн. інфляційних втрат.

Згідно п. 3.2. угоди новий кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з дати виконання на його користь зобов'язання боржником письмово повідомити первісного кредитора про таке виконання.

Відповідно до п. 6.1. угоди угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за угодою.

25.06.2013р. на виконання угоди № 121-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 26.01.2011р. ТОВ „Тридента Агро" надіслало на адресу ФГ „Веклин Михайло Тимофійович" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні (а.с. 30), що підтверджується фіскальним чеком № 0992 від 25.06.2013р. (а.с. 31) та описом вкладення у цінний лист від 25.06.2013р. (а.с. 31).

02.07.2012р. між Фізичною особою - підприємцем Грищенком Олександром Миколайовичем (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" (Новий кредитор) укладено угоду № 71/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Фермерським господарством „Веклин Михайло Тимофійович" (Боржник) зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3 % річних, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № ЗУФ-25/02/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.02.2008р. та згідно угоди № 121-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 26.01.2011р., у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № ЗУФ-25/02/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.02.2008р.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. угоди від 02.07.2012р. вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить 3 440,96грн. Первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору № ЗУФ-25/02/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 27.02.2008р., є загальною сумою (розміром) пені, 3 % річних, інфляційних втрат, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період із 30.04.2009р. по 27.10.2009р., розмір яких становить: 309,51грн. 3 % річних, 2 257,28грн. пені та 874,17грн. інфляційних втрат.

Згідно п. 3.2. угоди від 02.07.2012р. новий кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з дати виконання на його користь зобов'язання боржником письмово повідомити первісного кредитора про таке виконання.

Відповідно до п. 6.1. угоди від 02.07.2012р. угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за угодою.

25.06.2013р. на виконання угоди від 02.07.2012р. ФОП Грищенко О.М. надіслав на адресу ФГ „Веклин Михайло Тимофійович" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні (а.с. 36), що підтверджується фіскальним чеком № 0994 від 25.06.2013р. (а.с. 36) та описом вкладення у цінний лист від 25.06.2013р. (а.с. 36).

21.08.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп" (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" (Кредитор) укладено договір поруки № 21-08-2012-22, згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ФГ „Веклин Михайло Тимофійович" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру 3 % річних у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 договору.

У разі порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.2. договору поруки № 21-08-2012-22 від 21.08.2012р.).

Згідно п.п. 2.1., 3.1. договору поруки № 21-08-2012-22 від 21.08.2012р. під основним договором в договорі розуміють угоду № 71/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012р., укладену згідно договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № ЗУФ-25/02/08 від 27.02.2008р. Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується частковою сплатою розміру 3 % річних у сумі 309,51грн.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки № 21-08-2012-22 від 21.08.2012р. у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктом 6.1. договору поруки № 21-08-2012-22 від 21.08.2012р. передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

17.09.2012р. позивач звернувся до першого відповідача з вимогою № 17-22/09 від 17.09.2012р. (а.с. 39), згідно якої позивач просив першого відповідача виконати зобов'язання відповідно до договору поруки № 21-08-2012-22 від 21.08.2012р., яка 21.09.2012р. отримана директором Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп" Назаркевичем О.В., що підтверджується підписом останнього на вказаній вимозі.

21.09.2012р. перший відповідач звернувся до позивача з відповіддю на вимогу № 522 від 21.09.2012р. (а.с. 40), згідно якої останній повідомив позивача, що зобов'язання за договором поруки № 21-08-2012-22 від 21.08.2012р. будуть виконанні в строк до 31.03.2013р.

Предметом позову є вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 309,51грн. 3 % річних, стягнення з другого відповідача 2 257,28грн. пені, 874,17грн. інфляційних втрат.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Приписами частини першої ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд встановив, що до позивача згідно угоди № 71/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012р. та договору поруки № 21-08-2012-22 від 21.08.2012р. перейшло право вимоги до відповідачів, у зв'язку з неналежним виконанням останніми договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № ЗУФ-25/02/08 від 27.02.2008р.; 28.10.2009р. боржником борг сплачено повністю, що підтверджується листом Головного управління юстиції у Львівській області № 13631/0/6-13 від 30.05.2013р. (а.с. 26).

У зв'язку з неналежним виконанням другий відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № ЗУФ-25/02/08 від 27.02.2008р., позивачем за період з 30.04.2009р. по 27.10.2009р. нарахована пеня в розмірі 2 257,28грн., зокрема: 629,54грн. за період з 30.04.2009р. по 14.06.2009р. на суму боргу 20 813,59грн., 727,62грн. за період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. на суму боргу 20 813,59грн. та 900,12грн. за період з 12.08.2009р. по 27.10.2009р. на суму боргу 20 813,59грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п. 8.2. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 10), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 30.04.2009р. по 27.10.2009р. складає загалом 2 257,28грн., зокрема: 629,54грн. за період з 30.04.2009р. по 14.06.2009р. на суму боргу 20 813,59грн., 727,62грн. за період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. на суму боргу 20 813,59грн. та 900,12грн. за період з 12.08.2009р. по 27.10.2009р. на суму боргу 20 813,59грн. Відтак, вимога про стягнення з другого відповідача 2 257,28грн. пені підлягає задоволенню повністю.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № ЗУФ-25/02/08 від 27.02.2008р., позивачем за період з квітня 2009р. по жовтень 2009р. нараховано 874,17грн. інфляційних втрат та 309,51грн. 3 % річних за період з 30.04.2009р. по 27.10.2009р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем у розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 9), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з квітня 2009р. по жовтень 2009р. та 3 % річних, нарахованих за період з 30.04.2009р. по 27.10.2009р. з урахуванням суми боргу 20 813,59грн. складає 874,17грн. інфляційних втрат та 309,51грн. 3 % річних відповідно. Відтак, вимога про стягнення з другого відповідача 874,17грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю, а вимога про солідарне стягнення з відповідачів 309,51грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 500грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання адвокатських послуг (правових послуг) № 24-10/12 від 24.12.2012р. (а.с. 41-43), акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 27.06.2013р. (а.с. 45), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009р. (а.с. 46), платіжне доручення № 176 від 24.12.2012р. на суму 500грн. (а.с. 47).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р.).

Враховуючи наведене, предмет даного спору, час, який адвокат витратив на підготовку матеріалів у даній справі та задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідачів 500грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 309,51грн. 3 % річних, стягнення з другого відповідача 2 257,28грн. пені, 874,17грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп" (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22; код ЄДРПОУ 38267861) та Фермерського господарства Веклина Михайла Тимофійовича (80013, Львівська обл., Сокальський р-н., с. Хоробрів; код ЄДРПОУ 22382396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, кв. 23; код ЄДРПОУ 38039872) 309 (триста дев'ять гривень) 51 коп. 3 % річних, 44 (сорок чотири гривні) 97 коп. витрат на послуги адвоката та 154 (сто п'ятдесят чотири гривні) 75 коп. судового збору.

3. Стягнути з Фермерського господарства Веклина Михайла Тимофійовича (80013, Львівська обл., Сокальський р-н., с. Хоробрів; код ЄДРПОУ 22382396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, кв. 23; код ЄДРПОУ 38039872) 2 257 (дві тисячі двісті п'ятдесят сім гривень) 28 коп. пені, 874 (вісімсот сімдесят чотири гривні) 17 коп. інфляційних втрат, 455 (чотириста п'ятдесят п'ять гривень) 03 коп. витрат на послуги адвоката та 1 565 (одну тисячу п'ятсот шістдесят п'ять гривень) 75 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 21.08.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко