Ухвала

від 21.08.2013 по справі 367/4187/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4187/13-ц Головуючий у І інстанції Мікулін А.В. Провадження № 22-ц/780/4380/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В. Категорія 44 21.08.2013

УХВАЛА

Іменем України

15 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Антоненко В.В.

при секретарі: Баліну П.П.

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2013 року по справі за позовом Прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави до Коцюбинської селищної ради Київської області ,ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство» про визнання недійсними рішення Коцюбинської селищної ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності держави на земельну ділянку.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року Прокурор м. Ірпеня Київської області звернувся в суд із зазначеним позовом.

Ухвалою судді від 01 червня 2013 року відкрито провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_2, не погоджуючись з ухвалою, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення правил підсудності, постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.п. 6 ,7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від № 7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2010 від 01 квітня 2010 року у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК , статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Як видно з тексту позовної заяви, позивач звернувся за захистом порушеного права власності держави на земельну ділянку, і оскільки спір заявлений про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність, тому відповідно до ст. 312 ЦПК України, ухвала суду є законною і обґрунтованою, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали.

Керуючись ст .ст. 303, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу судді Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до п.2 ч.1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Головуючий:

Судді: