Постанова

від 19.08.2013 по справі 813/4384/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 року № 813/4384/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого-судді Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Олексяк І.Р.

представника позивача Музики М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перемишлянському районі Львівської області до Дочірнього підприємства «Модуль-2» ВАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перемишлянському районі Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Модуль-2» ВАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати пені в сумі 351, 35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено вчасно страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перемишлянському районі Львівської області на які нарахована пеня в сумі 351, 35 грн., що підтверджується актом перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №26 від 15.02.2013 року. Вказаний борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пославшись на обставини викладені в позовній заяві, та просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений, у відповідності до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. На адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення за вх.№21960 від 18.06.2013 року згідно яких відповідач зазначив, що борг в сумі 930, 50 грн. було погашено відповідачем, тому в задоволенні позовних вимог просить суд відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у неї доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство «Модуль-2» ВАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» зареєстроване як юридична особа Перемишлянською районною державною адміністрацією Львівської області 31.01.2003 року, ідентифікаційний код юридичної особи 32188334, що підтверджується Довідкою №742 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 10.02.2003 року (а.с.10) та є страхувальником-роботодавцем, який, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105-XIV (в редакції, що діяла до 01.01.2011) (далі - Закон №1105-XIV), зобов'язаний своєчасно нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість в сумі 351, 35 грн. (пеня) зі сплати страхових внесків на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, яка виникла на підставі акта перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 15.02.2013 №26.

Відповідач у добровільному порядку не відшкодував суми заборгованості, що змусило позивача звернутися до суду.

Відповідно до абз.2 преамбули Закону №1105-XIV, страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону №1105-XIV, страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків, безпосереднє управління яким здійснюють його правління та виконавча дирекція (ч.2 ст.16), яка проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду (ч.2 ст.18).

Відповідно до абз.5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI, встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Крім того, відповідно до абз.6 п.7 Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону України №2464-VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

На реалізацію наведених положень Закону № 2464-VІ постановою правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 затверджено Порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Пунктом 2 цієї постанови установлено вважати такою, що втратила чинність постанову правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» (далі - Постанова № 36).

Водночас установлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, здійснюється відповідно до Постанови № 36, яка втратила чинність згідно з постановою правління Фонду від 30 листопада 2010 року №31.

Відтак викладене дає підстави для висновку про те, що Фонд і після 1 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, зокрема в Ухвалі ВАСУ від 22 січня 2013 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 28965717.

Згідно з п.4.10 розділу 4 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року №36, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 року за №867/14134 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція №36), розміри страхових внесків страхувальників обчислюються зокрема для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Пунктом 4.12 розділу 4 Інструкції №36 встановлено, що страхувальниками-роботодавцями страхові внески сплачуються у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат. При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Згідно з п.5.1 розділу 5 Інструкції №36, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

Пунктом 8.10 розділу 8 та розділом 10 Інструкції №36 встановлено, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду мають право надсилати матеріали, що підтверджують факти порушень, до органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції та суду або іншого органу. Усі спірні питання, які виникають між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції Фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат у рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому порядку.

На момент розгляду справи доказів сплати заборгованості (пені) в сумі 351, 35 грн. відповідачем не надано.

За таких обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

З урахуванням норм ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Модуль-2» ВАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перемишлянському районі Львівської області пеню в сумі 351 (триста п'ятдесят одну) грн. 35 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22 серпня 2013 року

Суддя Костецький Н.В.