Постанова

від 01.08.2013 по справі 804/8825/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 р. Справа № 804/8825/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом державного підприємства «Підприємство Дніпродзержиснької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби м. Дніпродзержинськ про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

04 липня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного підприємства «Підприємство Дніпродзержиснької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34» (далі ДП «Підприємство ДВК №34»), в якому позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000932202 від 08.05.2013 року, №0000942202 від 08.05.2013 року; скасувати податкові повідомлення - рішення №0000932202 від 08.05.2013 року, №0000942202 від 08.05.2013 року; зобов'язати відповідача в поверненні суми судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про складання угод в частині ланцюгів, зазначених в акті, без мети настання реальних наслідків, однак, в акті зазначений факт надання підприємством всіх видаткових накладних по господарським взаємовідносинам з даними підприємствами. ДП «Підприємство ДВК №34» придбавалися товари і були прийняті послуги від ПП «Таір-Д» та ПП «Промислове будівництво». Факт списання коштів з банківського рахунку ДП «Підприємство ДВК №34» підтверджується наданими рахунками по кожній господарській операції. Всі ці факти підтверджують, що ДП «Підприємство ДВК №34» не порушувало норм податкового законодавства України і в повному обсязі сплачувало передбачені податки без заниження сум податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 08.07.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/8825/13-а та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.07.13 року.

У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, які належним чином повідомлені про час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі, розгляд даної справи відкладено на 01.08.2013р.

01.08.2013 року до суду надійшло клопотання представника позивач про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце засідання суду, причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст.49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.. 128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

підприємство ДВК-34 зареєстроване рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 08.09.1995 року, реєстраційний номер №560Р, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 08679712, місцезнаходження: 51900, Дніпропетровська обл.., м. Дніпродзержинськ, вул. Димитрова, 214. Взято на податковий облік 26.12.1995 року в ДПІ у м. Дніпродзержинську за №158, станом на 06.02.2013 року перебуває на обліку в Дніпродзержинській ОДПІ.

В період з 26.03.2013 року по 01.04.2013 року на підставі наказу Дніпродзержинської ОДПІ від 25.03.2013 року №504 та відповідно п.п. 78.1.4, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст.. 78 ПК України проведена позапланова документальна невиїзна перевірка підприємства Дніпродзержинська виправна колонія -34, код ЄДРПОУ 08679712, з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Таір-Д» (код ЄДРПОУ 31692328), ПП «Промислове будівництво» (код ЄДРПОУ 30298850), ПП «Ударник» (код ЄДРПОУ 32697945), ПП «ТД «Альфа Буд»» (код ЄДРПОУ 35101167), ТОВ «ЛТД» (код ЄДРПОУ 37103166) за період з 01.01.2009 року по 30.04.2012 року, за результатами якої складено акт №2710/130/22.2 -07/08679712 від 08.04.2013 року «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки Підприємство ДВК-34, код 30298850 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Таір-Д (код 31692328), ПП «Промислове будівництво» (код 30298850), ПП «Ударник» (код 32697945), ПП «ТД «Альфа Буд»» (код 35101167), ТОВ «ЛТД» (код 37103166) за період з 01.01.2009 року по 30.04.2012 року», в якому зафіксовані порушення позивачем:

- п.3.1 ст.3, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.8.1 п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України, підприємством завищено валові витрати року на загальну суму валових витрат 403 616,30 грн., в тому числі: IV квартал 2009 року - 105444,65 грн., І квартал 2010 року - 6771,15 грн.; ІІ квартал 2010 року - 90619,65 грн.

19 квітня 2013 року позивачем направлено до Дніпродзержинської ОДПІ заперечення до акту перевірки (лист 34/10-3701).

Дніпродзержинською ОДПІ листом від 29.04.2013 року №15120/22.2-14 «Про надання відповіді на заперечення на акт перевірки від 08.04.2013 року», в якому зазначено, що висновки щодо виявлених порушень по акту перевірки від 08.04.2013 року №2710/130/22.2-07/08679712 відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі цього акту перевірки податковим органом 08.05.2013р. винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000932202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 69 260,71 грн. з яких 58280,10 грн. за основним платежем, 10980,07 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

- №0000942202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 197 606,79 грн. з яких 159 463,74 грн. за основним платежем, 38143,05 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу позивач просить податкові повідомлення-рішення №0000932202, №0000942202 від 08.05.2013 року визнати недійсними.

В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено відсутність по поставок товарів ПП «Таір-Д», ПП «Промислове Будівництво», що свідчить про складання угод в частині зазначених ланцюгів без мети настання реальних наслідків.

Таким чином, перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю. Відповідно до вищевикладеного, дані платники мають «ймовірні поставки товару «сумнівного сектору економіки» - здійснення посадовими особами платників податків дій, спрямованих на порушення публічного порядку, зловживання правом, порушення моральних засад суспільства - з метою отримання податкової вигоди (зменшення бази оподаткування), а саме: встановлені схеми ймовірного руху ПДВ по контрагентам: ПП «Таір-Д», ПП «Промислове Будівництво». Дані факти унеможливлюють та не надають законних підстав, для прийняття рішення органами ДПС щодо підтвердження достовірності факту формування податкового кредиту Підприємство ДВК-34 «на предмет коректності» з придбання товару у ПП «Таір-Д», ПП «Промислове Будівництво». Тобто, в зв'язку з тим, що відповідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: « не підлягають до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту)». Згідно вище перелічених порушень по платниках з ознаками «фіктивності», надавачів податкової вигоди на адресу Підприємство ДВК-34 - навіть при наявності податкової накладної податковий кредит може бути не підтверджений і сума податкового кредиту, зазначена в податковій накладній, не є беззаперечною і може бути не підтверджена за результатами перевірки.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (ст.5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно п.5.3.9 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п. 138.1 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач може здійснювати змішане сільське господарство, виробництво одягу зі шкіри, виробництво робочого одягу, виробництво іншого верхнього одягу, виробництво іншого одягу й аксесуарів, виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів зі шкіри та інших матеріалів.

З метою придбання товарів та отримання послуг Підприємство ДВК-34 уклало договори купівлі-продажу та надання послуг з ПП «Таір-Д», ПП «Промислове Будівництво».

Згідно наданих Підприємству ДВК-34 накладних, актів виконаних робіт та податкових накладних отримано товар від ПП «Таір-Д» у загальній сумі 222 815,94 грн., в тому числі ПДВ у сумі 37 135,99 грн., а саме: видаткова накладна РН-0000162 від 19.11.2009 року, РН-0000166 від 30.11.2009 року, РН-0000042 від 05.10.2010 року, РН-0000039 від 22.10.2010 року, 24/12 від 24.12.2010 року, 20/12 від 29.12.2010 року, РН-0000018 від 12.07.2010 року, РН-0000023 від 27.07.2010 року, РН - 0000024 від 30.08.2010 року, РН-0000026 від 30.08.2010 року, 12/11 від 15.02.2011 року, 11/11 від 15.02.2011 року, 13/11 від 15.02.2011 року, РН-0000102 від 15.02.2011 року, РН-0000085 від 22.12.2010 року, РН-0000086 від 22.12.2010 року, РН-0000071 від 20.12.2010 року, РН-0000070 від 09.12.2010 року, 09/11 від 15.02.2011 року, РН-0000103 від 15.02.2011 року, РН-0000096 від 02.02.2011 року, РН-0000108 від 15.02.2011 року, РН-0000103 від 15.02.2011 року, РН-0000096 від 02.02.2011 року, РН-0000108 від 15.02.2011 року, 10/11 від 15.02.2011 року, РН-0000107 від 16.02.2011 року, РН-0000104 від 15.02.2011 року, РН-0000117 від 04.03.2011 року, РН-0000115, РН-0000119, РН-0000144, РН-0000393 від 14.11.2011 року, РН-0000269 від 01.01.2011 року, РН-0000113 від 05.04.2011 року, РН-0000015 від 27.01.2012 року, РН-000001 від 24.01.2012 року, РН-0000115 від 01.03.2011 року, РН-0000119 від 10.03.2011 року, РН-0000144 від 13.04.2011 року, РН-0000393 від 14.11.2011 року, РН-0000269 від 01.01.2011 року, РН-0000113 від 05.04.2011 року, РН-0000015 від 27.01.2012 року, РН-0000014 від 24.01.2012 року, акти виконаних робіт 2 від 20.12.2010 року, 1 від 30.12.2010 року, ОУ-0000019, ОУ-0000016, ОУ-0000017, ОУ-0000020, ОУ-0000019, ОУ-0000019, ОУ-0000016, ОУ-0000017, ОУ-0000020, податкові накладні 475 від 19.11.2009 року, 481, 30.11.2009 року, 54 від 05.10.2010 року, 56 від 22.10.2010 року, 111 від 24.12.2010 року, 115 від 29.12.2010 року, 23 від 12.07.2010 року, 28 від 27.07.2010 року, 36 від 30.08.2010 року, 34 від 30.08.2010 року, 136 від 15.02.2011 року, 133 від 15.02.2011 року, 137 від 15.02.2011 року, 131 від 15.02.2011 року, 105 від 22.12.2012 року, 109 від 22.12.2012 року, 107 від 09.12.2010 року, 106 від 09.12.2010 року, 112 від 25.12.2010 року, 108 від 26.12.2010 року, 135 від 15.02.2011 року, 129 від 15.02.2011 року, 120 від 02.02.2011 року, 132 від 15.02.2011 року, 129 від 15.02.2011 року, 120 від 02.02.2011 року, 132 від 15.02.2011 року, 134 від 15.02.2011 року, 128 від 16.02.2011 року, 130 від 15.02.2011 року, 146 від 04.03.2011 року, 144 від 01.03.2011 року, 10 від 10.03.2011 року, 189 від 13.04.2011 року, 30 від 29.11.2011 року, 10 від 09.11.2011 року, 11 від 14.11.2011 року, 1 від 01.11.2011 року, 19 від 21.11.2011 року, 1 від 02.12.2011 року, 142 від 05.04.2012 року, 4 від 27.01.2012 року, 3 від 24.01.2012 року, 144 від 01.03.2011 року, 10 від 10.03.2011 року, 189 від 13.04.2011 року, 30 від 29.11.2011 року, 10 від 09.11.2011 року, 11 від 14.11.2011 року, 1 від 01.11.2011 року, 19 від 21.11.2011 року, 1 від 02.12.2011 року, 142 від 05.04.2012 року, 4 від 27.01.2012 року, 3 від 24.01.2012 року.

Згідно наданих Підприємству ДВК-34 накладних, актів виконаних робіт та податкових накладних отримано товар від ПП «Промислове будівництво» у загальній сумі 261 523,62 грн., в тому числі ПДВ у сумі 43587,27 грн., а саме: видаткова накладна РН-0000105 від 16.11.2009 року, РН-0000106 від 16.11.2009 року, РН-0000104 від 16.11.2009 року, РН-0000108 від 30.11.2009 року, РН-0000109 від 30.11.2009 року, РН-0000113 від 30.11.2009 року, РН-0000112 від 30.11.2009 року, РН-0000114 від 30.11.2009 року, РН-0000105, РН-0000110 від 30.11.2009 року, РН-0000121 від 14.12.2009 року, РН-0000122 від 14.12.2009 року, РН-0000118 від 12.2009 року, РН-0000139 від 01.2009 року, РН-0000133 від 2010 року, РН-0000143 від 24.02.2010 року, РН-0000145 від 12.03.2010 року, РН-0000152 від 06.04.2010 року, РН-0000149 від 06.04.2010 року, РН-0000159 від 04.2010 року, РН-0000160 від 04.2010 року, РН-0000169 від 05.2010 року, 0000163 від 05.2010 року, РН-0000167 від 17.05.2010 року, РН-0000158 від 14.05.2010 року, РН-0000174 від 20.05.2010 року, РН-0000172 від 20.05.2010 року, РН-0000173 від 05.2010 року, РН-0000170 від 05.2010 року, РН-0000171 від 20.05.2010 року, РН-0000182 від 21.06.2010 року, РН-0000183 від 22.06.2010 року, РН-0000186 від 21.06.2010 року, РН-0000175 від 22.06.2010 року, РН-0000175 від 22.06.2010 року, РН-0000178 від 22.06.2010 року, РН-0000190 від 21.06.2010 року, РН-0000176 від 22.06.2010 року, РН-0000169 від 22.06.2010 року, РН-0000177 від 22.06.2010 року, РН-0000181/а від 07.07.2010 року, РН-0004496 від 07.07.2010 року, РН-0000450 від 07.07.2010 року, РН-0000181 від 12.07.2010 року, РН-0000197, РН-0000456 від 28.07.2010 року, РН-0000473 від 29.07.2010 року, РН-0000190, РН-0000458 від 28.07.2010 року, РН-0000478 від 30.08.2010 року, РН-0000482 від 30.08.2010 року, РН-0000481 від 30.08.2010 року, РН-0000474 від 30.08.2010 року, РН-0000477 від 30.08.2010 року, РН-0000480 від 30.08.2010 року, РН-0000503 від 21.09.2010 року, РН-0000513 від 30.09.2010 року, РН-0000510 від 21.09.2010 року, акт виконаних робіт 105 від 04.2010 року, податкові накладні 117 від 13.11.2009 року, 118 від 13.11.2009 року, 116 від 13.11.2009 року, 133 від 30.11.2009 року, 134 від 30.11.2009 року, 132 від 30.11.2009 року, 136 від 30.11.2009 року, 137 від 30.11.2009 року, 135 від 30.11.2009 року, 181 від 30.12.2009 року, 188 від 30.12.2009 року, 191 від 30.12.2009 року, 9 від 12.01.2010 року, 10 від 22.01.2010 року, 14 від 24.02.2010 року, 16 від 12.03.2010 року, 39 від 28.04.2010 року, 24 від 06.04.2010 року, 23 від 06.04.2010 року, 34 від 21.04.2010 року, 35 від 21.04.2010 року, 30 від 20.04.2010 року, 36 від 21.04.2010 року, 37 від 06.05.2010 року, 33 від 14.05.2010 року, 43 від 20.05.2010 року, 41 від 20.05.2010 року, 42 від 20.05.2010 року, 44 від 20.05.2010 року, 40 від 20.05.2010 року, 51 від 21.06.2010 року, 50 від 22.06.2010 року, 57 від 21.06.2010 року, 52 від 22.06.2010 року, 55 від 22.06.2010 року, 58 від 21.06.2010 року, 54 від 22.06.2010 року, 52а від 22.06.2010 року, 53 від 22.06.2010 року, 56/а від 07.07.2010 року, 45 від 07.07.2010 року, 82 від 07.07.2010 року, 56 від 12.07.2010 року, 66 від 12.07.2010 року, 74 від 28.07.2010 року, 75 від 29.07.2010 року, 73 від 28.07.2010 року, 90 від 30.08.2010 року, 89 від 30.08.2010 року, 92 від 30.08.2010 року, 87 від 30.08.2010 року, 91 від 30.08.2010 року, 88 від 30.08.2010 року, 105 від 21.09.2010 року, 107 від 30.09.2010 року, 104 від 21.09.2010 року.

Факт отримання товару підтверджено оформленням усіх необхідних і передбачених законодавством документів, факт оплати за товар підтверджено рахунками-фактурами платіжним дорученням та податковою накладною (наявні у справі).

Відповідно до приписів пп.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.п.198.2 ст.198 вказаного Кодексу).

Згідно ч.2 п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно п.7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видасться платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зареєстрованою як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (пункти 2 та 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997року за №233/2037).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів можна зробити висновок, що всі первинні документи, надані позивачем (як суду, так і перевіряючим в ході перевірки, що податковим органом не заперечується), відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

Таким чином, висновки податкового органу про те, що відсутній факт поставок товару ПП «Таір-Д», ПП «Промислове Будівництво» не доведені належним чином та спростовуються документально.

Укладені між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нереальність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає такі договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем, видно, що придбаний ним за цими договорами товар використовувався ним безпосередньов його господарській діяльності.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак, відповідачем при винесені спірних податкових повідомлення-рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, не надав доказів в спростування позовних вимог, натомість позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позовні вимоги державного підприємства «Підприємство Дніпродзержиснької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34» задоволено в повному обсязі, то на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 2 294,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Підприємство Дніпродзержиснької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби м. Дніпродзержинськ про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000932202 від 08.05.2013 року, №0000942202 від 08.05.2013 року.

Скасувати податкові повідомлення - рішення №0000932202 від 08.05.2013 року, №0000942202 від 08.05.2013 року

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Підприємство Дніпродзержиснької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 294,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук