Постанова

від 13.08.2013 по справі 805/10529/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 р. Справа №805/10529/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 31 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

за участю представників:

позивача - Андросової О.М.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Науково-дослідний центр інформаційних технологій Інституту економіки промисловості національної академії наук України» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 107 556,33 грн.,-

в с т а н о в и в :

18 липня 2013 року Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний центр інформаційних технологій Інституту економіки промисловості національної академії наук України» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 107 556,33 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 107 556,33 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у наданих до податкової інспекції деклараціях з податку на додану вартість та штрафних санкцій, нарахованих податковим повідомленням-рішенням, у розмірі 9 712,33 грн. Посилаючись на вимоги пункту 57.1 статті 57, пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути грошові кошти з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 107 556,33 грн. (арк. справи 2).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (арк. справи 42), причини неявки суду не повідомив, повноважного представника до суду не направив.

З урахуванням положень части 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу визначені законодавством України.

Відповідач - Державне підприємство «Науково-дослідний центр інформаційних технологій Інституту економіки промисловості національної академії наук України» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 11 березня 2004 року, ідентифікаційний код 05420617, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (арк. справи 3).

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У період із серпня 2012 року по травень 2013 року відповідач надав до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначив до сплати податок на додану вартість в загальній сумі 97 844,00 грн., у тому числі за липень 2012 року в сумі 9 964,00 грн. (декларація № 9050370310 від 20 серпня 2012 року), за серпень 2012 року в сумі 10 649,00 грн. (декларація № 9057080739 від 19 вересня 2012 року), за вересень 2012 року в сумі 9 324,00 грн. (декларація № 9065128902 від 22 жовтня 2012 року), за жовтень 2012 року в сумі 10 748,00 грн. (декларація № 9073344162 від 20 листопада 2012 року), за листопад 2012 року в сумі 11 605,00 грн. (декларація № 9079811206 від 18 грудня 2012 року), за грудень 2012 року в сумі 7 357,00 грн. (декларація № 9056592452 від 31 грудня 2012 року), за січень 2013 року в сумі 11 936,00 грн. (декларація № 9007755764 від 19 лютого 2013 року), за лютий 2013 року в сумі 10 559,00 грн. (декларація № 9022879104 від 22 квітня 2013 року), за березень 2013 року в сумі 7 847,00 грн. (декларація № 9079811206 від 21 квітня 2013 року), за квітень 2013 року в сумі 7 855,00 грн. (декларація № 9022686941 від 17 травня 2013 року) (арк. справи 6-37).

Крім цього, 25 лютого 2013 року на підставі акту перевірки № 1035/15-2/5420617 від 22 лютого 2013 року (арк. справи 5) позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000151530, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість на 11 384,72 грн. (арк. справи 4).

Згідно відомостей наявної в матеріалах справи облікової картки платника податку станом на 13 серпня 2013 року відповідачем не сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені в деклараціях, що зазначені вище, у повному обсязі в сумі 97 844,00 грн., а також згідно податкового повідомлення-рішення № 0000151530 від 25 лютого 2013 року - частково у розмірі 9 712,33 грн. (арк. справи 46-67). Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість складає 107 556,33 грн.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

11 березня 2011 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 220 (арк. справи 38), що отримана уповноваженою особою відповідача 18 березня 2011 року.

Податкова вимога направлена в 2011 році, з цього періоду відповідач мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Науково-дослідний центр інформаційних технологій Інституту економіки промисловості національної академії наук України» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 107 556,33 грн., є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Науково-дослідний центр інформаційних технологій Інституту економіки промисловості національної академії наук України» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 107 556,33 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Науково-дослідний центр інформаційних технологій Інституту економіки промисловості національної академії наук України» (код ЄДРПОУ 05420617, адреса: вул. Університетська, 77, м. Донецьк, Донецька область, 83048) у банках, які обслуговують такого платника податків, грошові кошти в сумі 107 556 (сто сім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 33 коп. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на користь Державного бюджету України на р/р 31110029700006, код платежу 14010100, одержувач Державний бюджет Київського району, ЄДРПОУ 38031002, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 серпня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 19 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.