Рішення

від 16.08.2013 по справі 404/1257/13-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/1257/13-ц

Номер провадження 2/404/1017/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

при секретарі - Вітохіній Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ"УСК"Гарант-Авто", ТОВ"Альфа Автотранс", третя особа на стороні відповідачів-ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, яким після уточнення своїх позовних вимог ( а.с.74-75) просив стягнути із ПАТ»УСК»Гарант Авто» на його користь майнової шкоди в розмірі 24 990 грн.; 2192,66 грн. -за шкоду, завдану його життю і здоров»ю; 2500 грн. - моральної шкоди, всього:29 682, 66 грн. Просив стягнути із ТОВ»Альфа Автотранс» на його користь різницю між фактичним розміром майнової шкоди і страховою виплатою в сумі 1699, 61 грн. та моральної шкоди -17 500 грн., всього на суму : 19 199, 61 грн.

Зазначав, що 15.06.2011 року близько 23 години ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Дача Логан» , д/з НОМЕР_1, по вул. Терешкової в м. Кіровограді, будучи неуважним та не стежачи за зміною дорожньої обстановки , не впевнившись в безпеці маневру , допустив зіткнення із його мотоциклом «Кавасакі ZZR», д/з НОМЕР_2, тим самим порушив при цьому п.п. 2.3 »б», 10.1 ПДР України. Внаслідок зіткнення він отримав тілесні ушкодження та бригадою швидкої медичної допомоги був доставлений до Кіровоградської обласної лікарні , де перебував на стаціонарному лікуванні з 15.06. по 05.07.2011 року та тривалий час продовжував лікуватися амбулаторно. Згідно висновку судово-медичної експертизи №1103 від 05.08.2011 року він отримав тілесні ушкодження , які відносяться до категорії середньої тяжкості. На лікування ним витрачено кошти в розмірі - 2192, 66 грн. Крім цього, внаслідок ДТП мотоцикл «Кавасакі ZZR», який належить йому на праві власності , та яким він керував отримав механічні пошкодження, що підтверджено висновком експерта №3146/27 від 19.08.2011 року про оцінку транспортного засобу, на суму -26 689, 61 грн. 17.08.2011 року слідчим ВР ДТП СУ УМВС України в області відносно ОСОБА_4 було порушено кримінальну справу №28-0158 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України , де його було визнано потерпілим. Однак, при розгляді кримінальної справи судом, відносно ОСОБА_4 було закрито провадження за ст.1 п.»в» Закону України» Про амністію» від 08.07.2011 року , та звільнено від кримінальної відповідальності. На час пригоди автомобіль, яким керував ОСОБА_4 та працював на ТОВ»Альфа Автотранс», мав страховий поліс №ВС 1372078 з ПАТ УСК"Гарант-Авто" щодо обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вважає, що страхова компанія має відшкодувати йому , як потерпілому від ДТП матеріальну та моральості. На лікування ним витрачено кошти в розмірі - 2192, 66 грн. Крім цього, внаслідок ДТП мотоцикл «Кавасакі ZZR», який належить йому на праві власності , та яким він керував отримав механічні пошкодження, що підтверджено висновком експерта №3146/27 від 19.08.2011 року про оцінку транспортного засобу, на суму -26 689, 61 грн. 17.08.2011 року слідчим ВР ДТП СУ УМВС України в області відносно ОСОБА_4 було порушено кримінальну справу №28-0158 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України , де його було визнано потерпілим. Однак, при розгляді кримінальної справи судом, відносно ОСОБА_4 було закрито провадження за ст.1 п.»в» Закону України» Про амністію» від 08.07.2011 року , та звільнено від кримінальної відповідальності. На час пригоди автомобіль, яким кер

Відповідач- ПАТ "УСК "Гарант-Авто", його представник в суді позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити. Вказав, що позивач не надав страховику документів, визначених у ст. 35 Закону «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», внаслідок чого вони не мали можливості прийняти рішення , яке ОСОБА_1 мав би оскаржити у разі незгоди з ним. Право вимоги до страховика у нього ще не настало. До того ж, позивач не надав їм до заяви доказів керування ОСОБА_4 забезпеченим транспортним засобом та докази вини особи цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором Позивач не надав їм доказів щодо документального підтвердження медичного закладу обґрунтованості витрат на купівлю лікарських припаратів , пов»язаних з лікуванням , необхідність якого викликана наслідками ДТП. Крім того, виходячи з оцінки транспортного засобу вбачається, що він є фізично знищеним, а отже в разі настання страхової події страховиком відшкодовується різниця між вартістю т/з до та після ДТП. При цьому, позивачем не надано було грошової оцінки т/з (залишків т/з) після ДТП ( на суму яких зменшується виплата, так як залишки залишились у позивача та використані на власний розсуд).

Відповідач- ТОВ"Альфа Автотранс", його представник в суді позовні вимоги не визнавала, зазначала, що товариством та страховою компанією було укладено договір страхування на вимогу Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Забезпеченим транспортним засобом є саме автомобіль « Дача Логан» , д/з НОМЕР_1 , строк дії полісу з 27.08.10 по 26.08.11 року. Товариство повідомило страхову компанію про настання страхового випадку, тому твердження представника страхової компанії про те, що вони не були повідомлені є безпідставні . Щодо моральної шкоди , то вважають, що позивач не довів належним чином свої моральні страждання, не надав жодних доказів про це .

В судове засідання 15.08. , 16.08.2013 року відповідачі , їх представники в судове засідання не з«явились, повідомлялись.

Третя особа- ОСОБА_4 позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Вказував, що при провадженні кримінальної справи та в суді вини своєї він не визнавав, вважає, що причиною ДТП стало порушення швидкості саме позивачем, а не його дії.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, третю особу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Згідно зі ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, тобто доказами слід вважати не тільки висновки експертизи, а й показання свідків, письмові докази тощо.

За змістом ч.1 ст.1166, ст.1187 ЦК України шкода, заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

В п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що «розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК».

Правилами дорожнього руху передбачено, зокрема , п.2.3 Б -водій повинен бути уважним та слідкувати за дорожньою обстановкою , реагувати на її зміну , щоб мати контроль за рухом транспортного засобу; п.10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.10.4 - перед поворотом або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на дорозі, призначеному для руху в цьому напрямку . Водій, що виконує розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення повинен дати дорогу транспортним засобам , і попутним транспортним засобам; п.10.6 - якщо транспортний засіб через свої габарити не може виконати поворот або розворот з відповідного крайнього положення , дозволяється відступати від вимог п.10.1 Правил, якщо це не суперечить вимогам наказових дорожніх знаків,розмітці, та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Встановлено, що дорожньо-транспортна пригода 15 червня 2011 року о 23 годині в м.Кіровограді по вул.Терешкової зі сторони вул.Ж.Революції в напрямку вул.Київська сталася за таких обставин. ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Дача Логан», д/з НОМЕР_1, зупинив його біля правого краю проїжджої частини напроти будинку 88, де виконавши посадку пасажира в салон, та маючи намір розпочати рух , не впевнився що це буде небезпечним та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, порушив вимоги п.2.3»б», п.10.1 Правил дорожнього руху , розпочавши рух від правого краю проїжджої частини та виконуючи маневр розворот,не впевнився у відсутності інших транспортних засобів , що рухалися позаду в попутному напрямку та не зайняв відповідного крайнього лівого положення, виконуючи маневр з крайнього правого положення в порушення вимог п.10.4 та п.10.6 Правил, та рухаючись зі швидкістю 5-10 км/год. не надав переваги в русі мотоциклу «Кавасаки», д/з НОМЕР_2, який рухався позаду нього в попутному напрямку зі швидкістю 60-70 км/год. та виконував випередження автомобіля , допустив з ним зіткнення від чого мотоцикл став некерованим , а водій ОСОБА_1 допустив його падіння чим порушив вимоги п.п.12.1, 12.3 Правил.

Зазначені обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 листопада 2012 року, яка набрала законної сили ( а.с.18-19).

Як убачається з матеріалів справи , зокрема, із вказаної постанови ОСОБА_4 обвинувачувався у порушенні правил безпеки дорожнього руху , під час керування транспортними засобами , що спричинило ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження, зокрема: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку 1 ступеня, багато численні рани голови, обличчя, кінцівок, гематоми вушної раковини, крововилив в ділянці лівого ока, краєвий внутрішньо-суглобний перелом головки правої мало стегнової кістки, невеликі зміщення фрагментів , перелом грудного кінця лівої ключиці.

Судом закрито провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч.1 ст. 286 КК України , за ст.1 п.»б» Закону України »Про амністію» від 08.07.2011 року , та звільнено від кримінальної відповідальності .

Дана дорожньо-транспортна пригода мала місце за участю автомобіля - джерела підвищеної небезпеки, що на час ДТП належав відповідачу ТОВ»Альфа Автотранс», про що сторони не заперечували.

Частиною 1 ст. 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Відповідно до ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Суд вважає, що шкоду було завдано джерелом підвищеної небезпеки за відсутності умислу потерпілого -ОСОБА_1

Під умислом розуміється психічне ставлення до діяння і його наслідків при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільні небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Відповідачі, третя особа не надали суду жодних доказів, які б підтверджували про умисел позивача - потерпілого ОСОБА_1 Не встановлено умислу позивача на момент завдання йому шкоди і під час розгляду справи в суді.

Таким чином, вважати дії ОСОБА_1 умисними немає підстав.

Протокол про адміністративне порушення на ОСОБА_1 не складався, до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху він не притягувався.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України N 7 від 8.07.94; N 11 від ЗО.09.94;N 15 від 25.05.98; N 9 від 24.10.2003) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Тому, суд вважає безпідставними заперечення відповідачів щодо відсутності вини третьої особи , відповідальність якої була застрахована за договором.

Згідно висновку авто товарознавчої експертизи №3146/27 від 19.08.2011 року, сума матеріального збитку заподіяного власнику мотоцикла « Кавасаки», д/з НОМЕР_2 складає - 26 689, 61 грн. Обґрунтованість висновку не оспорюється відповідачами і третьою особою, а тому суд зазначену обставину вважає доведеною.

В судовому засіданні також встановлено, що цивільна відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров»ю та майну третіх осіб, володільця автомобіля, керуючи яким ОСОБА_4 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, тобто ТОВ «Альфа Автотранс» застрахована ПАТ «УСК»Гарант-Авто», що підтверджено полісом № ВС/1372078 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів( а.с. 28).

Згідно змісту ст. 1194 ЦК України на особу, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди покладається зобов'язання сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів

страхувальників.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п.п. 33.1.4. ст. 33 цього Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.16 постанови №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Відповідно до ст. 22.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі незгоди із розміром матеріальної шкоди, відповідно до положень ст. 60 ЦПК України обов'язок довести невідповідність заявлених вимог у частині визначення розміру матеріальної шкоди, покладається саме на відповідача, так як позивач надав суду висновок спеціаліста, який відповідачами , третью особою не оспорено.

Посилання представника відповідача , зокрема страхової компанії, на те, що у результаті ДТП автомобіль позивача фізично знищений, тому відшкодування шкоди повинно відбуватися відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, так як відповідачем не заявлялося клопотання про призначення експертизи для визначення вартості залишків пошкодженого мотоцикла позивача, також відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування розміру майнової шкоди та підтвердження своїх заперечень.

Заперечуючи проти позову представник страхової компанії посилався на те, що всупереч вимогам ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ні позивач, ні ТОВ»Альфа-Автотранс» не повідомили страховика про ДТП .

Однак, з наданих до суду листів ( а.с. 29-30, 99) суд приходить до висновку, що вказані особи , повідомили страхову компанію про ДТП, яка сталась 15.06.11 року, а тому страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує шкоду позивачу,яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди його життю, здоров'ю, та майну .

Таким чином, з ПАТ»УСК»Гарант Авто» на користь позивача підлягає стягненню майнової шкоди , з врахуванням висновку експерта , в сумі - 24 990 грн. ( 26689, 61 грн. - 510 грн.) та із ТОВ»Альфа Автотранс» різницю між фактичним розміром майнової шкоди і страховою виплатою в сумі -1699, 61 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути із страхової компанії , в порядку ст.24 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати, які пов»язані із лікуванням позивача та подальшим лікуванням у домашніх умовах, купівлею лікарських препаратів , в розмірі 2192, 66 грн., що підтверджено наданими ОСОБА_1 письмовими доказами: епікризом, листком непрацездатності, чеками ( а.с. 10-15).

Позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, позивач свої вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП він зазнав фізичного болю , душевних страждань, у зв»язку з протиправною поведінкою третьої особи. Після ДТП , яка сталася з вини ОСОБА_4 його життя змінилось. Він втратив душевний спокій, переживав за своє здоров»я, істотно погіршились нормальні життєві зв»язки та перспектива ділової репутації. Він багато часу витрачав на оформлення відповідних документів в правоохоронних органах, при зверненні до адвокатів, до суду .

Відповідно до п. 22.3ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин) потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України

Як вбачається зі змісту ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», підставами задоволення судом позову про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди є наявність моральної (немайнової) шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

З урахуванням того, що при розгляді справи встановлено склад цивільного правопорушення за наявності якого наступає відповідальність страховика та заподіювача шкоди, в тому числі й моральної, суд, приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної (немайнової) шкоди, враховує характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та приходить до висновку, що на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути з відповідача ПАТ"УСК "ГАРАНТ-АВТО» -1000 грн., ТОВ»Альфа-Автотранс» -2000 грн.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стягнути з ПАТ"УСК "ГАРАНТ-АВТО" (ЄДРПОУ-16467237) на користь держави судовий збір в розмірі - 271,83 грн. ; з ТОВ" Альфа Автотранс" (ЄДРПОУ-36513909) судовий збір в розмірі - 16, 99 грн., та стягнути на користь ОСОБА_1, з кожного по 57,35 грн., понесених судових витрат ( а.с.1-2).

Керуючись ст.ст.22, 23, 979, 1167, 1187, 1194 ЦК України, Законом України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ "УСК "Гарант-Авто", ТОВ"Альфа Автотранс", третя особа на стороні відповідачів-ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ"УСК "ГАРАНТ-АВТО" (ЄДРПОУ-16467237) на користь ОСОБА_1( ідент.номер-НОМЕР_3) майнової шкоди в сумі -

24 990 грн.; 2 192, 66 грн.- кошти, понесені на лікування та моральної шкоди в розмірі - 1 000 грн., 57, 35 грн. понесених судових витрат , всього: 28 240 грн. 01 коп.

Стягнути з ТОВ" Альфа Автотранс" (ЄДРПОУ-36513909) на користь ОСОБА_1( ідент.номер-НОМЕР_3) майнової шкоди на суму -1 699, 61 грн. ; 2 000 грн. моральної шкоди, та 57, 35 грн. - понесених судових витрат , всього на суму: 3 756 грн. 96 коп.

Стягнути з ПАТ"УСК "ГАРАНТ-АВТО" (ЄДРПОУ-16467237) на користь держави судовий збір в розмірі - 271,83 грн. та з ТОВ" Альфа Автотранс" (ЄДРПОУ-36513909) на користь держави судовий збір в розмірі - 16, 99 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда