Рішення

від 21.08.2013 по справі 904/1795/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.13р. Справа № 904/1795/13-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Майєр-ТД", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Сімейка", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 38 088,11 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача : не з'явився

від відповідача: Волкобой І.С., довіреність б/н від11.03.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Майєр-ТД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Сімейка" про стягнення 38079,11 грн., з яких: основний борг - 35 909,69 грн., пеня - 1 825,16 грн., 3% річних - 353, 26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № С12-011 від 04.09.2012р., в частині оплати поставленої продукції.

Суддя Загінайко Т.В. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2013р. порушила провадження у справі № 904/1795/13-г, призначила судове засідання на 03.04.2013р. Розгляд справи відкладався з 03.04.2013р. на 18.04.2013р., з 18.04.2013р. на 07.05.2013р., з 07.05.2013р. на 16.05.2013р. У зв'язку з перебуванням судді Загінайко Т.В. на лікарняному призначено повторний автоматичний перерозподіл справ. Справу передано для розгляду по суті судді Золотарьовій Я.С.

Суддя Золотарьова Я.С. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2013р. прийняла справу № 904/1795/13-г до свого провадження, призначила судове засідання на 11.06.2013р. 11.06.2013р. у судовому засіданні оголошено перерву до 25.06.2013р.

У зв'язку з перебуванням судді Золотарьової Я.С. на лікарняному призначено повторний автоматичний перерозподіл справ. Справу передано для розгляду по суті судді Мілєвій І.В.

Ухвалою суду від 26.06.2013р. справу № 904/1795/13-г прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 12.08.2013р.

07.05.2013р. позивач подав до суду уточнений розрахунок позовних вимог (а.с. 45) у зв'язку із механічною помилкою і необґрунтованістю попереднього розрахунку та просив стягнути з відповідача на свою користь 1825,16 грн. пені та 353,26 грн. - 3% річних, зазначив, що розмір основного боргу складав 35909,69грн та просив в цій частині провадження у справі припинити.

08.08.2013р. до суду надійшла заява позивача, в якій він просить розглядати справу без участі його представника.

12.08.2013р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги частково на загальну суму 1 906,10грн., у задоволенні іншої частини позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що розрахунок заборгованості пені та 3% річних є помилковим, оскільки заявлені суми видаткових накладних не співпадають з оригіналами (а.с.68).

12.08.2013р. у судовому засіданні оголошено перерву до 21.08.2013р.

У судове засідання з'явився представник відповідача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Майєр-ТД" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Сімейка" (покупець) було укладено договір поставки № С12-011 (далі - договір).

Постачальник поставляє покупцю продукти харчування, іменовані надалі «Товар», в кількості, асортименті та за цінами згідно накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець приймає товар, оплачує його повну вартість на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Ціна на товари, що поставляється за цим договором, є договірною. Ціна на товари по кожній партії узгоджується між представниками постачальника і покупця і визначається накладною на відпуск (передачу) товару (п. 2.1 договору).

Сума договору (сума, що підлягає оплаті покупцем постачальнику) визначається виходячи із загальної суми отриманого покупцем товару постачальника, згідно накладних на відпуск товару (п. 2.2 договору).

Покупець зобов'язаний оплатити повну вартість поставленої йому партії товару постачальником протягом 21 одного календарного дня з моменту поставки даної партії товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або внесення грошових коштів в касу постачальника (п. 2.3 договору).

Факт поставки партії товару оформлюється накладною, що є беззаперечною підставою для проведення взаємних розрахунків. Датою поставки вважається, дата, зазначена в накладній. Особа, яка підписала накладну з боку покупця вважається уповноваженою на прийом товару. Претензії по кількості товару приймаються постачальником в момент передачі товару (п. 3.2 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а у виконанні грошових зобов'язань, до повного їх виконання (п. 9.1 договору).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

07.05.2013р. позивач подав до суду уточнений розрахунок позовних вимог (а.с. 45) у зв'язку із механічною помилкою і необґрунтованістю попереднього розрахунку та просив стягнути з відповідача на свою користь 1825,16 грн. пені та 353,26 грн. - 3% річних, зазначив, що розмір основного боргу складав 35909,69грн та просив в цій частині провадження у справі припинити.

12.08.2013р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги частково на загальну суму 1 906,10грн., у задоволенні іншої частини позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що розрахунок заборгованості пені та 3% річних є помилковим, оскільки заявлені суми видаткових накладних не співпадають з оригіналами (а.с.68).

Позивач подав до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву 04.03.2013р. У судовому засіданні встановлено, що відповідно до платіжних доручень, оригінали яких містяться в матеріалах справи (а.с. 82-103), у період з 05.03.2013р. по 05.04.2013р. відповідач сплатив позивачу частину боргу у розмірі 24 917,73грн. по договору поставки №С12-011 від 04.09.2012р.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на викладене, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення основного боргу у розмірі 24 917,73 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 10 991,96грн. (35 909,69-24 917,73), зважаючи на те, що зазначена суму була сплачена відповідачем згідно платіжних доручень, які містяться у матеріалах справи (а.с.82-84), до 04.03.2013р., тобто до подачі позовної заяви до суду.

Позивач нарахував та просить стягнути на свою користь з відповідача пеню у розмірі 1 825,16 грн. та 3% річних у розмірі 353, 26 грн., на загальну суму 2178,42 грн.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Відповідно до п. 4.2 договору за порушення строків оплати товару, встановлених в п.2.3 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Під час розрахунку розміру пені, судом встановлено, що позивач невірно розрахував її розмір, тому вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 1586,38грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 1945,99 грн., з яких: пеня - 1586,38грн., 3 % річних - 359,61 грн.

Згідно з абз. 4 п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 507,38грн. (відмовлено в частині стягнення 11 230,74грн. (основний борг 10 991,96грн.+ пеня 238,78грн. (1825,16-1586,38)), тобто 29,49%), на відповідача - 1213,12грн. (70,51%).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 24 917,73 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сімейка" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. К. Лібкнехта, буд. 7, ідентифікаційний код 37861901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Майєр-ТД" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 5Д, ідентифікаційний код 36510452 ) 1945,99 грн., з яких: пеня - 1586,38грн., 3 % річних - 359,61 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сімейка" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. К. Лібкнехта, буд. 7, ідентифікаційний код 37861901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Майєр-ТД" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 5Д, ідентифікаційний код 36510452 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1213,12грн. , про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.В. Мілєва Повне рішення складено 21.08.2013