Рішення

від 13.08.2013 по справі 905/1519/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.08.2013 Справа № 905/1519/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі судового засідання Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Стахановмаш», м.Стаханов, Луганська область

до Відповідача: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 98 928,00грн., пені у сумі 7 329,29грн.

за участю представників:

від позивача: Ковальова Г.А.- за довіреністю

від відповідача: Герасимова Н.О.- за довіреністю

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Стахановмаш», м.Стаханов, Луганська область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 98 928,00грн., пені у сумі 7 329,29грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки № 27311/1596 від 26.10.2011р., та за договором поставки № 27411/1618 від 26.10.2011р. щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки № 27311/1596 від 26.10.2011р., договору поставки № 27411/1618 від 26.10.2011р., специфікації до договору № 27311/1596 від 26.10.2011р., специфікації до договору № 27411/1618 від 26.10.2011р., видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, претензії щодо сплати боргу № 1 від 14 червня 2012р., претензії щодо сплати боргу № 2 від 26 липня 2012р., претензії щодо сплати боргу № 3 від 15 січня 2013р., доказів направлення претензій, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Стахановмаш».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1,54,55,56,66,67 Господарського процесуального кодексу України.

02.04.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: податкових накладних, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Стахановмаш», акту звіряння взаємних розрахунків від 23.10.2012р., акту звіряння взаємних розрахунків станом на 13.03.2013р., а також довідку про юридичну адресу та рахунок.

10.04.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що суму заборгованості у розмірі 49968,00 грн. за договором № 27411/1618 від 26.10.2011р. та суму заборгованості у розмірі 48960,00 грн. за договором № 27311/1596 від 26.10.2011р. визнає у повному обсязі. Проте, просить відмовити Позивачу в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 7329,29грн. у зв'язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажор).

18.04.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення на відзив Відповідача.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 07.05.2013р. справу передано на розгляд судді Нестеренко Ю.С.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 13.05.2013р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 15.07.2013р. справу передано на розгляд судді Нестеренко Ю.С.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 01.08.2013р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 13.08.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 13.08.2012р. з'явився, заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2011 року між Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Стахановмаш» було укладено договір поставки №27311/1596, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця шпиндель, втулки кулачкові, фланці, кільця гумові (далі-Продукція), а Покупець зобов'язується прийняти у власність Продукцію, що поставляється, та своєчасно сплатити її вартість, у відповідності до умов цього Договору.

Згідно п.1.2 договору номенклатура, кількість та ціна Продукції обумовлюється у Спеціфікаціх /Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни та порядку розрахунків:

- ціна на Продукцію, що поставляє Поставщик, встановлюється Сторонами у відповідних специфікаціях/додатках до цього Договору (п.4.1 Договору);

- ціна на Продукцію, що поставляє Поставщик, за цим Договором здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в вигляді попередньої оплати у розмірі 50% та 50% з відстроченням платежу 30 календарних днів (п.4.3 Договору).

- загальна сума Договору визначається на підставі сум, вказаних в Специфікаціях/Додатках до цього Договору, підписаних Постачальником та покупцем та складає 97 920,00грн., в тому числі ПДВ.

У пункті 5.4. договору Сторони встановили види порушень та санкцій за них: сторона, яка прострочила виконання грошового зобов»язання за цим Договором, сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1% вартості Продукції, що постачається, за кожний день прострочення платежу, але не більш ніж Подвійна облікова ставка НБУ.

Відповідно п.8.1 договору вказаний договір набирає чинність з моменту (дати) його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2011р., а в частині виконання зобов'язань - до повного та належного їх виконання.

Між Сторонами до договору №27311/1596 від 26.10.2011р. підписано специфікацію (додаток №1), в якій визначили асортимент, кількість, ціну товару та загальну вартість, яка склала 97 920,00грн. Вказана специфікація підписана та скріплена печатками з боку обох сторін без зауважень.

26 жовтня 2011 року між Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Стахановмаш» було укладено договір поставки №27411/1618, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця обойма, диски, грибки, кільця ущільнювальні (далі-Продукція), а Покупець зобов'язується прийняти у власність Продукцію, що поставляється, та своєчасно сплатити її вартість, у відповідності до умов цього Договору.

Згідно п.1.2 договору номенклатура, кількість та ціна Продукції обумовлюється у Спеціфікаціх /Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни та порядку розрахунків:

- ціна на Продукцію, що поставляє Поставщик встановлюється Сторонами у відповідних специфікаціях/додатках до цього Договору (п.4.1 Договору);

- ціна на Продукцію, що поставляє Поставщик, за цим Договором здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в вигляді попередньої оплати у розмірі 50% та 50% з відстроченням платежу 30 календарних днів (п.4.2 Договору);

- загальна сума Договору визначається на підставі сум, вказаних в Специфікаціях/Додатках до цього Договору, підписаних Постачальником та покупцем та складає 99 936,00грн., в тому числі ПДВ (п.4.4.Договору).

У пункті 5.2. договору Сторони встановили види порушень та санкцій за них: сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання за цим Договором, сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1% вартості Продукції, що постачається, за кожний день прострочення платежу, але не більш ніж Подвійна облікова ставка НБУ.

Відповідно п.8.1 договору вказаний договір набирає чинність з моменту (дати) його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2011р., а в частині виконання зобов'язань - до повного та належного їх виконання.

Між Сторонами до договору № 27411/1618 від 26.10.2011р. підписано специфікацію (додаток №1), в якій визначили асортимент, кількість, ціну товару та загальну вартість, яка склала 99 936,00грн. Вказана специфікація підписана та скріплена печатками з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем на виконання умов договорів було здійснено передплату у сумі 50% - 98 928,00грн.

На виконання умов договору № 27311/1596 від 26.10.2011р. Позивачем було здійснено поставку на суму 97920,00грн., що підтверджується видатковою накладною № 5 від 27.01.2012р., вказана накладна підписана з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей № 218 від 27.01.2012р.

На виконання умов договору № 27411/1618 від 26.10.2011р. Позивачем було здійснено поставку на суму 99 936,00грн., що підтверджується видатковими накладними № 6 від 27.01.2012р., та № 39 від 13.06.2012р., вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей № 217 від 27.01.2012р., та № 1564 від 13 червня.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлену Продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №27311/1596 від 26.10.2011р., договору поставки №27411/1618 від 26.10.2011р. Позивачем було здійснено поставку на суму 167 856,00грн.

Відповідачем на виконання умов договорів було здійснено передплату у сумі 50% - 98 928,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань за Договорами - суду не надавались, крім того Відповідач суму боргу у розмірі 98 928грн. визнав у повному обсязі.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 98 928,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 98 928,00грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у випадку порушення строку оплати поставленого товару викладена безпосередньо у п. 5.4 договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Проте суд перевіривши арифметичний розрахунок пені, дійшов висновку про часткове задоволення пені у сумі 7 122,26грн.

Заперечення Відповідача, в яких просить відмовити в задоволені позовної вимоги про стягнення пені в сумі 7329,29грн. у зв'язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажор), судом не приймаються до уваги, оскільки: згідно чинного законодавства України обмежено перелік органів, уповноважених засвідчувати обставини непереборної сили. Зокрема, відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" правом на засвідчення форс-мажорних обставин наділено Торгово-промислову палату України. В матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували форс-мажорні обставини, тому суд вважає, що підстав для повної відмови у стягненні пені немає.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Стахановмаш», м.Стаханов, Луганська область до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія", м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 98 928,00грн., пені у сумі 7 329,29грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія" (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р 26000006568001 в АКБ «ТК Кредит», м.Київ, МФО 322830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Стахановмаш» (94013, Луганська область, м.Стаханов, вул.Літке, 1, ЄДРПОУ 35664027, р/р 26001171939901 ПАТ «УкрСиббанк» м.Харків, МФО 351005) заборгованість у розмірі 98 928,00грн., пеню у розмірі 7 122,26грн., судовий збір у сумі 2 121,01грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 13.08.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.12р.