Рішення

від 19.08.2013 по справі 906/1032/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" серпня 2013 р. Справа № 906/1032/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Махновський А.А. - довір. №458 від 05.08.2013;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК-Центр Комплект" (м.Житомир)

до Міської громадської організації "Футбольний клуб "Житомир" (м.Житомир)

про стягнення 55096,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 53982,57грн. заборгованості по оплаті поставлених матеріалів та 1113,67грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Повідомив, що заявлена до стягнення з відповідача сума заборгованості не змінилась і станом на дату судового розгляду справи складає 53982,57грн., на підтвердження чого представник позивача надав довідку №589-ю від 19.08.2013 про стан заборгованості МГО "ФК "Житомир" (а.с.41).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Копія ухвали господарського суду Житомирської області від 24.07.2013, направлена відповідачу на юридичну адресу, вказану у позовній заяві, повернулася до суду 08.08.2013 з відміткою поштового відділення: "За закінченням терміну зберігання". (а.с.38-40).

Згідно витягу, зробленого судом з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, технічним адміністратором якого є ДП "Інформаційно-ресурсний центр", станом на 19.08.2013 відповідач значиться в ЄДР за адресою: 10003, Житомирська область, м. Житомир, Богунський район, майдан Перемоги, буд. 6 (а.с.43).

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. (п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не змінював своєї юридичної адреси, і адреса відповідача, на яку направлялись ухвали господарського суду у справі, відповідає адресі, вказаній у витягу з ЄДР.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка представника відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Згідно досягнутої між сторонами усної домовленості, Товариство з обмеженою відповідальністю "БТК-Центр Комплект" (далі - позивач) у відповідності до видаткової накладної №654 від 08.05.2012 (а.с.6) поставило, а Міська громадська організація "Футбольний клуб "Житомир" (далі - відповідач), на підставі виданої на представника довіреності серії ААГ №970251 від 08.05.2012 (а.с.7), отримала будівельних матеріалів на загальну суму 63940,92грн.

Так, беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, слід зазначити, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Отже, накладна, за якою відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку відповідача здійснити розрахунки з позивачем.

Вказана правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 28.02.2012 №5002-8/481-2011 та від 21.04.2011 №9/252-10, а також інформаційному листі від 17.07.2012 №01-06/928/2012.

Таким чином, оскільки інший строк оплати товару сторонами у видатковій накладній встановлено не було, у відповідача виник обов'язок здійснити розрахунок з позивачем після отримання товару.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунків за отриманий ним товар виконав частково, сплативши на рахунок позивача 9958,35грн.

З огляду на викладене, позивачем 01.07.2013 було направлено на адресу відповідача претензію-вимогу №45 про сплату заборгованості за поставлену продукцію (а.с.10), яка, за даними позивача, була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 53982,57грн. (63940,92грн.-9958,35грн.), що підтверджується довідкою позивача про стан заборгованості №589-ю від 19.08.2013 (а.с.41); видатковою накладною №654 від 08.05.2012 (а.с.6), довіреністю серії ААГ №970251 від 08.05.2012 на отримання матеріальних цінностей (а.с.7) та іншими матеріалами справи.

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в ст.ст.525 і 526 ЦК України.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача 3% річних, господарський суд враховує, що відповідно до проведеного позивачем розрахунку, останній просить стягнути з відповідача 1113,67грн. 3% річних за період з 24.10.2012 по 01.07.2013.

Перевіривши проведені позивачем нарахування річних, господарський суд встановив, що їх суми обґрунтовані та вірні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків в повному обсязі не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 55096,24грн., з яких: 53982,57грн. боргу по оплаті поставленого товару та 1113,67грн. 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.32,33,34,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Міської громадської організації "Футбольний клуб "Житомир" (10003, Житомирська область, м. Житомир, Богунський район, майдан Перемоги, буд.6, ідент. код 25838610)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК-Центр Комплект" (10008, Житомирська область, м. Житомир, вул.Велика Бердичівська, буд.35, ідент. код 34973151):

- 53982,57грн. боргу по оплаті поставленого товару;

- 1113,67грн. 3% річних;

- 1720,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.08.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати: 1 - в справу, 2 - відповідачу - рек. з повід.