Рішення

від 13.08.2013 по справі 910/11319/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11319/13 13.08.13

За позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» доВиробничо-впроваджувальної та зовнішньоекономічної асоціації «Індустрія-Україна» простягнення заборгованості. Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кириллов М.С., за довіреністю, від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Виробничо-впроваджувальної та зовнішньоекономічної асоціації «Індустрія-Україна» про стягнення основної заборгованості в розмірі 7.193,97 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № К-63/09 від 08.06.2009 про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньо-будинкових мереж та надання комунальних послуг, а також стягнути 395,05 грн. пені, 3% річних у розмірі 118,42 грн. та інфляційних втрат у сумі 14,82 грн., крім того відшкодувати витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання по своєчасній оплаті наданих позивачем послуг за договором № К-63/09 від 08.06.2006, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 7.193,97 грн. та нарахуванню пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 порушено провадження у справі № 910/11319/13 та призначено до розгляду на 08.07.2013.

Ухвалою суду від 12.08.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів за клопотанням позивача.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 13.08.2013 представник позивача підтримав у повному обсязі заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення було надіслано на адресу відповідача 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак поштове відправлення повернуто на адресу суду без вручення в зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання (з відміткою поштової установи про це).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39), за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Зважаючи на те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.08.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» (далі - позивач) та Виробничо-впроваджувальною та зовнішньоекономічною асоціацією «Індустрія-Україна» (користувач, далі - відповідач) 08.06.2009 було укладено договір № К-63/09 про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньо-будинкових мереж та надання комунальних послуг (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого визначено, що відповідач на підставі розпорядження Голови Печерської районної у м. Києві ради № 199-р від 13.06.2005 та договору оренди з КП «Дирекція» за № 63/606 від 08.06.2009 займає нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 49, загальною площею 112,9 кв.м., в цоколі з них 85,2 кв.м. - орган управління, та 27,7 кв.м. - склад, користується комунальними послугами та бере участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та внутрішньо-будинкових мереж, а позивач забезпечує надання відповідачу комунальних послуг з утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньо-будинкових мереж.

Згідно з умовами п.2.2.2. Договору позивач зобов'язався своєчасно нараховувати плату за послуги у відповідності до п.8.2. цього Договору та направляти платіжну вимогу, або рахунок-фактуру з актом про надання послуг до 25 числі поточного місяця.

Умовами п.2.4.1. Договору передбачено обов'язок відповідача щомісячно до 30 числа поточного місяця повертати підписані акти про надання послуг та сплачувати позивачу плату за послуги у відповідності до п.8.2. цього Договору, яким визначено характеристику приміщення, яке займає відповідач за даним Договором та наявність зручностей в цьому приміщенні.

На виконання вказаних пунктів Договору позивачем у період з 01.04.2011 по 03.04.2013 були вручені відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг та акти про надання послуг (копії яких додані позивачем до матеріалів справи), що підтверджується копіями витягів з журналу вихідної кореспонденції позивача.

Відповідно до умов розділу 3 Договору розмір щомісячної плати за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаній площі), холодної води та інше, згідно з нормами постачальників комунальних послуг. Плата по даному Договору вноситься відповідачем до 30 числа поточного місяця. Розмір плати за комунальні послуги, утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньо будинкових мереж самостійно коригується позивачем з часу введення змін тарифів згідно чинного законодавства України органами місцевого самоврядування.

Згідно з умовами п.п. 6.1., 6.3. Договору встановлено термін дії Договору з 28.06.2009 до 08.06.2010, Договір вважається продовженим на той же термін, якщо за 2 місяці до закінчення його дії жодна із сторін не заявила про розірвання Договору.

У матеріалах справи відсутні докази розірвання договірних відносин між сторонами в добровільному чи судовому порядку, що свідчить про те, що на момент винесення рішення у даній справі Договір є чинним та сторони зобов'язані виконувати взяті на себе відповідно до умов Договору обов'язки.

Як зазначає позивач у позові, з 04.04.2013 нарахування відповідачу плати за користування послугами за Договором було припинено на підставі листа Комунального підприємства Печерського фонду м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» за вих. № 642 від 16.05.2013, в якому було повідомлено позивача про зняття відповідача з нарахування послуг, починаючи з 04.04.2013, у зв'язку з відмовою відповідача від орендованого приміщення.

Загальна заборгованість відповідача за отримані в період з 01.04.2011 по 03.04.2013 послуги за Договором станом на 01.05.2013 склала 7.193,97 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Також, на суму боргу позивачем нараховані пеня 395,05 грн., 3% річних у розмірі 118,42 грн. та 14,82 грн. інфляційних втрат, які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач свої зобов'язання за спірним Договором виконав належним чином, зауважень щодо якості та своєчасності надання послуг від відповідача не надходило, в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті спожитих послуг у період з 01.04.2011 по 03.04.2013 не виконав у повному обсязі, що призвело до виникнення боргу в сумі 7.193,97 грн.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з зауваженнями та претензіями щодо якості, об'ємів і вартості послуги, обов'язок з оплати яких у відповідача виник.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у відповідача існує перед позивачем грошове зобов'язання в сумі 7.193,97 грн., строк виконання якого настав, проте відповідач своє грошове зобов'язання перед позивачем не виконав, у зв'язку з чим у відповідача існує перед позивачем заборгованість у розмірі 7.193,97 грн.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7.193,97 грн., які підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача за період з 01.12.2012 по 30.05.2013 пеню в розмірі 395,05 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 10 ч. 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відповідно до п.3.4. Договору за несвоєчасну сплату комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території (експлуатаційні витрати) та внутрішньо будинкових мереж, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до уточненого розрахунку суду, з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягає стягненню пеня в розмірі 392,37 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимоги позивача щодо відшкодування 3% річних та інфляційних втрат суд задовольняє частково, згідно уточненого розрахунку суду, в розмірі 118,36 грн. 3% річних та 14,80 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничо-впроваджувальної та зовнішньоекономічної асоціації «Індустрія-Україна» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39, код ЄДРПОУ 22915770) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» (01042, м. Київ, бул. М. Приймаченко, 3, код ЄДРПОУ 34239762) суму основного боргу в розмірі 7.193 (сім тисяч сто дев'яносто три) грн. 97 коп., пені в розмірі 392 (триста дев'яносто дві) грн. 37 коп., 3% річних у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 36 коп., інфляційні втрати в сумі 14 (чотирнадцять) грн. 80 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.719 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять) грн. 89 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.08.2013.

Суддя Ониськів О.М.