Рішення

від 12.08.2013 по справі 914/2348/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2013 р. Справа № 914/2348/13

За позовом : Прокуратури Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі: Державного підприємства «Підприємство Личаківської виправної колонії» управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№30), м.Львів

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Галінвест», м.Львів

Про стягнення 14 732, 56 грн.

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Торська І.В.

В судове засідання з'явились:

від прокурора : Леонтьєва Н.Т. - прокурор відділу

від позивача : Слюсарчук О.В. - представник

від відповідача : не з'явився

Прокурора та представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору : Подано позов Прокуратурою Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі: Державного підприємства «Підприємство Личаківської виправної колонії» управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№30) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Галінвест» про стягнення 14 732, 56 грн.

В судовому засіданні 23.07.2013 року судом було оглянуто оригінали документів, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи.

Розгляд було відкладено з підстав, викладених в ухвалі суду від 23.07.2013 року.

В судовому засіданні представником позивача було подано Довідку №223 від 09.08.2013 року в якій зазначив, що станом на 09.08.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 12 900,00 грн., яку просить стягнути з відповідача, оскільки 12.06.2013 року відповідач частково погасив заборгованість в розмірі 1 000,00 грн.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 12.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

27.10.2011 року між Підприємством Личаківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області №30 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галінвест» (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №3/11 товару.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу ящик габіонний - 189 штук загальною вартістю 72 576,00 грн. за який відповідач згідно умов Договору провести оплату, однак свої договірні зобов'язання виконав частково оплативши за отриманий товар 59 676,00 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 12 900,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 729,12 грн. та інфляційні втрати в розмірі 103,44 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно умов Договору №3/11 від 27.10.2011 року позивач передав у власність відповідачу товар, а саме 189 штук ящиків габіонних загальною вартістю 72 576,00 грн., що підтверджується накладною №249 від 30.11.2011 року та довіреністю №3011/3 від 30.11.2011 року.

Відповідно до п.4.3 Договору, попередня оплата в розмірі 50% від ціни Договору має бути перерахована Продавцю протягом 5-ти банківських днів з моменту подання заявки покупцем. Пунктом 4.4 зазначеного договору, передбачено, що після поставки Продавцем товару(189 шт.), Покупець зобов'язаний протягом 20-ти банківських днів здійснити оплату решти 50% від загальної суми договору.

Як вбачається із матеріалів справи 16.11.2011 року відповідачем було здійснено авансовий платіж у розмірі 37 422,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 19.12.2011 року, який підписаний та скріплений мокрими печатками сторін. Решта сума вартості товару в сумі 35 154,00 грн. в передбачені строки відповідачем не була оплачена.

Враховуючи те, що відповідачем було порушено строки оплати товару, 22.02.2012 року та 17.12.2012 року позивачем було направлено Претензії №825 та №115 про оплату заборгованості, на задоволення яких відповідач провів часткову оплату в розмірі 21 254,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.06.2013 року прокурором заявлено до стягнення з відповідача 13 900,00 грн. основного боргу, однак як вбачається з довідки позивача за №223 від 09.08.2013 року, 12.06.2013 року відповідачем була погашена частково заборгованість в сумі 1 000,00 грн., а відтак суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем за період з 29.12.2001 року по 31.01.2013 року нараховано три відсотки річних в сумі 729,12 грн. Згідно проведеного судом перерахунку за вказаний період три відсотки річних становлять 745,76 грн., однак суд задовольняє три відсотки річних в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано відповідачу за період 29.12.2011 року по 31.01.2013 року інфляційні втрати в сумі 103,44 грн. Згідно проведеного судом перерахунку інфляційні втрати за вказаний період складають 246,64 грн., однак суд задовольняє інфляційні втрати в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії» Галінвест» (79017, м. Львів, вул. Липинського, 36, код ЄДРПОУ 35854363) на користь Державного підприємства «Підприємство Личаківської виправної колонії» управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (30) (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 156, код ЄДРПОУ 08680448) - 12 900,00 грн. - основного боргу, 103,44 - інфляційних втрат, 729,12 грн. - три відсотки річних.

3. В решта частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії» Галінвест» (79017, м. Львів, вул. Липинського, 36, код ЄДРПОУ 35854363) в дохід державного бюджету України - 1 603,72 грн. - судового збору.

5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.08.2013 року.

Суддя Березяк Н.Є.