Постанова

від 21.08.2013 по справі 5009/3643/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.08.2013 р. справа №5009/3643/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Савченко І.В. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 07.02.2013р. у справі№ 5009/3643/12 (суддя Кричмаржевський В.А.) за заявою кредитораприватного підприємства «Пластпромбізнес» м.Дніпропетровськ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Терра Агро» м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 28.09.2012р. господарський суд Запорізької області порушив за заявою кредитора ПП «Пластпромбізнес» м. Дніпропетровськ справу про банкрутство ТОВ «Компанія «Терра Агро» м. Запоріжжя з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою від 10.10.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.

Ухвалою від 07.02.2013р. суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі про банкрутство.

Ухвала суду обґрунтована тим, що ліквідатором до реєстру вимог кредиторів включені грошові вимоги ініціюючого кредитора - ПП "Пластпромбізнес" у сумі 5 365грн. судових витрат (1 черга) та 29 200грн. (4 черга). З метою виявлення кредиторів ліквідатором надіслані повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури усім можливим кредиторам: установам, інспекціям, фондам соціального страхування, енергетичним підприємствам тощо (згідно з переліком у справі) та протягом встановленого законом строку до ліквідатора з грошовими вимогами до банкрута не звернулось жодного кредитора. Судом встановлено, що згідно довідок державних органів, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме та рухоме майно вбачається, що транспортних засобів, нерухомого майна та земельних ділянок за банкрутом не зареєстровано, у тому числі за попереднім місцем державної реєстрації підприємства. За інформацією обслуговуючої банківської установи у підприємства-банкрута відсутні грошові кошти на рахунках, а самі рахунки закриті. З урахуванням цього господарський суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Оскільки майна у банкрута не залишилось, суд вирішив ліквідувати товариство та припинити провадження у цій справі про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі. В обґрунтування доводів скаржник посилається на те, що у відповідності до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не було внесено запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням. Цей факт на думку апелянта, є підставою для припинення справи про банкрутство.

Ухвалою від 09.08.2013р. Донецький апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. На відміну від позовного провадження у справі про банкрутство належні докази безспірності вимог кредитора та неплатоспроможності боржника не можуть прийматися судом після порушення справи про банкрутство.

Як вбачається з заяви ініціюючого кредитора про банкрутство ТОВ «Компанія «Терра Агро» підставами для порушення справи про банкрутство з урахуванням особливостей ст. 52 Закону є: простий вексель Серія АА № 1847630 від 31.08.2012р. на суму 29 200грн. зі строком погашення «за пред'явленням». Нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя №3632 від 03.09.2012р. та видано виконавчий напис від 03.09.2012р. №3633. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Хортицького ВДВС Запорізького міського управління юстиції. Постановою Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ від 04.09.2012р. відкрито виконавче провадження за виконавчим написом №3633 від 03.09.2012р. Актом від 13.09.2012р. державним виконавцем встановлено, що за виходом за адресою м. Запоріжжя, вул.Хортицьке шосе, 3, боржник не знаходиться, майна, яке належне боржнику та на яке можна звернути стягнення , не виявлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» роз'яснено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка .

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що в матеріалах справи №5009/3643/12 є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.10.2012р. № 14853475, в якому у графі «Статус відомостей про юридичну особу» зазначено «підтверджено». Будь-яких відомостей про прийняття рішення засновниками (учасниками) про припинення юридичної особи до ЄДР не внесено. Також не надано доказів про внесення до ЄДР запису про відсутність боржника за місцезнаходженням.

Отже, ініціюючим кредитором не надано належних та допустимих доказів в порядку ст. 34 ГПК України про відсутність ТОВ «Компанія «Терра Агро» за місцезнаходженням у період до винесення господарським судом Запорізької області ухвали від 28.09.2012р. про порушення справи про банкрутство.

Інші докази щодо наявності ознак відсутності боржника в порядку ст. 52 Закону до господарського суду не були надані.

Отже, не зважаючи на недотримання ініціюючим кредитором вимог чинного законодавства, господарський суд Запорізької області визнав ТОВ «Компанія «Терра Агро» банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором ініціюючого кредитора.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

З наданих документів до звіту ліквідатора вбачається, що останній надав запити до державних контролюючих органів за попереднім місцезнаходженням ТОВ «Компанія «Терра Агро». Проте, ліквідатором не надано доказів про направлення вказаних повідомлень у м.Запоріжжя.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з висновком господарського суду Запорізької області щодо наявності в матеріалах справи доказів стосовно з'ясування майна боржника у м. Запоріжжі (за його місцезнаходженням), оскільки є відповіді державних органів м. Дніпропетровська.

Донецький апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність грошових коштів на рахунках у кредитних установах та щодо закриття рахунків не відповідають дійсності , оскільки в матеріалах справи взагалі відсутня інформація про наявність банківських рахунків у ТОВ «Компанія «Терра Агро», залишку на них коштів та інформація щодо їх закриття.

Отже, ліквідатором не були дотримані вимоги ч. 7 ст. 30 Закону.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом, затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 07.02.2013р. у справі № 5009/3643/12 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу підлягає скасуванню, провадження у справі № 5009/3643/12 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.02.2013р. у справі № 5009/3643/12 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.02.2013р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі №5009/3643/12 скасувати.

Провадження у справі № 5009/3643/12 про банкрутство ТОВ «Компанія «Терра Агро» м. Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра Агро" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування ухвали господарського суду Запорізької області про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута і припинення провадження у справі про банкрутство та прийняття Донецьким апеляційним господарським судом іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство з інших підстав.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.

1.боржнику, 1.кредитору

1.скаржнику, 1. у справу

1.ДАГС, 1.ГСЗО

1. дер.реєстратору