Рішення

від 20.10.2008 по справі 25/395- 44/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/395- 44/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом          Державної митної служби України

До          Акціонерного товариства «МКТ –Комюнікейшн»

про          стягнення 11 870,39 грн.          

За зустрічним позовом          Акціонерного товариства «МКТ –Комюнікейшн»

До          Державної митної служби України

про          стягнення 81 055,80 грн.          

Суддя    Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача          за первісним позовом Москаленко С.О. (довіреність № 11/1-21/244)

від відповідача  за первісним позовом Кіт –Сніжко Ю.О. (довіреність б/н від 26.10.2007 р.)

Рішення прийняте 14.10.2008 р., оскільки в судових засіданнях 20.08.2008 р. та 01.10.2008 р. оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Державна митна служба України (далі –первісний позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з акціонерного товариства «МКТ –Комюнікейшн»(далі –первісний відповідач) 11 870,39 грн., з яких 5 132,89 грн. пені за порушення строків поставки товару та 6 737,50 грн. –7 % штрафу за порушення строків поставки товару понад 30 календарних днів від обумовленого у договорі строку поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2007 року порушено провадження у справі № 25/395.

Акціонерне товариство «МКТ –Комюнікейшн»(первісний відповідач) звернулась до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Державної митної служби України (первісного позивача) про зобов'язання первісного позивача прийняти поставлений товар і стягнути з останнього 81 055,80 грн., з яких 67 375,00 грн. основної заборгованості, 4 180,94 грн. пені, 4 716,25 грн. штрафу та 4 783,61 інфляційних витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2007 року зустрічну позовну заяву прийнято до провадження.

Первісний відповідач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки первісного позивача в межах ціни зустрічного позову. Судом було відмовлено в застосуванні заходів забезпечення позову.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 року первісний позов задоволено в повному обсязі та стягнуто з первісного відповідача 11 870,39 грн. та судові витрати, в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва, первісний відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 року та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити частково у розмірі 9 135,84 грн., а зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р. апеляційну скаргу первісного відповідача залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 р. –без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р., первісний відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р. та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити частково у розмірі 9 135,84 грн., а зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2008 р. касаційну скаргу первісного відповідача задоволено частково: скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2007 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р. та передано справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2008 р. прийнято справу до провадження, присвоєно справі новий номер № 25/395-44/179 та призначено розгляд справи на 20.08.2008 р.

19.08.2008 р. до Господарського суду міста Києва від первісного позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог № 21/1-1491 від 12.08.2008 р. в зв'язку з не поставленням первісним відповідачем товару на суму передоплати. Відповідно до вказаної заяви первісний позивач просить стягнути з первісного відповідача 40 745,39 грн., з яких 28 875,00 грн. основна заборгованість за непоставлений товар, 5 132,89 грн. пені за порушення строків поставки товару та 6 737,50 грн. –7 % штрафу за порушення строків поставки товару понад 30 календарних днів від обумовленого у договорі строку поставки.

Первісний відповідач заперечував проти заяви первісного позивача про збільшення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві за вих. № 384 від 19.08.2008 р.

23.09.2008 р. до Господарського суду міста Києва від первісного позивача надійшла заява про зміну предмету позову № 21/1709 від 16.09.2008 р., відповідно до якої останній просив стягнути з первісного відповідача додатково до штрафних санкцій у розмірі 11 870,39 грн. суму попередньої оплати у розмірі 28 875,00 грн., на яку товар останнім так і не був поставлений.

Представник первісного позивача в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, заяві про зміну предмету позову № 21/1709 від 16.09.2008 р. і доповненнях до позовних вимог № 21/1773 від 01.10.2008 р., та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник первісного відповідача проти первісних позовних вимог заперечував частково з підстав, викладених в зустрічній позовній заяві, підтримав зустрічні позовні вимоги та просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зустрічні позовні вимоги та заперечення, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2006 р. між первісним позивачем (покупцем) та первісним відповідачем (продавцем) було укладено договір купівлі –продажу № 47/1 (надалі –договір), за умовами якого продавець зобов'язався доставити та передати у власність покупця детектори дорогоцінних металів (далі –товар), назва, модель, комплектність та кількість яких зазначено в Специфікації на доставку товару (Додаток 1), яка є невід'ємною частиною договору.

Специфікацією на доставку товару (додаток № 1 до договору) визначено, що первісний відповідач зобов'язаний поставити на адресу первісного позивача детектори дорогоцінних металів Special Detector виробництва фірми «Техноком АС»(Росія) в кількості 35 штук, загальною вартістю 96 250 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору первісний позивач (покупець) зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 2.2. договору товар, що доставляється, повинен відповідати технічним вимогам до товару, вказаним в Технічних характеристиках товару (додаток 3), які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1. договору первісний відповідач (продавець) доставляє товар на суму попередньої оплати протягом 30 календарних днів з дня отримання попередньої оплати.

Відповідно до п. 4.2. договору послідуючу доставку товару продавець (первісний відповідач) здійснює у строк та в обсязі, зазначених у Специфікації на доставку товару.

Відповідно до Специфікації на доставку товару (додаток 1 до договору) встановлений строк доставки товару –60 календарних днів з моменту укладення договору, в тому числі на суму попередньої оплати –протягом 30 календарних днів з дня отримання попередньої оплати.

Відповідно до п. п 4.4., 7.3. договору датою доставки є дата отримання уповноваженою установою покупця (первісного позивача) – Департаментом ресурсного забезпечення, капітального будівництва та експлуатації об'єктів митної інфраструктури (далі –ДРЗ) товару на його складі, згідно з товаросупровідними документами та актом про прийняття –передання основних засобів (товару), підписаним представниками сторін.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець (первісний позивач) сплачує за товар, що доставляється, за цінами згідно з тендерною пропозицією та встановленими в протоколі погодження договірної ціни (додаток 2), який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток № 2 до договору) договірна ціна за одиницю товару з ПДВ становить 2 750,00 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору загальна ціна товару, що доставляється за договором становить 96 250,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 6.1. договору первісний позивач проводить попередню оплату в розмірі 30 % загальної ціни товару на підставі виставленого первісним відповідачем рахунку на оплату протягом 10 банківських днів з дня надходження коштів з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 6.2. послідуючі платежі здійснюються на підставі підписаного сторонами акту прийняття –передання товару та виставленого продавцем рахунку на оплату з врахуванням попередньої оплати, первісний позивач проводить оплату товару протягом 10 банківських днів з дня надходження коштів з Державного бюджету України.

На виконання умов договору первісний позивач сплатив на користь первісного відповідача суму попередньої оплати в розмірі 28 875,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 27.06.2006 р.

Кошти у розмірі 28 875,00 грн. були отримані первісним відповідачем 29.06.2006 р., що підтверджується відміткою банку «оплачено»на платіжному дорученні № 29 від 27.06.2006 р.

Таким чином, відповідно до вищевказаних положень договору первісний відповідач зобов'язаний був поставити на адресу уповноваженої установи первісного позивача 30 % товару в строк до 29.07.2006 р.

В порушення умов договору первісний відповідач не поставив первісному позивачеві 30 % товару в строк до 29.07.2006 р.

Відповідно до Специфікації до договору 70 % товару первісний відповідач зобов'язаний був поставити в строк до 19.07.2006 р.

В порушення умов договору первісний відповідач поставив весь товар за договором 04.12.2006 р., що підтверджується письмовими та усними поясненнями сторін.

Відповідно до п. 2.4. договору покупець має право відмовитись від прийняття товару, який не відповідає умовам договору (вимогам щодо якості товару, його упаковки, маркування тощо).

Згідно з ч. 1, 4 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

          Відповідно до ч. 1 ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифакіцію»відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, стандартам, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання відповідності, виданим або визнаним центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.

Товар був поставлений первісним відповідачем 04.12.2006 р. з порушенням п. 2.2. договору та ст. 268 Господарського кодексу України, оскільки не відповідав технічним характеристикам товару (додатку 3 до договору) та був поставлений без належно оформлених експлуатаційних документів (сертифіката відповідності, свідоцтва про визнання відповідності), що підтверджується актом № 9 відповідності якості матеріальних цінностей вимогам договору від 22.12.2006 р.

Первісний позивач (покупець), скориставшись правом передбаченим п. 2.4. договору, відмовився від прийняття товару, поставленого первісним відповідачем, що підтверджується відсутністю підпису уповноваженого представника первісного позивача на видатковій накладній № РН-0001404 від 04.12.2006 р., відсутністю акту приймання –передачі та актом № 9 відповідності якості матеріальних цінностей вимогам договору від 22.12.2006 р.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Таким чином, позовна вимога первісного позивача про повернення сплаченої на користь первісного відповідача суми у розмірі 28 875,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 8.1. договору у разі порушення доставки товару з вини продавця (первісного відповідача) в строки, зазначені в п. 4.1. та Специфікації на доставку товару, продавець сплачує за кожний день прострочення пеню, яка нараховується з вартості товару, доставка якого прострочена, в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у тому періоді.

Таким чином, позовна вимога первісного позивача про стягнення з первісного відповідача пені у розмірі 5 132,89 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.3. договору за порушення строків доставки та передання товару понад 30 календарних днів від визначених у Специфікації на доставку товару строків, продавець (первісний відповідач) сплачує штраф у розмірі 7 % вартості цього товару.

Таким чином, позовна вимога первісного позивача про стягнення з відповідача 6 737,50 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Відповідно до п.п. 3.7. п. 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду  від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Ця норма не застосовується під час розгляду справи в інших інстанціях. Зазначені права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи у першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд суду першої інстанції. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Таким чином, заява про збільшення розміру позовних вимог первісного позивача за своїм змістом є заявою про зміну предмета первісного позову, про що й вказує первісний позивач у заяві про зміну предмета первісного позову, а тому заява про збільшення розміру позовних вимог первісного позивача не береться судом до уваги.

Доводи первісного відповідача щодо неможливості поставити товар в строк, передбачений договором, в зв'язку з запізненням оплати 30 % товару первісним позивачем не приймаються судом до уваги, виходячи з того, що первісний позивач здійснив вказану оплату вчасно у відповідності до умов договору.

Доводи первісного відповідача щодо наявності у поставленого товару всіх необхідних експлуатаційних документів також не приймаються судом до уваги, оскільки свідоцтва та сертифікат на товари датовані вже після 04.12.2006 р. (свідоцтво про метрологічну атестацію № 12-6853 від 20.12.2006 р., свідоцтво про метрологічну атестацію № 12-7125 від 18.05.2007 р., сертифікат відповідності РОСС РU АН 50N04636 від 11.05.2007 р.) та не були видані або визнані в порядку ч. 1 ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифакіцію».

          Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог первісного позивача, первісний позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог Господарський суд міста Києва відмовляє повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 407,45 грн. та витрати первісного позивача на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з первісного відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 712 ЦК України,  ст. ст. 193, 230, 268 ГК України, ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифакіцію», ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 1, 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з акціонерного товариства «МКТ-Комюнікейшн»(04111, м. Київ, вул. Щербакова, 45-А, код ЄДРПОУ 23151836) на користь Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 00033005) 28 875  (двадцять вісім вісімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 5 132 (п'ять тисяч сто тридцять дві) грн. 89 коп. пені, 6 737 (шість тисяч сімсот тридцять сім) грн. 50 коп. штрафу, 407 (чотириста сім) грн. 45 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Видати наказ.

4. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

СуддяП.П.Чеберяк