Рішення

від 10.07.2013 по справі 320/3332/13-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 10.07.2013

Справа № 320/3332/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

Головуючого: судді Бахаєва І.М.,

при секретарі: Фурсовій Л.І.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Шмиголь О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Злагода» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та моральної шкоди, та зустічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Злагода» до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманого майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовними вимогами до ТОВ «Агрофірма «Злагода» про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 842,58 грн., пені у розмірі 126,75 грн. та моральної шкоди у розмірі 3000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.02.2006р. між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма «Злагода» був укладений договір оренди земельної ділянки. Відповідно до п. 9 та п. 11 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 842,58 грн. не пізніше 25 грудня щорічно. Згідно з п. 31 Договору орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату. У порушення положень договору відповідач не сплатив позивачу орендну плату за 2012 р. Відповідно п. 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожний день прострочення. Розмір пені станом на момент подачі позову склав 126,75 грн. ОСОБА_3 зазначає, що діями ТОВ «Агрофірма «Злагода» йому спричинені моральні страждання, які він оцінює в 3000 грн.

Від відповідача ТОВ «Агрофірма «Злагода» надійшла зустрічна позовна заява у якій підприємство з врахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_3 на власну користь безпідставно набуті 2092,58 кг пшениці та 500 кг ячменю. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Агрофірма «Злагода» та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендна плата складає 842,58 грн. Відповідач ТОВ «Агрофірма «Злагода» вказує, що в 2010 та 2011 роках ОСОБА_3 отримав орендну плату в натуральній формі. Зазначає, що за 2010 рік відповідач отримав олію 10 л на суму 100 грн., шроту 100 кг на суму 200 грн., борошна 50 кг на суму 115 грн., пшеницю вагою 750 кг на суму 1050 грн., ячменю вагою 750 кг на суму 1050 грн., всього на 2515 грн., що на 1672,42 грн. більше ніж встановлено договором. В 2011 році ОСОБА_3 отримав 2000 кг пшениці вартістю 2800 грн., що на 1957,42 грн. більше ніж встановлено договором. Тобто, за 2010-1011 роки ОСОБА_3 безпідставно отримав 2092,58 кг пшениці вартістю 2929,61 грн., які ТОВ «Агрофірма «Злагода» просить стягнути.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом позовні вимоги не визнав в поновному обсязі, та наполягав на задоволенні зустрічних позовних вимог.

Суд, вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи та додані докази прийшов до наступних висновків.

01.02.2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма «Злагода» був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки зареєстрований у МРВ ЗРФ «Центр державного земельного кадастру» 3.04.2008 року. Предметом договору є оренда земельної ділянки площею 4,3699 Га кадарстровий №2323083900:03:004:0022 на території Світлодолинської сільської Ради Мелітопольського району за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить позивачу на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Отже, договір оренди, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма «Злагода» набрав чинності з 03.04.2008.

Сторонами визначено строк дії договору - 5 років.

Пунктом 9, 11 Договору визначено розмір орендної плати у грошовій формі - 842,58 грн., яка сплачується не пізніше 25 грудня щорічно.

Пунктом 12 Договору передбачена можливість передачі продукції та послуг в рахунок орендної плати, що відповідає нормам ст. 22 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено три форми справляння орендної плати - грошова, натуральна та відробіткова.

Судом встановлено, що в 2010 та 2011 роках ОСОБА_3 отримав орендну плату в натуральній формі. У 2010 році ОСОБА_3 отримав олію 10 л на суму 100 грн., шроту 100 кг на суму 200 грн., борошна 50 кг на суму 115 грн., пшеницю вагою 750 кг на суму 1050 грн., ячменю вагою 750 кг на суму 1050 грн., всього на 2515 грн. В 2011 році ОСОБА_3 отримав 2000 кг пшениці вартістю 2800 грн.

На думку позивача отримана ОСОБА_3 за 2010-2011 роки продукція за своєю вартістю значно перевищує розмір орендної плати та отримана ОСОБА_3 безпідставно, а тому, в силу вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України є безпідставно отриманим майном. З урахуванням відсутності зазначеного майна у відповідача в натурі вважає можливим в силу п.2 ст.1213 ЦК України просити стягнути його вартість.

Аналізуючи умови Договору, норми діючого на час виникнення правовідносин законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом зникла.

Зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають за наявності таких вимог:

по-перше, необхідно, щоб одна особа набула /зберегла/ майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна на одній стороні є результатом відповідного зменшення майна на іншій;

по-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої особи відбулось без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Обов'язок повернути безпідставно отримане майно є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності

Стаття 1213 Цивільного кодексу України передбачає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

За статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Пунктом 13 Договору передбачена можливість зміни орендної плати у разі зміни умов господарювання, зміни розміру земельного податку, тощо.

Пунктом 34 Договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» (зі змінами внесеними Указом Президента України від 19.08.2008 року), одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення було визнано запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Слід зазначити, що умовами Договору розмір орендної плати в натуральній формі не встановлений. Таким чином, суд приходить до висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо збільшення розміру орендної плати в натуральній формі у відповідності з п. 13 Договору шляхом видання з боку орендаря відомостей на отримання продукції та підписання орендодавцем цих відомостей, що свідчить про отримання продукції. Суд не приймає пояснень позивача, що орендна плата була помилково сплачена в більшому розмірі, так як в кожній відомості міститься інформація за який період часу сплачується орендна плата (за 2010 рік, за 2011 рік).

Тобто, цілком очевидно, що на виконання вимог Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» (зі змінами внесеними Указом Президента України від 19.08.2008 року), та умов Договору, орендар з власної ініціативи збільшив розмір орендної плати в натуральній формі, з чим погодився орендодавець.

Зазначені обставини представник позивача підтверджує поясненням осіб, які уклали договори оренди з ТОВ «Агрофірма «Злагода» і отримували орендну плату або в грошовому еквіваленті в розмірі, визначеному договором, або в натуральній формі згідно відомості. При цьому розмір виданої продукції відповідав розміру земельної ділянки та був єдиним для всіх орендодавців.

В матеріалах справи відсутнє жодне підтвердження тієї обставини, що орендна плата сплачувалась авансом на наступні роки. Ані умовами договору, ані відомостями про отримання продукції не передбачено сплати орендної плати авансом. За твердженням представника ТОВ Агрофірма «Злагода» орендної плати за 2010-2011 роки сплачено на 5185 грн. більше, ніж передбачено договором, однак відсутнє обґрунтування за який період сплачувалась авансом орендна плата з урахуванням того, що розмір орендної плати на рік складає 842,58 грн., а термін дії договору оренди закінчується в 2013 році.

Крім того, в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження посилання ТОВ Агрофірма «Злагода» на видачу ОСОБА_3 пшениці фуражної 6 класу. Виходячи зі змісту відомостей орендодавцям видавалось зерно, олія, шрот, мука. Яке саме зерно видавалось ОСОБА_3 за 2010-2011 роки встановити достовірно не представляється можливим.

Відповідно до ст.ст. 59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи не знайшла свого підтвердження обставина, якою обґрунтовані позовні вимоги щодо отримання ОСОБА_3 саме пшениці фуражної 6 класу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Агрофірма «Злагода», обґрунтовуючи позов, посилалося на те, що ОСОБА_3 отримувалося майно у якості орендної плати, яке у сукупності перевищувало встановлений договором оренди землі розмір орендної плати.

Вказане майно передавалося добровільно за узгодженим розміром орендної плати.

Тож майно передавалося ОСОБА_3 добровільно як узгоджена підвищена орендна плата. При цьому обидві сторони усвідомлювали, що майно передається як орендна плата без будь-яких застережень щодо повернення її у разі не укладення договору оренди землі на новий строк або без-будь якого зазначення про те, що орендна плата сплачується за наступні періоди оренди авансом. Навпаки, відомості на видачу орендної плати містять зазначення періоду оренди, за який здійснюється розрахунок.

Таким чином передання майна було здійснене на виконання договору оренди за узгодженими сторонами умовами.

Відповідно до положень ст. 11 ЦК цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Цивільним Кодексом також передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 12 ЦК України особа може відмовитися від свого майнового права.

Частина 5 ст. 12 ЦК, передбачає, що у разі, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Сплачуючи орендну плату у підвищеному розмірі, сторони діяли свідомо та розумно, будь-яких доказів на підтвердження недобросовісної поведінки жодної із сторін в матеріалах справи не міститься.

Договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами передбачає розмір та строки внесення орендної плати с застереженням про те, що розмір орендної плати за певних умов, може переглядати щороку. До таких умов відносяться, зокрема; підвищення цін, тарифів, інфляція тощо.

Та обставина, що сторонами розмір орендної плати переглядався (та сплачувався ТОВ Агрофірма «Злагода» ) без відповідного письмового оформлення узгоджених додатків до договору оренди, або без внесення змін до договору, автоматично не тягне за собою неправомірні сплати орендарем переглянутої відповідно до п. 13 Договору, орендної плати.

За змістом ст. 206 ЦК правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі можуть за домовленістю сторін вичинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Крім того, та обставина, що майно у якості орендної плати сплачувалося добровільно як узгоджена орендна плата підтверджується відповідними відомостями на виплату орендної плати посвідчена обома сторонами з зазначенням, розміру орендної плати та відповідного періоду, за який вона сплачується.

Що стосується зустрічних позовних вимог суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Як вбачається з зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 не отримав орендну плату за Договором за 2012 рік та просить стягнути її в грошовій формі в розмірі 842,58 грн.

Враховуючи, що п. 9 Договору орендна плата в грошовій формі складає 842,58 грн, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню. Вимоги про стягнення пені також витикають з п. 14 Договору яким передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожний день прострочення. Станом на 11.03.2013 р. розмір пені складав 126,75 грн. відповідно до наступного розрахунку 842,58 грн. х 0,2 % = 1,69 грн. х 75 днів = 126,75 грн.

Що торкається вимог про стягнення моральної шкоди суд приходиться до висновку про відсутність у матеріалах справи достатніх доказів, які б підтверджували спричинення ТОВ Агрофірма «Злагода» моральної шкоди.

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача за первинним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Злагода» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та стягнення моральної шкоди такими, що підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Злагода» до ОСОБА_3 про стягнення вартості безпідставно набутих 2092,58 кг пшениці та 500 кг ячменю, такими що задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» (зі змінами внесеними Указом Президента України від 19.08.2008 року), ст. 24 Закона України «Про оренду землі», ст.ст. 11, 12, 206, 509, 525, 526, 530, 610, 629, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст.3, 8, 10, 59, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Злагода» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Злагода» (Запорізька обл.., Мелітопольський район, с. Світлодолінське, вул.. Леніна, 35, код ЄДРПОУ 30802347) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. АДРЕСА_1, заборгованість з орендної плати за 2012 рік в розмірі 842,58 (вісімсот сорок дві) грн. 58 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Злагода» (Запорізька обл.., Мелітопольський район, с. Світлодолінське, вул.. Леніна, 35, код ЄДРПОУ 30802347) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. АДРЕСА_1, пеню із заборгованості з орендної плати у розмірі 126,75 (сто двадцять шість) грн. 75 коп.

У задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Злагода» до ОСОБА_3 про стягнення вартості безпідставно отриманих 2092,58 кг пшениці та 500 кг ячменю - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ