Рішення

від 13.08.2013 по справі 910/13492/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13492/13 13.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоінжиніринг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабороторні прилади та

технології"

про стягнення 4758, 00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Гуйда Д.М. (дов. № 179 від 08.07.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.08.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термоінжиніринг" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабороторні прилади та технології" (далі за текстом - відповідач) про стягнення основного боргу у розмірі 4758, 00 грн. за договором № 6/02/13 (дилерські послуги) від 01.01.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/13492/13, розгляд справи призначено на 13.08.2013 року.

12.08.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представником позивача подані пояснення по справі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.07.2013 року не виконав, про свою відсутність суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвали суду виконав, надав оригінали документів для огляду в судовому засіданні, надав витяг з ЄДРПОУ на відповідача.

Відповідно до поданої позивачем довідки ЄДРПОУ, адреса відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 02152, м. Київ, вул.. Бучми, буд. 5-а.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача № 16777481 станом на 09.07.2013 року.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення поважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2013 року між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - дилер) укладено договір № 6/02/13 (дилерські послуги) (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.), позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання з розповсюдження термічного обладнання торгових марок «TermoPro», «TermoLab» (далі за текстом - обладнання)

Згідно п. 3.1. договору позивач зобов'язаний надати відповідачу у необхідній кількості та в строки вказаного в заявці відповідача.

Відповідно п. 4.5. договору, оплата отриманої партії обладнання відповідачем здійснюється у повному обсязі, шляхом 100% передплати.

Пунктом 5.4. договору, при відсутності заперечень до партії обладнання з боку відповідача, представник відповідача підписує акт здачі-прийому.

Відповідно п. 8.1. договору, він набирає чинності з 01.01.2013 року та діє до 01.01.2013 року.

Як на те посилається Позивач у позовній заяві, відповідачем було частково сплачено передплату за рахунком на оплату № 19 від 21.01.2013 року у розмірі 4758, 00 грн. що підтверджує відзив про дебетові та кредитні операції за рахунком 26001053118621 з 21.01.2013 року по 21.01.2013 року, що складає 50% вартості обладнання.

За твердженням позивача, згідно п. 4.5. договору у відповідача залишилося зобов'язання сплатити 4758, 00 грн. за обладнання вказане в рахунку на оплаті № 19 від 21.01.2013 року.

На виконання умов договору згідно видаткової накладної № 34 від 19.02.2013 року відповідачу було поставлено обладнання загальною вартістю - 9516, 00 грн.

Відповідачем не було виконано своїх зобов'язань, щодо сплати грошових коштів за рахунком на оплату № 19 від 21.01.2013 року, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 4758, 00 грн.

Позивачем було направлено на поштову адресу відповідача претензію-вимогу про стягнення заборгованості за договором № 6/02/13 від 01.01.2013 року у розмірі 4758, 00 грн. в якому позивач просив сплатити заборгованість у розмірі 4758, 00 грн. протягом 7 днів з моменту отримання даної претензії-вимоги. За твердженням позивача у позовній заяві відповіді від відповідача на претензію-вимоги отримано не було.

Позивачем 08.08.2013 року на поштову адресу відповідача було направлено акт звіряння взаєморозрахунків між сторонами станом на 06.08.2013 року. За твердженням позивача, відповіді або підписаного акту звірки взаєморозрахунків від відповідача їм отримано не було.

За твердженням позивача сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 6/02/13 (дилерські послуги) від 01.01.2013 року на момент подання позову відповідачем не сплачена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоінжиніринг" підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 6/02/13 (дилерські послуги) від 01.01.2013 року має ознаки договору надання послуг та договору поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору № 6/02/13 (дилерські послуги) від 01.01.2013 року, відповідачу поставлено обладнання на загальну суму 9516, 00 грн. згідно видаткової накладної № 34 від 19.02.2013 року.

Відповідачем обладнання було повністю отримано, що підтверджує видаткова накладна № 34 від 19.02.2013 року, підписана уповноваженими особами двох сторін, на загальну суму 9516, 00 грн.

Відповідачем був частково сплачені грошові кошти у вигляді передплати у розмірі 4758, 00 грн. що підтверджує відзив про дебетові та кредитні операції за рахунком 26001053118621 з 21.01.2013 року по 21.01.2013 року. З урахуванням часткової оплати грошових кошт за поставлене обладнання у вигляді передплати, основний борг відповідача перед позивачем складає, на момент вирішення спору (13.08.2013 року) 4758, 00 грн.

Отже, станом на момент подання позовної заяви (16.07.2013 року) та вирішення спору (13.08.2013 року) заборгованість відповідача перед позивачем складає 4758, 00 грн. доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору № 6/02/13 (дилерські послуги) від 01.01.2013 року виконані в повному обсязі, відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 4758, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 4758, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 4758, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоінжиніринг" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабороторні прилади та технології" (02152, м. Київ, вул.. Бучми, буд. 5-а, код ЄДРПОУ - 36657508; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоінжиніринг" (Київська обл., м. Бориспіль, вул. Фурманова, 2, кв. 43, код ЄДРПОУ 30676394) 4758 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.08.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко