Рішення

від 10.03.2009 по справі 7369-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7369-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2009Справа №2-15/7369-2008

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506)

До відповідача Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління № 5 Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Кримрембудтрест» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Дзюбанова, 13, ідентифікаційний код 03334948)

Про спонукання укласти договір

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Міркін А.Л., довіреність № 18 від 07.08.2008 р., у справі

Від відповідача – Костюков І.М., довіреність № 1 від 09.07.2008 р., у справі

        Обставини справи: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернулось  до Господарського суду АР Крим із позовною заявою, в якій просить зобов'язати Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 5 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Кримрембудтрест»  укласти Договір № 274 від 12.05.2008 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію в редакції позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем  на адресу Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління № 5 Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Кримрембудтрест» був направлений проект договору № 274 від 12.05.2008 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації. Враховуючи те, що відповідачем був повернутий підписаний проект договору разом з протоколом розбіжностей, Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», на підставі статті 187 Господарського кодексу України, звернулося до суду  для вирішення спору, що виник між сторонами.

          Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов, який надійшов до господарського суду АР Крим 09.07.2008 р., проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов, посилаючись на відсутність на його балансі житлового фонду.

          Ухвалою господарського суду АР Крим від 01.09.2008 р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судом судової економічної експертизи, на вирішення якої поставлено наступне питання : чи знаходиться на балансі Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління № 5 Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Кримрембудтрест» жилий фонд (жилий будинок), розташований за адресою: м. Сімферополь, вул.. Фруктова, 35, якщо знаходиться то з якого моменту (дата) та на якій підставі.

20.11.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшов висновок судового  експерта № 2544 від 07.11.2008 р.  

Ухвалою господарського суду АР Крим від 22.11.2008 р. провадження у справі було поновлено.

04.12.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшли письмові пояснення відповідача стосовно висновку судового експерта, в якому відповідача з висновком експертизи погоджується, просить суд у позові відмовити.

У судовому засіданні представником позивача була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач змінив позовні вимоги та просить суд вважати укладеним Договір № 274 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію між Спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням № 5 Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Кримрембудтрест» та Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя»  в редакції Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя».

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

Строк розгляду справи був продовжений у відповідності до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

          Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІУ від 24.06.2004 р.

          Предметом регулювання цього Закону, згідно зі статтею 3, є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

          Відповідно до статті 16 цього Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

          Матеріали справи свідчать, що 13.02.2008 р. за вих.. № 20 відповідач звернувся до позивача з листом, який містить прохання про укладення на 2008 рік договору на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію.

          Одночасно вказаним листом відповідач повідомив позивача про відсутність житлового фонду на його балансі. (а.с. 25)

12.05.2008 р. позивач звернувся до Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління № 5 Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Кримрембудтрест»   з проектом договору № 274 від 12.05.2008 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації. (а.с. 6-18)

          26.05.2008 р. за вх. № 4332 до позивача надійшов підписаний відповідачем вказаний Договір № 274 з протоколом розбіжностей та супровідним листом № 1087 від 12.05.2008 р.

          Не погодившись з запропонованим відповідачем протоколом розбіжностей позивач звернувся до суду з позовом щодо їх врегулювання.

Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений статтею 181 Господарського кодексу України.

          Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (частина 1 статті 187 Господарського кодексу України).

          Оцінивши в сукупності представлені докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що розбіжності сторін виникли відносно пунктів 2.2, 4.1, 7.2 проекту Договору №274 від 12.05.2008 р. стосовно включення позивачем в проект договору водоспоживання для житлового фонду (м. Сімферополь, вул.. Фруктова, 35) в об'ємі 231,0 куб.в на місяць.

Так, позивач в обґрунтування позовних вимог в цій частині посилається на наступне.

Згідно пункту 12.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (редакція, чинна на момент виникнення правовідносин та на момент звернення з відповідним позовом до суду) для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості.

Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами.

Відповідач подав до водоканалу заяву № 67 від 06.05.2008 р. відповідно до якої просив переукласти новий договір на водопостачання та водовідведення, вказавши в ній тільки розрахунок водопостачання та водовідведення за основним виробництвом.

Проте, позивач зазначив оскільки відповідачем до травня 2008 р. було підтверджено наявність у нього жилого фонду за адресою вул.. Фруктова, 35 у м. Сімферополі з кількістю 69 чоловік та обсягом споживання послуг 231 м.куб, позивачем було включено вказаний об'єм водоспоживання до проекту договору № 274 від 12.05.2008 р.

Відповідно до протоколу розбіжностей, відповідач просить виключити з тексту договору об'єкт – жилий будинок № 35 по вул.. Фруктовій в м. Сімферополі, зокрема з загального обсягу водоспоживання, розрахунків на господарсько-побутові потреби населення, та відомостей про водоміри, розрахункові обсяги водоспоживання та водовідведення. (пункти 2.2, 4.1, 7.2 Договору № 274)

Дослідивши представлені сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заперечень відповідача.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 29 Закону передбачено, що Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

З матеріалів справи вбачається, що Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 5 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Кримрембудтрест» не є ані власником жилого будинку № 35 по вул.. Фруктовій в м. Сімферополі, ані його балансоутримувачем.

Вказаний висновок підтверджений також висновком судового експерта № 2544 від 07.11.2008 р., згідно з яким жилий фонд (жилий будинок), розташований за адресою : м. Сімферополь, вул.. Фруктова, 35 не знаходиться на балансі Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління № 5 Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Кримрембудтрест». (а.с. 111-113)

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються зокрема таким засобом як висновки судових експертів.

          Згідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

          Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у суду відсутні підстави не погоджуватися з висновком судового експерта. Крім того, сторонами вказаний висновок сумніву не піддавався та не спростовувався.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» №2918-ІІІ від 10.01.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями) послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Також відповідно до пункту 2.1 Правил договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

До того ж, згідно з положеннями Закону України «Про природні монополії», зокрема, статті 5 зазначеного закону, позивач відноситься до природних монополістів, які надають послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до частини 7 статті 181 Господарського кодексу України якщо, зокрема, сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Частиною 1 статті 628, частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст  господарського  договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін,  спрямованою на встановлення,  зміну або припинення господарських зобов'язань,  як погоджені сторонами, так і ті,  що  приймаються  ними  як  обов'язкові  умови  договору відповідно до законодавства. Зміст  договору  становлять  умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та  умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  істотними умовами договору на надання  житлово-комунальних послуг є:

    1) найменування сторін (наявне в проекті договору, який є предметом спору);

    2) предмет договору (наявний - Розділ 2 проекту договору) ;

    3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг (наявний – Розділ 2 проекту договору);

    4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги (наявні – розділ 4 проекту договору);

    5) порядок  перерахунків  розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання  або  надання  не  в  повному  обсязі, зниження їх якості (наявні – розділ 5 проекту договору);

    6) права та обов'язки сторін (наявні – розділ 6 проекту договору);

    7) порядок контролю та звіту сторін (наявні – розділ 6 проекту договору) ;

    8) порядок  вимірювання  обсягів та визначення якості наданих послуг (наявні – розділ 2 та 7 проекту договору;

    9) визначення точок розподілу,  в яких відбувається  передача послуг від виконавця/виробника споживачу (наявні – розділ 8 проекту договору);

    10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту) (наявні – розділ 9 проекту договору);

    11) умови  доступу  в  квартиру,  будинок,   приміщення,   на земельну  ділянку  для усунення аварій,  неполадок,  огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку (наявний – розділ 6 проекту договору);

    12) порядок здійснення ремонту (наявний – розділ 10 проекту договору);

    13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору (наявний – розділ 11 проекту договору);

    14) порядок вирішення спорів (наявний – розділ 12 проекту договору);

    15) перелік форс-мажорних обставин (наявний – розділ 13 проекту договору);

    16) строк дії договору (наявний – розділ 14 проекту договору) ;

    17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору (наявний – розділ 14 проекту договору);

    18) дата і місце укладення договору (наявне – м. Сімферополь, 12.05.2008 р.).

Отже, судом встановлено, що всі істотні умови передбачені законом «Про житлово-комунальні послуги», а також умови, які є обов'язковими відповідно до вимог Правил № 190 у вищезазначеному Договорі наявні.

Таким чином, договір № 274  на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації  підлягає визнанню  укладеним в редакції Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» з урахуванням виключень та змін, зазначених вище, зокрема пунктів 2.2, 4.1, 7.2 Договору.

          З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Вважати укладеним між Спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням № 5 Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Кримрембудтрест» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Дзюбанова, 13, ідентифікаційний код 03334948) та Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506) Договір № 274 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію в редакції Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» за винятком пунктів 2.2, 4.1, 7.2.

3.          Пункт 2.2 Договору після слів «…в наступних об'ємах:» викласти в наступній редакції:

4.          Пункт 4.1 Договору викласти в наступній редакції:

«Розрахунки за воду здійснюються згідно тарифів у розмірі за 1 куб.м. відпущеної води та за 1 куб. м відведених стоків, які на дату укладення цього Договору становлять:

5.          Пункт 7.2 Договору викласти у наступній редакції:

«Відомості про водоміри, розрахункові об'єми водоспоживання та водовідведення та площі водозбору Абонента, які знаходяться на територіях (об'єктах) Абонента,

Пристрої обліку (водоміри, водолічильники) повинні встановлюватися Абонентом в точці підключення мереж Абонента до мереж Водоканалу. Марка пристрою обліку та конкретне місце його встановлення попередньо узгоджується Абонентом з Водоканалом.»

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.