Ухвала

від 21.08.2013 по справі 2а-3407/10/2470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2013 року м. Київ К/9991/25403/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Муравйов О.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі - ДПІ)

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011

у справі № 2а-3407/10/2470

за позовом ДПІ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Олва" (далі - Товариство)

про припинення юридичної особи.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про припинення юридичної особи Товариства з підстав неподання ним податкової звітності до контролюючого органу більше року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2010 у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; припинено юридичну особу відповідача, а також створено ліквідаційну комісію у складі: голови комісії - керівника Товариства Маркелова Олександра Івановича та ДПІ. Цією ж постановою ліквідаційну комісію зобов'язано після набрання законної сили рішенням повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, про те, що Товариство перебуває у процесі припинення; зобов'язано ліквідаційну комісію не пізніше 10 днів з дня набрання чинності рішенням законної сили помістити в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення відповідача та не пізніше двох місяців з дати публікації зазначеного повідомлення подати державному реєстратору документи, передбачені частинами першою, другою статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», встановлено строк роботи ліквідаційної комісії 70 днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить змінити зазначену постанову суду апеляційної інстанції, виключивши зі складу членів ліквідаційної комісії ДПІ. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про порушення апеляційним судом вимог статті 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» шляхом фактичного покладання на посадових осіб податкової інспекції обов'язків, що не передбачені чинним законодавством.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що підставою для звернення ДПІ з даними позовними вимогами став факт неподання Товариством податкової звітності з серпня 2008 року, що підтверджується довідкою податкового органу від 04.11.2010.

Частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, серед яких є неподання юридичною особою протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

А відтак суд апеляційної інстанції, встановивши, що у розглядуваному випадку існування наведеної підстави підтверджено документально та не спростовано відповідачем, цілком об'єктивно задовольнив вимоги ДПІ про припинення юридичної особи Товариства.

У той же час вимоги ДПІ, викладені в касаційній скарзі щодо скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині включення до членів ліквідаційної комісії відповідача, ДПІ не можуть бути взяті судом касаційної інстанції до уваги виходячи з такого.

Як вбачається зі змісту частин першої, другої статті 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно з частиною п'ятою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення.

Правовий аналіз наведених норм дає підстав для висновку, що механізм визначення членів комісії по припиненню юридичної особи, віднесено на розсуд суду, а відтак підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції в зазначеній частині немає.

Наведене не спростовується і доводами скаржника про невідповідність зазначених висновків суду вимогам частини одинадцятої статті 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою заборонено покладення на посадових осіб органів державної податкової служби обов'язків, не передбачених цим Законом та іншими актами законодавства України. Адже вчинення податковим органом необхідних дій у процедурі припинення юридичної особи не можна розцінювати як покладення на посадову особу податкового органу обов'язків, не притаманних її службовому статусу.

З огляду на відповідність висновків апеляційного суду нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору процесуальних підстав для скасування оскаржуваної постанови зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернівці відхилити.

2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 у справі № 2а-3407/10/2470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова О.В. Муравйов