Вирок

від 20.08.2013 по справі 257/7432/13-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Провадження № 1-кп/257/211/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Лях М.Ю.,

при секретарі - Харитоновій А.Є.,

за участю прокурора - Федченко А.О.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012050110000369 від 21.12.2012 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, незакінчена вища, холостого, працюючого ПАТ «Укртелеком» - механіком, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1\. 14 жовтня 2011 року Центрально-міським районним судом м. Макіївки Донецької області за ст. 15 ч.2, 185 ч.1 КК України до одного року виправних робіт з утриманням 10% заробітку у дохід держави, 19.03.2013 року знятий з обліку в КВІ Ворошиловського району м. Донецька за відбуттям покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 умисними діями будучи особою, яка керувала транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху , що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження за наступних обставин.

21 грудня 2012 року приблизно о 16-30 годині водій ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем марки "AUDI 100", реєстраційний номер НОМЕР_1, не маючи обов'язкового поліса цивільної відповідальності, здійснював рух по проїжджій частині вул. Собінова з боку пр. Засядько в напрямку вул. П.Поповича в Київському районі м. Донецька. В напрямку зазначеного руху, наближаючись до житлового дому №138 по вказаній вулиці, водій ОСОБА_2, маючи об'єктивну можливість спостерігати пішохода, діючи необережно - проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, діючи в порушення вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України, який вказує, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, ОСОБА_2 своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості при виникненні небезпеки для руху, продовжив рух у вказаному напрямку, внаслідок чого передньою лівою частиною кузова керованого ним автомобіля "AUDI 100", реєстраційний номер НОМЕР_1, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перетинав проїжджу частину вул. Собінова, рухаючись зліва направо відносно руху транспортного засобу ОСОБА_2

В результаті вказаної дорожньо-транспортної події було травмовано пішохода ОСОБА_3, якому заподіяно наступні тілесні ушкодження: закритий осколковий перелом обох кісток правої голені в середній третині на фоні наслідків перенесеної нейроінфекції з розвитком переходячого порушення мозкового кровообігу в басейні середньої мозкової артерії зліва, рана правої кисті, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №70 від 14.02.2013 року, відносяться до категорії тілесні ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Допущені водієм ОСОБА_2 порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, не заперечував фактичні обставини справи та пояснив, що дійсно в вказаний період часу та за вказаний обставинах вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, у вчиненому щиро розкаявся, вибачався перед потерпілим за вчинене, уточнені позовні вимоги потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав повністю.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 підтвердив фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи їх. Надав уточнення позовних вимог в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на його користь завданої йому внаслідок вчиненого злочину матеріальної шкоди в розмірі 4866,55 грн. та моральної шкоди в розмірі 8000 грн.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності та істинності позицій обвинуваченого та інших судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Тому, враховуючи думку прокурора, захисника, обвинуваченого, потерпілого, та представника потерпілого суд визнав відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження зміст цих обставин.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив своїми діями порушення правил безпеки дорожнього руху, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд, відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, враховує щире каяття ОСОБА_2 Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України судом не встановлені.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, обставини по справі, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, його щире каяття, приймаючи до уваги надання обвинуваченим допомоги потерпілому на місці дорожньо-транспортної пригоди, задовільно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше судимий, не перебуває на обліку у Донецькому обласному наркологічному диспансеру, міському психоневрологічному диспансері м. Донецька та приходить до висновку, що обвинуваченому має бути призначене покарання у межах санкції цієї статті у вигляді виправних робіт без позбавлення права керувати транспортним засобом, яке буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи заявлений по справі цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пп. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Згідно абз. 2 п. 5 даної Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової шкоди) підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Виходячи з положень ст.61 ЦПК України, яка передбачає, що вирок по кримінальній справі є підставою звільнення від доказування, суд вважає встановленим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21 грудня 2012 року приблизно о 16-30 годині по проїжджій частині вул. Собінова з боку пр. Засядько в напрямку вул. П.Поповича в Київському районі м. Донецька з вини ОСОБА_2 потерпілому (позивачу) ОСОБА_3 було завдано моральну шкоду, яка полягає у заподіянні йому фізичного болю та стражданнь, які потерпілий ОСОБА_3 зазнав у зв'язку із ушкодженням свого здоров'я внаслідок ДТП, а також перенесенні потерпілим сильних душевних стражданнь з причини втрати свого здоров'я,

Визначаючи розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди суд враховує фактичні обставини по справі, розмір заподіяної потерпілому моральної шкоди, глибину фізичних та моральних її страждань через спричинення йому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, ступінь вини відповідача, його матеріальний стан, а також вимоги розумності та справедливості, відтак, моральну шкоду завдану позивачу з вини відповідача суд оцінює у 8 000 грн.

Судом встановлено, що внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди матеріальні витрати, що були понесені ОСОБА_3 на своє лікування є обґрунтованими та документально підтвердженими розрахунковими квитанціями, довідками з лікарні та виписками на загальну суму 4 866,55 грн., які також слід стягнути з відповідача ОСОБА_2

Цивільний позов прокурора на суму 3 040,66 грн. у рахунок відшкодування у доход держави коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2, так як сума про вартість лікування підтверджена довідками лікувального закладу, визнана обвинуваченим ОСОБА_2, провина якого у вчиненні ним злочину і завдані тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, з приводу яких він знаходився на стаціонарному лікуванні у Центральній міський лікарні №17 м. Донецька доказана у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, тому суд з урахуванням ступеня вини обвинуваченого ОСОБА_2, його майнового стану вважає за необхідне стягнути з нього на користь держави витрати за проведення транспортно-технічної експертизи №6212 від 15.01.2013 року згідно супровідного листа про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні (арк. справи 39) в розмірі 736, 50 гривень, витрати за проведення автотехнічної експертизи №1329 від 08.04.2013 року згідно супровідного листа про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні (арк. справи 89) в розмірі 1530 гривень, витрати за проведення додаткової автотехнічної експертизи №1703 від 26.04.2013 року згідно супровідного листа про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні (арк. справи 148) в розмірі 1224,00 гривень. Питання про речові докази по справі суд вважає за необхідне вирішити в порядку п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді одного року виправних робіт з утриманням 15% заробітку у дохід держави без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - особисте зобов'язання.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_3, 8000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 4866,55 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а всього в сумі 12 866 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 55 коп.

Цивільний позов прокурора Донецької області в інтересах ЦМЛ №17 м. Донецька до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, ІПН НОМЕР_2 на користь центральної міської лікарні № 17 м. Донецька (83087, м. Донецьк, вул. Панфілова, 87, код ОКПО 01990128, р/р 35429003002967 в ГУГКСУ в Донецькій області, код МФО 834016 витрати на лікування потерпілого в розмірі 3 040 (три тисячі сорок) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, ІПН НОМЕР_2 на користь держави за проведення транспортно-технічної експертизи в розмірі 736 (сімсот тридцять шість) грн. 50 коп., за проведення автотехнічної експертизи в розмірі 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн., за проведення додаткової автотехнічної експертизи в розмірі 1224 (одну тисячу двісті двадцять чотири) грн.

Речові докази по справі, які передані під гарантійну розписку ОСОБА_2, а саме: автомобіль марки АУДІ-100 реєстраційний номер НОМЕР_1 після набрання вироком законної чинності - залишити за належністю.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинувачену та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Київського районного суду

м. Донецька М.Ю. Лях