Рішення

від 19.08.2013 по справі 911/2893/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа № 911/2893/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декла ЛТД"

до Рокитнянської селищної ради, смт. Рокитне

про стягнення 46 711, 97 грн.

за участю сторін:

від позивача: Музиченко О.О.- адвокат, посвідчення № 4456/10 від 17.02.2011р.;

Сьомка О.А. - директор, протокол № 7 від 01.06.1999р.

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Декла ЛТД» (позивач) з позовом до Рокитнянської селищної ради (відповідач) про стягнення 46 711, 97 грн. заборгованості за договором на виконання капітального ремонту покрівлі будівлі житлового дому від 06.09.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2013 р. у справі № 911/2893/13 було порушено провадження та призначено до розгляду на 19.08.2013р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103238714463 від 30.07.2013р., про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не подав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Відповідно до положень статті 85 Господарського процесуального кодексу України, прийняте рішення оголошується суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 19.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

06 вересня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Декла ЛТД" (підрядник) та Рокитнянською селищною радою (замовник) було укладено Договір № 11, відповідно до умов якого за завданням замовника підрядник зобов'язується виконати наступні види робіт: капітальний ремонт покрівлі приміщення житлового будинку за адресою: вул. Ентузіастів, 17б.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість робіт становить 35700,00 грн. згідно кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною договору.

Так, на виконання умов договору, позивач виконав роботи на загальну суму 35542,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідкою про вартість робіт форми КБ-3 за жовтень 2010 року.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами частини першої статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 статті 854 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

З матеріалів справи вбачається, що акт та довідка про вартість виконаних робіт підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками без будь-яких претензій, що б свідчило про неповноту чи неякісне виконання позивачем своїх зобов'язань згідно договору, а тому роботи вважаються прийнятими без зауважень згідно вартості, зазначеної у довідках форми КБ-3.

Відповідно до п. 4.3 договору, оплата по даному договору проводиться повністю після підписання акту виконаних робіт (форма КБ-2в) на протязі 30 банківських днів.

Як вбачається з акту виконаних підрядних робіт за жовтень 2010р., він не містить дати його складання, а тому не можливо встановити строк настання виконання зобов'язання, як це передбачено п. 4.3 договору, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Так, з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача 19.02.2013р. було направлено претензію № 1 з вимогою оплатити наявну заборгованість (опис вкладення та фіскальний чек наявні в матеріалах справи).

У відповідь на вказану претензію, відповідач надіслав лист, в якому повідомив, що зазначена заборгованість буде погашена при наданні ТОВ «Декла ЛТД» необхідних документів для реєстрації їх в казначействі.

Однак, як зазначив позивач та як вбачається з матеріалів справи, всі необхідні документи, якими супроводжується підписання договору підряду та надання яких вимагається від позивача, є в наявності у відповідача.

Зважаючи на викладене та те, що станом на день розгляду спору, заборгованість за договором № 11 не погашена, доказів оплати виконаних підрядних робіт, відповідачем не надано, застосовуючи положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, суд приходить до висновку, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання в сумі 35542,00 грн. з 01.03.2013р. (з урахуванням поштового перебігу кореспонденції).

Разом з тим, керуючись нормами законодавства, зокрема, ст. 231,232 Господарського кодексу України, ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2746,96 грн. (за період з 10.08.2010р. по 22.03.2012р.).

У відповідності до статті 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням форми, є нікчемний.

Отже, майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання, тобто зобов'язання, в силу якого боржник зобов'язаний сплатити певну грошову суму за будь-якою цивільно-правовою угодою, настає відповідно до закону чи договору у вигляді неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі (стаття 1 Закону).

Судом встановлено, що між сторонами відсутній договір, яким би сторони передбачили відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 2746,96 грн. пені задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2839,46 грн. 3% річних за період з 01.11.2010р. по 01.07.2013р. та 2029,35 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2010р. по травень 2013р.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням встановленого судом періоду заборгованості, який починається з 01.03.2013р., встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних та інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 365,16 грн. та 35,54 грн. відповідно.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3554,20 грн. штрафу, нарахованого у відповідності до ч. 7 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зазначеної норми, за необґрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10 процентів від списаної суми.

Однак, заявляючи вимогу про стягнення штрафу, позивач не вірно трактує норму вищезазначеної статті, оскільки застосування в даному випадку штрафної санкції є можливим лише тоді, коли сторона пред'являє визнану боржником претензію до установи банку, який, в свою чергу, списує визнану в претензії заборгованість.

В такому випадку грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (договірне списання). Таким чином, вказана норма містить санкцію за необґрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми кредитором, а не боржником, а тому стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3554,20 грн. є необґрунтованим. Крім того, позивачем взагалі не надано доказів, які б свідчили про таке списання з боку відповідача, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні стягнення 3554,20 грн. штрафу.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 35542,00 грн. боргу, 365,16 грн. 3% річних, 35,54 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Рокитнянської селищної ради (09600, Київська обл., смт Рокитне, вул. Першотравнева, 6, код ЄДРПОУ 04358997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Декла ЛТД» (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Калініна, 16, код ЄДРПОУ 19420621) - 35542 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот сорок дві) грн. 00 коп. боргу, 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 16 коп. 3% річних, 35 (тридцять п'ять) грн. 54 коп. інфляційних втрат,1323 (одну тисячу триста двадцять три) грн. 84 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 22.08.2013р.

Суддя О.В. Щоткін